Семантика предикатів (потреби) у контексті інших концептів дебітивної модальності

Дебітивність — модальний концепт, що передає доцільність, необхідність, зумовленість, обов'язковість, немину-чість дії, складається з автономних мікрополів, які характеризуються диференційними ознаками і власним арсе-налом вираження (якщо засоби вира-ження мікрополів збігаються, то вирі-шальну роль відіграє контекст). Вважа-ємо, що модальність дебітивності міс-тить принаймні шість автономних кон-цептів, на основі яких формуються мо-дальності доцільності, необхідності (потреби, вимушеності), змушеності, повинності (норми і повинності), Ідеа-лу, неминучості (невідворотності). Всі модальні смисли виражаються преди-катами, компонентом значення яких є дебітивність.
Необхідність — автономний концепт дебітивної модальності; що репрезентує глибинний рівень облігаторності, харак-теризується власними семантичними оз-наками та засобами вираження, означає неодмінну потребу здійснення якої-не-будь корисної чи бажаної дії 1 безпосе-редньо (експліцитно) пов'язаний з кате-горією мети. Значення потреби виникає «в результаті поєднання значень «необ-хідність консеквента» і «придатності, ко-ристі оцінюючого об'єкта», «бажаності оцінюючого об'єкта» [6. с.15].
В українській мові семантика пот-реби здебільшого передається інфіні-тивними реченнями, модальними моди-фікаторами (MM) треба, потрібно, не-обхідно та іменником потреба. В інших слов'янських та індоєвропейських мо-вах значення необхідності (потреби) виражається модальними дієсловами (пор„ наприклад: чеськ. musiti, с.-х. мо-рати; нім. soften, rnussen; англ. must, ha-ve to, need, італ. dovere-, ісп. с/еоегта ін). В англійській мові це модальне зна-чення також передається конструкцією necessity + Inf. MM necessary, unneces-sary, needful, needless та їх синонімами.
Диференційними ознаками вислов-лювань із модальним значенням необ-хідності (потреби) є такі: «інтенційність», оцінка «добре», «наявність користі», «спрямування у майбутнє», «наявність альтернативи», «волевиявлення», «на-мір», «нефактуальність*.
Основою семантики необхідності (потреби) є ситуація свідомого вибору [7, с.17]. Оскільки неможливо і непри-родно прагнути чогось небажаного, невигідного, вимушеного, зумовленого зовнішніми причинами тощо, то, зрозу-міло, що інтенційні довільні вчинки пов'язані із свідомим вибором, тобто їх прагнуть вчинити, досягти. Це підтверд-жує Арістотель; «.„напевно смішно стверджувати, нібито вимушені вчинки — це такі, до яких слід прагнути...» [1, С.99]. Відмежовуючи свідомий вибір від бажання, Арістотель писав;«... свідомий вибір не буває пов'язаний з неможли-вим, і, якщо хто-небудь скаже, що він свідомо вибрав неможливе, його, ма-буть, сприймуть за дурника. Але бажан-ня буває (і) неможливого...» [там само, с. 100]. Далі він зазначає, що «свідомий вибір має справу із засобами до мети... У цілому вибір, схоже, спрямований на те, що залежить від нас* /гам само]. Си-туація свідомого вибору, так зване «практичне міркування» — термін наяв-них інтенційних логік — «розглядається як процес формування наміру суб'єкта змінити що-небудь у своєму оточенні» /5, с.4]. 'Як бачимо, увага фокусується на ді!, яка оцінюється як засіб для досяг-нення мети. В українській мові «практич-не міркування» репрезентується вира-зом «для того, щоб.,, потр1бно-(необхід-но, треба)». Наприклад: «Інат Іванович сказав Оксанці, що для того, щоб кали-на прийнялася, II треба поливати щод-ня» (ЮМушкетик). «Для того, щоб пра-вильно оцінити людину, судити про неї, треба разом працювати» (В.Собко).
В англійській мові функцію «прак-тичного міркування» виконує конструк-ція in order to „. one should (must, have to), як-от; «In order to keep his car out of sight, Mr Boggis had to leave it on the road and walk about six hundred yards along a straight track» (Daht). «He knew that, in order to make a success of the farming business, he had to make sure they produced a large number of healthy lambs» (.Hardy), «But Tony's money begone, he had to do something in order to eat» (Lessing). Можливе й упу-щення цієї конструкції, як-от; «То make a farm pay you had to take advantage of modern inventions» (Maugham). «But,to reach the Great Vlei, which was beautiful, we had to go through the ugly bush» (Lessing).
Деякі висловлювання із модальніс-тю необхідності (потреби), зокрема ін-струкції про необхідні засоби для до-сягнення певної цілі, в логіці «практич-ного міркування» розглядаються як ці-льові норми, тобто такі, які визначають, «що повинно, може чи не повинно бути зроблено для досягнення певного ре-зультату... Основою, в силу якої повин-на виконуватись цільова норма, є ба-жання досягнення певного результату, основою слідування гіпотетичної нор-ми виступає саме існування цієї норми* [4. с. 174]. Таким чином, якщо модальне значення вимушеності визначає дію як небажану, але обов'язкову, то модаль-ність потреби (зумовлена цільовою нормою) — як бажану, і саме тому обо-в'язкову. Порівняйте: «You've got magand you don't seem to have an Idea how to use It*. He chuckled. «By God, if you had that old hag would have had you out of the play you're in now before you could say knife. You've got to take the audience by the throat and say, now, you dogs, you pay attention to me, You've got to dominate them» (Maugh-am) I It may be that in order to realize the romance of life you must have something of the actor in you {Maugham). Очевид-но, що в першому прикладі репрезен-тується модальне значення вимушенос-ті, а в другому — необхідності (потре-би). Висловлювання з модальним пре-дикатом вимушеності супроводжується семантикою небажаності, жалю (to take the audience by the throat, you dogs). Семантичним інваріантом цих висловлювань є абсолютна оцінка «по-гано», оскільки дія відбувається всупе-реч волі суб'єкта, є, на його думку, по-ганою. У другому ж прикладі очевидна репрезентація оцінки «добре».
Слідом за СТуровською, стверджу-ємо, що «основа оцінки у висловлю-ваннях із модальним значенням потре-би має полігенетичну природу, тобто, з одного боку, це інформація про норму (необхідні засоби для досягнення нор-мативної цілі), а з іншого — це розпо-рядження, яке не можна порушувати» 18. с.41].
Щодо рівня категоричності (облігаторності), то він може бути середнім або високим. В останньому зазначено-му прикладі ввідна конструкція It maybe that вказує на середній рівень, тоді як у реченні We'll need to get the exchanges straight away (Cronin} інтенсифікатор straight away позначає високий рівень облігаторності. ,
На тісний зв'язок модальності необ-хідності (потреби) і мети звернула увагу Н. Арутюнова: «Наявність цілі стимулю-вало формування модальності потре-би» [2, с.273]. Як бачимо, дослідниця акцентує увагу на перспективі та доціль-ності виділення модальності потреби.
Необхідність характеризується екс- ^ пліцитно — телеологічним характером. Ця модальність спрямована на об'єкт інтенції І формується в контексті цілей та засобів для їх досягнення. Саме тому модальність потреби взаємодіє із се-мантикою вигоди та користі. Наприк-лад: «Він здібний, цікавий хлопець. В нього є свої ідеї ...Його (Кучерявого] треба підтримати, створити умови* (Ю.Щербак). «От і добре, — зрадів Супрун. — Оказія трапляється. Мені якраз треба півслупця на підошви купити» (М-Стельмах), «In this rain we need a compass (Hemingway). Now I must go back to sleep to be fresh' and beautiful for Miss Barkley* {Hemingway). Як бачи-мо, семантика вигоди та користі імпліцитно включає в себе оцінку «добре»;було б нелогічним робити щось з натх-ненням, що є некорисним, невигідним І не приносить задоволення.
Зрозуміло, що ціль завжди належить до майбутнього часу. «Можна стверд-жувати, що це справедливо навіть тоді, коли ми говоримо, що зараз (в даний момент) маємо намір зробити щось. Насправді «зараз» у цьому випадку — це безпосередньо наступний момент часу» (9, с. 104]. Пор.: «І have to go this morning but I will remember the address to retum»-(Hemingway). «There is absono need to work for the State now. The war's over» (Waugh). «Але ж їх [по-ловців] треба відігнати від наших рубе-жів зараз, сьогодні! — вигукнув Святос-' лав» (В.Малик). «Ще якусь хвилину тому його розтривожена душа аж стогнала, потребуючи людського співчуття, а те-пер йому самому треба втішити люди-ну» (М.Стельмах).
Наступний етап пов'язаний із когнітивними установками на досягнення мети, якими, на думку С.Туровської, суб'єкт дії не завжди володіє, але, навіть якщо він І має їх, то вони не ведуть до негайної реалізації дії [7, с. 14—15].
На відміну від модальності повин-ності, модальність потреби може вказу-вати на необхідні засоби для досягнен-ня поставленої цілі. Наприклад: «Acta whole time job and if you want to be really good you've got to give your whole self to It» (Maugham}. «If you want to get work out of them you have to know how to manage them» (Leasing}.
Засоби досягнення цілі можуть ва-ріюватися, оцінюватись, змінювати свій порядок виконання, тобто можуть бути альтернативними, що суттєво відрізняє концепт необхідності від концепту по-винності, диференційною ознакою яко-го є відсутність альтернативи. Як прави-ло, у висловлюваннях із модальним зна-ченням потреби наявність іншої варіа-тивної дії виражена експліцитно: «Тре-ба перев'язатися, а. то кров'ю зійду» (Г.Тютюнник). «Тут треба було або ж зриватися несподівано, як то зробив був Долгорукий ще до снігу, або ж вда-тися до великих приготувань, як тепер» (П.Загребельний). «Diving from that hein as little water as that, shefStel-lalhas got to turn like a flash the moment she touches the water. And if she doesn't do it right she's bound to bash her head against the bottom and break her back* (Maugham).
Неодмінна потреба здійснення якої-небудь дії у висловлюваннях із модаль-ним значенням потреби вирізняється ін-тенсифікаторами обов'язково, неодмін-но, безпремінно, конче, негайно в укра-їнській мові, як-от: «І вони дійшли вис-новку, що неодмінно треба створити систему роботодавців як одну із сторін системи соціального партнерства капі-талістів і профспілок» ["Вітчизна". — 1999. - N5-6. -С.111]. «Але треба пе-ревірити. Треба обов'язково виділити вірус і вивчити» (Ю.Щербак). «...І Ганка мимохіть усміхається — Явдошку Лаврущенко слід попросити безпремінно» (Є.Гуцало). «.„Напружився [Орест], йо-му конче потрібно було простежити, куди летить птах...» (Ю. Мушкетик). «Але мало вислухати правду—треба негайно діяти, поки не впала корона з голови Ім-ператора...» (М. Стельмах}, В інших ви-падках інтенсифікатором виступає екс-пресивна 'частка таки, яка створює ефект категоричної потреби (необхід-ності); «І таки треба видирати землю в тих, хто нажертися нею не може» (М-Стельмах). «Та й на забавку Максим віддасть лише одну рибину, бо треба-таки принести матері якусь копійчину, хай і вона знає, що він не якийсь хала-мидник, а помічник» (М.Стельмах). В ан-глійській мові продуктивним інтенсифі-катором виступає прислівник only. напр.: «Julia knew that she had only to call and Dolly would come running» (Maugham). «He replied obdurately that she had only to look around her to see what happened to children brought up as theirs would be brought up» (Lessing). Іноді категорична потреба (необхід-ність) увиразнюється іншими інтенсифі-каторами, як-от; «We'll need to get the exchanges straight away» (Cronin).
На двобічний зв'язок модальності потреби і контексту вказала С.Туровсь-ка: «Для того, щоб адекватно визначити висловлювання із модальністю не-обхідності, треба враховувати кон-текст. Є і зворотна залежність; якщо трапляється контекст, який має всі озна-ки практичного міркування щодо май-бутньої дії, то він в основному допома-гає кваліфікувати висловлювання як висловлювання із модальним значен-ням практичної необхідності» [8, с.47]. Ця думка набуває вагомішої актуаль-ності у висловлюваннях, предикати яких не мають лексичного значення не-обхідності (в основному це інфінітивні речення). У більшості праць, присвяче-них семантико-граматичним особли-востям інфінітивних речень, констату-ються часткові значення повинності, необхідності дії. Загальним же інваріан-тним модальним значенням інфінітивних речень учені вважають «значення по-тенційності дії» [3, с.260]. Зовнішніми показниками потенційності дії є видо-часові форми предиката, модальні мо-дифікатори та певні синтаксичні струк-тури, здатні передавати таю'самі потен-ційності, як повинність, необхідність, вимушеність, неминучість тощо. Пор:
«Ту віру треба видумати. Знайти її в без-межній розмаїтості речей, у перемін-ності явищ. Виділити з тієї розмаїтості й перемінності символ справедливості і втілити його в людський образ» (Р.Іва-ничук). «Це була щаслива мить. Допо-мога і перемога! Тепер не про поразку думати, не про полон, смерть та ганьбу, а про перемогу, що вже яскріла на віс-трях гострих київських списів!» (В.Ма-лик}, «Та Ігореві не хочеться втрачати . жодного свого воя, І він усю надію пок-ладає на несподіваність нападу. Приго-ломшити степовиків! Не дати опам'ята-тися! Захопити зненацька! Взяти в по-лон!» (В.Малик). «...Нам без літака, як без рук. Шкідників нагальне потруїти, добрива розсипати по буряках, курча-ток з Інкубатора привезти, мальків ри-би, ранню ягоду перекинути до столиці або хоч би й поле з пташиного льоту оглянути!» (Ю.Яцовський).
Як бачимо, саме в інфінітивних ре-ченнях контекст виступає єдиним кри-терієм для визначення їх семантики.
Залежно від цілей та засобів для їх досягнення, характеристик часових ін-тервалів, що встановлюються між ними, висловлювання із модальним значен-ням необхідності (потреби) поділяємо на такі види:
1) в яких суб'єкт недостатньо поін-формований про способи досягнення якої-небудь цілі, тобто неодмінна пот-реба здійснення дії передається через знання суб'єкта. Наприклад: «Для три-валого збереження свіжості і доброя-кісності продуктів їх, так само як і гото-ву їжу, треба правильно розміщати в холодильнику, щоб забезпечувалася необхідна циркуляція повітря» (В.Кар-секіна, 'Ь\.Калакура}. «One has to rehow much has to be forgotten and how much has to be learnt when for the first time one faces life» (Maugham);
2) в яких мета формується в момент мовлення/ а її реалізація відбувається у невизначеному майбутньому. Наприк-лад: «Ой напевне, гнівається вона, що Миром вийняв з образа скло. Неодмін-но треба вставити нове» (М-Стельмах}. «Треба нам також викликати агітатора, а він уже все. як по бомазі, прочитає» (М-Стельмах). «She must learn to under-stand his need for the farm* (less/пз). «You've sot to learn to handle the money I sive you more intelligently» (Cheevel);
3) в яких засоби для досягнення ме-ти виявились непридатними, а в резуль-таті — неправильно зроблений вибір,-як-от; «Григорій]; Казав тобі; не треба тягнутись на, обидві половини, то зараз вже в якійсь халупі й сиділи б» (M.Стельмах). «...Забобонний парубок увесь час, не помічаючи цього, кривить об-личчя: таки не треба було рубати того дерева, половина якого пішла на домо-вину» (М-Стельмах);
4) в яких вибір мети є проблематич-ним. Наприклад: «Працювати далі над сюжетом чи покинути?» (О-Донченко). «А хан Туглій. що загубився в натовпі ха-нів, витріщився на дружину 1 не знав, що робити, — схопити непутящу за кош та відтягти до своєі юрти чи промовчати, щоб не стати посміховиськом перед усім родом» (В-Малик);
5) в яких за допомогою певних за-собів можна уникнути небажаних дій. Наприклад: Щоб двері не скрипіли, по-трібно їх змастити. One must work hard not to fail an exam;
6) в яких засоби для досягнення ме-ти виступають у певній послідовності:
спочатку (для початку, насамперед, спершу, насамкінець тощо), потрібно (необхідно, треба, слід 1 т.д.) зробити щось: «Для початку вам треба на них (зборах) виступити» (В.Дрозд). «...Та поки поблагословимо нового гетьма-на, треба спершу повісити зрадника». (.Р.Іваничук). «З позиції держави насам-перед треба вивести наше законодавс-тво у відповідність до західного» ["Віт-чизна». -1999. - N5-6. - С. 11О]. «На-самкінець Шпачиха впряглася в тачку, бо треба ж було вшанувати господаря, повезти його до саги купати» (О.Гон-чар}. Те саме спостерігається 1 в англій-ській мові, як-от: «First he (DIckl would have to get out of debt, build a house, be able to afford the little luxuries» (les-sing). «This was clearly the first thing she [Mary] had to learn* {Lessing). «The first thing we must do is find food» (Bowles). «And then you had to come to the back of the stage» (Hemingway).
Як бачимо, дослідження предикатів необхідності (потреби) як автономно-го концепта дебітивної модальності Із власним набором вираження і дифе-ренційними семантичними ознаками в контексті Інших концептів дебітивності, орієнтованих на значення, є актуальним і постійно вимагає наукового підтверд-ження, незважаючи на досить велику кількість праць, об'єктом дослідження яких є дебітивність.


Література:
Аристогель. Никомахова зтика // Соч.; В 4-х т. - М.: Мьісль, 1984. - Т.4.
Аругюнова Н.А. Типи язьковых значе-ний: Оценка. Событие. Факт. — М.: На-ука, 1988.
Золотава ГА Коммуникативные аспекты русского синтаксиса. — М., 1982.
Ивин АА. Основания логики оценок. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1970.
Ишмуратов AT. Логический анализ практических рассуждений (форма-лизация психологических понятий). — К.: Наук. думка, 1987,
Мьішкина НЛ Значения необходимости и способы передачи зтих значений в оригинальных и переводных текстах немецкой и русской научной речи: Автореф, дис. ...канд. филол. на-ук.-М., 1979.
Туровская С. О семантической зоне модальности необходимости в русском язуке // Уч. зап. Тартуского гос. ун-та. — Тарту. — 1990. - вуп. 896. труду по русской й славянской фило-ЛОГИИ.—С.4—19.
Туровская С. Проблемы изучения мо-дальных смыслов:: теорет,ический ас-пект (на мат. совр. русск. языка). –Тарту, 1997.
Wright G.H. von.'Explanation and un — NY: Oxford .University Press, 1975.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать