ГЕРУНДИВ У ФУНКЦІЇ ОЗНАЧЕННЯ

Герундив (participium futuri passivi) у складі описової дієвідміни пасивного стану є іменною частиною складеного присудка і разом з esse виражає обов’язок, необхідність. Якщо ж герундив не виражає повинності, необхідності, то він виступає означенням до іменників. У таких випадках герундив перекладається рідною мовою: 1) віддієслівний іменник (переважно з прийменником); 2) неозначеною формою дієслова. Приклади: 1. Thrasibulus patriae liberandae consilium cepit (Фрасібул склав план звільнення батьківщини). 2. Decem viri legibunt scribendis creati sunt. (Обрано десять мужів для написання законів). 3. Ariovistus ad occupandum Vesontionem contendit. ( Аріовіст поспішив зайняти Візонціон). 4. Caesar librum de bello gerendo scripsit. (Цезар написав книгу про ведення війни, або: Цезар написав книгу, як вести війну). 5. Galli ad bellum gerendum parati non erant. (Галли не були готові до ведення війни). 6. Romulus et Remus locum urbi condendae quaesiverunt. (Ромул і Рем шукали місце для заснування міста).
ВІДДІЄСЛІВНИЙ ІМЕННИК
(Gerundium)
Герундій утворюється шляхом додавання до інфектної основи дієслів І та ІІ дієвідмін суфікса -nd- , а дієслів ІІІ та ІV дієвідмін - -end- і закінчення "і” у родовому відмінку: ornandi, legendi.
Герундив має чотири відмінки і відмінюється за ІІ відміною іменників середнього роду. Називним відмінком для герундія служить неозначена форма дієслова теперішнього часу активного стану (infinitivus praesentis activi). Множини герундій не має.
Відмінювання герундія
Nom. (ornare) (legere)
Gen. orna-nd-i leg-end-i
Dat. orna-nd-o leg-end-o
Acc. orna-nd-um leg-end-um
Abl. orna-nd-o leg-end-o
Герундій перекладається:
Неозначеною формою дієслова: Legendi semper occasio est, audiendi non semper. (Завжди є нагода читати, а слухати – не завжди).
Віддієслівним іменником: Ex omnibus nostris sensibus sensis videnti acerrimus est. (З усіх наших відчуттів відчуття зору – найсильніше).
Дієприслівником: Natando iuvenes corpora firmant. (Плаваючи, юнаки зміцнюють тіла).
ЗАСТОСУВАННЯ ВІДМІНКІВ ГЕРУНДІЯ
Genetivus герундія ставиться: 1) після іменників: ars (мистецтво), occasio (нагода), tempus (час), genus (рід, вид), consilium (план) та інших; 2) після прикметників: capidus (бажаючий), peritus (досвідсений), studiosus (старанний) та інших.
Dativus герундія виступає: 1) після дієслів esse, praeesse (очолювати), operam dare (старатись) тощо; у цих випадках Dat. герундія означає мету; 2) після прикметників: utilis (корисний), aptus (пристосований), idoneus (зручний) та інших.
Accusarivus герундія вживається з прийменником ad і виражає мету, призначення.
Ablativus герундія може виступати з прийменниками a, de, ex, in або без прийменника.
Герундій зберігає деякі властивості дієслова, а саме: герундій керує тим відмінком, що і дієслово, від якого він утворений; означенням при герундії виступає прислівник.
ЗАМІНА GERUNDIUM НА GERUNDIVUM
Герундив у функції означення (разом з іменником, до якого він належить) є, по суті, еквівалентом герундія з прямим додатком: 1. Аrs gubernandi civitatem. = Ars civitatis gubernandae. 2. Necessitas condendi urbes. = Necessitas urbium condendarum.
Коли від герундія залежить прямий додаток, то при заміні на герундив цей додаток ставиться у відмінку герундія, а сам герундій замінюється герундивом і узгоджується з додатком у роді, числі і відмінку: 1. Ars scrbendi carmina. = Ars carminum scribendorum. 2. Venimus ad discendum linguas. = Venimus ad linguas discendas. 3. Discimus legendo libros. = Discimus libris legendis.
Gerundium за способом утворення нагадує gerundivum, тому при перекладі тексту з такими формами слід мати на увазі, що gerundium відмінюється тільки в однині, а gerundivum виступає у трьох родах і відмінюється у множині та однині.
Герундив, на відміну від нерундія, узгоджується з іменником у роді, числі та відмінку.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать