Угорська Республіка

Угорська Республіка однією з перших визнала державну незалежність України. З грудня 1991 року між нашими країнами були встановлені дипломатичні відносини. Угорщина також першою відкрила своє Посольство в Україні. З 24 березня 1992 року в Будапешті діє Посольство України.

6 грудня 1991 року було укладено Договір про основи добросусідства та співробітництва між Україною та Угорською Республікою, який набув чинності 16.06.93 р.

З огляду на те, що обидві країни мали близькі погляди на шляхи вирішення багатьох міжнародних та регіональних проблем і були зацікавлені у всебічному співробітництві, процес зближення між ними розпочався вже у вересні 1990 року, коли Президент Угорщини Арпад Гьонц відвідав Україну з офіційним візитом. Цей візит поклав початок регулярним зустрічам найвищих посадових осіб обох держав.

У травні 1991 року під час візиту Голови Верховної Ради УРСР Л.М.Кравчука до Будапешту було підписано 9 двосторонніх документів, які заклали фундамент договірно-правової бази українсько-угорського співробітництва.

У лютому 1993 року відбувся офіційний візит Президента України Л.М.Кравчука до Угорщини, під час якого був підписаний новий пакет угод, які визначили пріоритетні напрями подальшого розвитку співробітництва двох держав. У вересні 1994 року під час перебування в Угорщині делегації Верховної Ради України була підписана Угода про співробітництво між Верховною Радою України та Державними Зборами Угорської Республіки. 18-19 травня 1995 року відбувся офіційний візит в Україну Прем'єр-міністра Угорщини Дюли Хорна. 14-16 листопада 1996 року відбувся другий офіційний візит Президента УР А.Гьонца в Україну.

11-12 листопада 1997 року Угорщину відвідав з офіційним візитом тодішній Прем'єр-міністр України. В ході цього візиту були накреслені плани подальшого розвитку політичного та економічного співробітництва між Україною та Угорщиною.

27 квітня 1998 року Угорщину з робочим візитом відвідав міністр закордонних справ України Б.І.Тарасюк. 12 жовтня того ж року відбувся робочий візит в Україну міністра закордонних справ УР Я. Мартені, а 27-28 жовтня Президент України Л.Д. Кучма здійснив свій перший офіційний візит до Угорської Республіки.

14-15 травня 1999 р. Президент УР взяв участь у роботі Шостої неформальної зустрічі Глав держав Центральної Європи у Львові, під час якої відбулась його бесіда з Президентом України.

10-11 вересня того ж року Президент УР взяв участь в міжнародній конференції в Ялті під назвою "Балто-Чорноморське співробітництво: до інтегрованої Європи XXI століття без розподільних ліній".

У 1999 році Міністр закордонних справ України Б.І.Тарасюк двічі відвідав Угорщину: 6 травня для участі у 54-му засіданні комітету міністрів РЄ в Будапешті, під час якого мав переговори з міністром закордонних справ УР -Я.Мартоні; 20-23 червня - в XVI Міжнародному семінарі НАТО. Крім того, в Будапешті відбулися консультації на рівні заступників начальників управлінь, а в Києві - на рівні начальників управлінь політичного аналізу та планування міністерств закордонних справ.

25-26 лютого 2000 року відбувся офіційний візит в Україну Прем'єр-міністра Угорської Республіки В.Орбана, якого прийняв Президент України Л.Д.Кучма. Під час переговорів з Прем'єр-міністром України йшлося про розширення торговельно-економічного співробітництва між двома країнами.

19-20-квітня 2000 року Угорську Республіку з офіційним візитом відвідав міністр закордонних справ України. В рамках 8-го засідання Ради міністрів ОБСЄ 27-28 листопада 2000 р. відбулася зустріч міністра закордонних справ України А.М.Зленка з Головою зовнішньополітичного відомства Угорщини Я.Мартоні. Були обговорені актуальні питання двостороннього співробітництва.

Президент України Л.Д.-Кучма взяв участь у Самміті глав держав країн Центральної Європи 28-29 квітня 2000 р., який відбувся в угорському місті Секешфегервар. В червні того ж року в Сегеді відбулася зустріч міністрів закордонних справ країн-членів ЦЄІ, а в листопаді в Будапешті саміт ЦЄІ. Угорщина, як головуюча на той час в ЦЄІ країна, підтримала низку пропозицій .України, які увійшли до Заключного документу саміту.

18-19 січня 2001 року в Будапешті відбулися двосторонні політичні консультації на рівні начальників Управлінь політичного аналізу та планування міністерств закордонних справ.

3-4 квітня 2001 року в Києві відбулося Десяте засідання Змішаної Українсько-Угорської комісії з питань забезпечення прав національних меншин.

9 квітня в Ужгороді 2001 року відбулася робоча зустріч Прем'єр-міністрів України та Угорщині з метою ознайомлення з наслідками повені в Закарпатській області. За результатами зустрічі були підписані Спільна заява Голів двох урядів та робочий Протокол.

17-18 квітня 2001 року відбувся офіційний візит в Україну міністра закордонних справ Угорської Республіки Я.Мартоні, за результатами якого був підписаний Протокол про співробітництво між міністерствами закордонних справ. Під час переговорів було обговорене широке коло питань двостороннього та багатостороннього співробітництва, окреслені подальші перспективи розвитку відносин між двома державами. Особлива увага була приділена економічній складовій двостороннього співробітництва з акцентом на активізації прикордонного та регіонального співробітництва.

В рамках цього візиту відбулося також V-те засідання Міжурядової комісії з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва.

30 травня 2001 року в Будапешті відбулося засідання Комісії "Україна-НАТО" на рівні керівників зовнішньополітичних відомств, у якій взяв участь Міністр закордонних справ України А.М.Зленко.

1-2 серпня 2001 року Угорщину з офіційним візитом відвідав Прем'єр-міністр України А.К.Кінах. Угорська сторона підтвердила свій курс на підтримку євроінтеграційних прагнень України, що знайшло своє відображення в спільному Комюніке Прем'єр-міністрів України та Угорщини.

29-30 жовтня 2001 року відбувся робочий візит Політичного Держсекретаря МЗС УР Ж.Немета в Україну.

30-31 жовтня 2001 року в Будапешті відбулися українсько-угорські консультацій з питань європейської інтеграції на рівні Державних секретарів з питань євроінтеграції МЗС двох країн О.О.Чалого та П.Готтфріда.

20 листопада 2001 року в Будапешті відбулися консультацій на рівні експертів щодо співробітництва ЄС - Вишеградської групи - України.

20-21 грудня 2001 року в Будапешті відбулося ХІ-те засідання Міжурядової Українсько-Угорської комісії з питань забезпечення прав національних меншин.

Значно підвищився рівень активності співробітництва України та Угорщини в рамках Дунайської Комісії (ДК). В ході 59-ої сесії Дунайської Комісії (2-10.04.2001) та ряду нарад експертів з юридичних, фінансових і технічних питань позиції України та Угорщини були близькими або спільними. Зближенню позицій двох країн сприяє й те, що як Угорщина, так і Україна несуть економічні збитки, спричинені блокуванням наскрізного судноплавства по Дунаю. Країни мають спільні позиції і в питанні необхідності демонтажу понтонного мосту в м. Нові Сад, оскільки судноплавні компанії обох країн змушені сплачувати югославській стороні великі кошти за проходження югославською ділянкою Дунаю (відповідно 1500 тис. євро та 180 тис. євро).

Активні кроки Угорщина здійснює в питанні залучення України до співпраці в рамках "Україна - Вишеградська четвірка - ЄС", мета якого полягає у налагодженні тісної взаємодії між країнами В-4 і Україною у питанні розбудови кордону між Україною та її західними сусідами, який незабаром стане зовнішнім кордоном ЄС.

20 травня 2003 року Президент України Л.Кучма зустрівся з Головою Державних зборів Угорщини Каталін Сілі. У ході розмови Глава держави зазначив, що Україна приділяє велику увагу добросусідським стосункам з Угорщиною. "Україна задоволена рівнем співпраці. Угорщина є добрим економічним та політичним партнером України з точки зору наших європейських та євроатлантичних прагнень", - сказав він. Каталін Сілі відзначила безальтернативність розвитку і поглиблення двостороннього співробітництва між нашими країнами та підкреслила, що активізації взаємовідносин сприятиме відкриття Генерального консульства України в місті Ніредьхазі, прикордонне та транспортне співробітництво, а також візит Прем'єр-міністра Угорщини в Україну, запланований на осінь поточного року. "Україна для нас є стратегічним партнером, зокрема в розвитку економічного співробітництва. Ми хотіли б продовжувати активну взаємодію на євроатлантичному та євроінтеграційному шляху", - сказала Каталін Сілі. Вона запропонувала підготувати довгострокову стратегію взаємостосунків, яка б включала в себе аспекти нашого двостороннього співробітництва в усіх сферах. При цьому Голова Державних зборів Угорщини також наголосила, що для української і угорської сторони дуже важливим є прийняття оптимального рішення з регуляції візового режиму.

Договірно-правова база.

Договірно-правова база відносин між Україною та УР є досить розвиненою, регулює двостороннє співробітництво практично в усіх сферах і станом на 31 грудня 2001 року нараховує 63 документи.

Співробітництво в сфері правоохоронної діяльності, охорони державного кордону, взаємодії в галузі попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків.

Продовжується розвиток двостороннього співробітництва в сфері правоохоронної діяльності, охорони державного кордону, взаємодії в галузі попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків. Правовою основою взаємовідносин України та Угорщини в цих питаннях залишається Угода між Урядом України та Урядом Угорської Республіки про взаємодію в боротьбі з організованою злочинністю від 19 травня 1995 року. У березні 2001 року делегація Угорщини взяла участь в Міжнародній конференції з питань взаємодії в боротьбі з транснаціональною злочинністю, яка відбулася у Львові. У квітні 2001 року в м. Шіофок делегація на чолі з Першим заступником Голови Держкомкордону України П.А.Шишоліним взяла участь в міжнародній нараді представників органів прикордонної охорони.

На виконання Угоди між КМ України та Урядом УР про співробітництво та надання взаємної допомоги в галузі попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків від 27 жовтня 1998 року у березні 2001 року до Угорщини було направлено аварійно-рятувальний загін МНС України у складі 38 осіб разом із спеціальною технікою для надання допомоги угорській стороні в проведенні кваліфікованих аварійно-відновлювальних робіт на територіях, що постраждали внаслідок весняної повені, у свою чергу Угорщина першою надала допомогу Закарпатській області під час руйнівної весняної повені. Роботу українських та угорських рятувальників було високо оцінено урядами та громадськістю двох країн.

Відповідно до міжвідомчої Угоди від 4 квітня 1995 року та домовленостей про співробітництво в галузі культури, освіти і науки здійснюється обмін викладачами та студентами для наукового стажування, надається допомога у налагодженні співробітництва між вищими учбовими закладами двох країн.

Триває робота по створенню в Будапештському Університеті ім. Е.Лоранда кафедри української літератури. Значна увага приділяється розвитку співробітництва між двома країнами у забезпеченні належних умов для розвитку національних меншин: угорської - в Україні та української - в Угорщині.

Стан торговельно-економічного співробітництва

За даними Державного комітету статистики України, товарообіг між Україною та Угорщиною в січні-вересні 2003 року склав: експорт - 576,112 млн. дол. США, що у 1,6 рази більше від того ж періоду минулого року; імпорт - 192,335 млн. дол. США, що становить 143,41 відсотки до рівня січня-вересня 2002 року.

Поглиблюється співпраця між діловими колами двох країн, зокрема, між ТПП та спілками підприємців. 30 березня 2001 року була підписана угода про співпрацю між ТПП України та Угорщини. В рамках цієї угоди 12 квітня 2001 року створено угорсько-українське відділення ТПП УР з розташуванням в м. Ніредьгаза при ТПП області Сабалч-Сатмар-Берег, а 11 вересня 2001 року створено українсько-угорське відділення Торгово-промислової палати України, з розташуванням в місті Ужгороді на базі ТПП Закарпатської області.

Обсяг угорських інвестицій в Україні на початок 2001 року досяг 53 млн. дол. СІІІА за станом на 2001 року - 56,3 млн. дол. США. Серед вагомих інвесторів вже є такі угорські підприємства, як "Ріхтер Гедеон", "Паннонпласт" та "Дунапак". Проводиться робота щодо подальшого залучення в Україну капіталовкладень інших угорських фірм та мультинаціональних компаній, що розташовані в Угорщині. В поточному році американська компанія "Флекстронікс" здійснила початкову інвестицію в Закарпатській області в створення виробництва на базі Берегівського радіозаводу, і в подальшому має наміри розширювати своє виробництво в Україні. Угорська фірма Агро-Хемі відкрила своє представництво в Києві з метою налагодження коопераційних зв'язків з українськими підприємствами по виробництву засобів захисту рослин. Ця фірма в поточному році серед всіх угорських фірм мала найбільший обсяг експорту хімічної продукції угорського виробництва в Україну. Вона разом з Дебреценським заводом сільськогосподарського машинобудування та Мартонвашарським НДІ насінництва планують запровадження в Україні комплексної програми вирощування сільськогосподарських культур.

З метою усунення перешкод в торгівлі ініційовані та здійснені заходи по врегулюванню з угорською стороною торговельних обмежень стосовно імпорту до Угорщини окремих українських товарів. Угорська сторона після проведення консультацій на рівні експертів Мінекономіки України та МЗС Угорщини на поточний час скасувала обмеження імпорту з України по 7 позиціях металопродукції. Підписаний Меморандум про врегулювання питань імпорту до Угорщини деревоволокнистих плит походженням з України. Опрацьовуються питання врегулювання спірних питань з угорцями договірним шляхом стосовно інших товарів (деякі види металопродукції, міндобрива).

Посольство України в Угорськiй Республiцi

Адреса: Magyarorszag H-1143, Budapest Stefania ut 77 08:30 - 17:30 13:00-14:00 Sat, Sun 1
Електронна адреса:
Веб-сайт:
Телефон: 8-10 (36-1) 422 41 20
Факс: 8-10 (36-1) 220 98 73
Надзвичайний i Повноважний посол Мушка Юрій Юрійович

Посольство Угорської Республіки в Україні

Канцелярiя: м. Київ, вул. Рейтарська, 33
Телефон: (8 044) 238-63-81, 238-63-82, 238-63-84
Факс: (8 044) 212-20-90
E-mail:
Робочi години: понедiлок-четвер 8:30-17:00, п'ятниця 8:30-14:30
Надзвичайний і Повноважний посол Угорської Республіки в Україні - Янош Тот.

Президент України Леонід Кучма прийняв вірчі грамоти від Надзвичайного і Повноважного Посла Угорської Республіки в Україні Яноша Тота 10 липня 2003 року. У ході зустрічі було обговорено питання двостороннього співробітництва з урахуванням нових реалій співпраці у зв`язку зі вступом Угорщини до Європейського Союзу. Йшлося, зокрема, про торговельно-економічне співробітництво, прикордонну взаємодію, людські контакти.

Президент України висловив переконання, що призначення нового Надзвичайного і Повноважного Посла сприятиме розвитку по висхідній відносин дружби і співробітництва між двома країнами. Він також наголосив, що Україна виступає проти створення нових розподільчих ліній у зв'язку з розширенням Європейського Союзу.

Янош Тот підкреслив наявність дружніх двосторонніх стосунків, констатував активізацію контактів на вищому рівні. Він відзначив високий рівень торговельно-економічних відносин, який спостерігається останніми роками. Леонід Кучма подякував Угорщині за її послідовну підтримку європейських та євроатлантичних прагнень України.

У свою чергу, Янош Тот запевнив, що Угорщина виходить з позиції урахування інтересів обох країн у питаннях побудови взаємовідносин у зв'язку зі вступом Угорщини до ЄС. Він також запросив Леоніда Кучму відвідати з візитом Угорщину у наступному році.
Угорська Республіка - держава в Центральній Європі.
Площа країни - 93,03 тис. кв. км., що складає один відсоток від загальної площі Європи. Угорщина межує на півночі з Словаччиною, Австрією, на сході - з Україною та Румунією, на півдні - з Румунією, Сербією та Хорватією, на заході - з Австрією. Найбільша протяжність території республіки з півночі на південь - 268 км, зі сходу на захід - 528 км.
Рельєф
Угорщина розташована в центральній частині Європи, в Карпатському басейні, обмежена відрогами Альп, Карпат та Дінар. Країна займає північну частину Середньодунайської рівнини. Дві третини території займає низовина, висота якої не досягає 200 м над рівнем моря. Науковці виділяють в Угорщині шість крупних рельєфів. Альфьольд (Велика Середньодунайська низовина) знаходиться у середній та східній частинах Угорщини. Її плоска поверхня в межиріччі Тиси і Дунаю і на північному сході має висоту 150-200 м, а в інших районах близько 100 м. Низовина є найбільшою в країні і займає приблизно половину усієї території. Центральна частина Кішальфьольду (Малої Середньодунайської низовини) - "західних воріт" - утворює конусоподібну рівнину, яка виникла завдяки велетенським наносам Дунаю. З південної частини, з країв, вона зруйнувалася під впливами вітрів, води та інших різноманітних геологічних процесів. Кішальфьольд має висоту 120-180 м, і належить Угорщині тільки своєю південною частиною. На заході. вона обмежена передгір'ями Альп, висотою 500-800 м.
На півночі Середньодунайська низовина обмежена ланцюгом гір (висотою 800-1000 м), які відноситься до внутрішньої вулканічної зони Карпат так званої в Угорщині Північним середньогір'ям. На поверхні пагорбів Задунайського краю, Задунайського середньогір'я, відрогів Альп та Північного середньогір'я збереглися сліди багатьох стародавніх геоісторичних формувань. Широкі долини рік розчленовують середньогір'я на відособлені масиви: Бьоржьонь, Черхат, Матра (гора Кекеш, висотою 1015 м, найвища в Угорщині), Бюкк, Земплен, серед яких зустрічаються закарстовані вапнякові плато.
На північ від р. Шайо знаходиться велика сталактитова печера Агтелек. Велику частину правобережжя Дунаю займає Дунантуль - сильно розчленована рівнина (переважні висоти 150-200 м, найбільша з них - близько 300 м). Дунантуль пересічений смугою Средньоугорських гір, або Задунайського середньогір'я з платоподібними масивами: Баконь, Вертеш, Герече, Пилиш, Вишеград (переважні висоти від 400 до 700 м). У південно-східній частині Дунантуля уособлено піднімається масив Мечек (висотою до 682 м).
Усього в Угорщині на рівнини припадає 68%, на пагорби 30% і на середньогір'я 2% території.
Внутрішні води
Угорщина розташована на водозбірній площині Дунаю. Проточні води з навколишніх гір стікають в Альфьольд - найнижчу частину на території, а потім потрапляють у Дунай. Уся річкова мережа Угорщини належить басейну Дунаю, який протягом 140 км тече уздовж кордону з Словаччиною, а потім протягом 270 км перетинає країну із півночі на південь. Протяжність головної річки країни складає 417 км (довжина усього Дунаю - 2860 км).
Східна половина Угорщини лежить у басейні головної лівої притоки Дунаю - Тиси. Друга за довжиною річка Угорщини тече 598 км територією республіки. Мертві русла Тиси в Альфьольді нагадують про потужні роботи з регулювання режиму течії ручки, здійснені угорцями у минулому столітті.
З правих приток Дунаю в межах Угорщини найбільш великі - Раба, Шіо, Драва. Густота річкової мережі порівняно невелика, деякі райони (наприклад, межиріччя Дунаю і Тиси) майже позбавлені поверхневих водостоків. Ріки характеризуються великими коливаннями водоносності і висоти рівня; для захисту від повеней в Угорщині збудовано близько 4000 км дамб.
Варто відзначити крайню мінливість термінів початку та тривалості льодового покриву. Посушливий клімат викликав необхідність у будівництві великих зрошувальних систем. На річці Тиса на півдні від м. Тисалек є зрошувальні канали.
Озер в Угорщині не так багато і вони здебільшого невеликі за розмірами. З 1200 природних та штучних озер, Балатон - найвідоміше у світі та найбільше за розмірами. Його довжина - 77 км, ширина - від 14 км, а площа - приблизно 598 кв. км. Балатон - мілководне озеро з середньою глибиною 3 м. Влітку вода в ньому прогрівається, досягаючи в середньому температури 26° С. Крім Балатону, в Задунайському краї є озеро Веленце, загальною площею26 кв. км, а поблизу західного кордону - озеро Фертьо, площею 82 кв. км. Південна частина озера повністю заросла очеретом. Істинний скарб країни - її гарячі джерела. В недрах Альфьольда на глибині 1-2 тис. метрів, знаходяться запаси мінеральних лікувальних вод різноманітного складу, які вміщують у собі величезну геотермічну енергію. Вони виникли у давнину як наслідок діючих вулканів.
Ґрунти
В Угорщині переважають чорноземні ґрунти на лісових суглинках. У гірських і пагорбних районах - бурі лісові і деревно-карбонатні ґрунти; у долинах річок Тиси і Дунаю тягнуться широкі смуги алювіальних ґрунтів. На Альфьольді зустрічаються неродючі засолені ґрунти.
Клімат
Оскільки країна знаходиться в зоні змішування східноєвропейського континентального, західноєвропейського морського та субтропічного кліматів, то погода в Угорщині мінлива. Метеорологи вважають, що клімат в Угорщині помірний, континентальний. Середня температура липня від 20° до 22,5° С, січня від -2° до -4°С. Середня річна температура 9-11°С. Кількість опадів зменшується від 900 мм на рік на південному заході країни до 450 мм у центрі і на сході на Великій Середньодунайській низовині, де бувають сильні посухи. Максимум опадів припадає на початок літа, другий максимум - на осінь. На рік припадає близько 2 тис. сонячних годин. Швидкість вітру у середньому складає 2,6 м/с.
Рослинність
У минулому значна частина території Угорщини була вкрита лісами. Суцільний покрив мішаних широколистяних, букових лісів існував на захід від Дунаю. Мала Середньодунайська низовина і райони Східної Угорщини мали рослинність лісостепового типу. Райони Великої Середньодунайської низовини були вкриті степовою рослинністю; вони відомі під назвою "порожня", або "пушта" (Хортобадь, Бугац та ін.). Сучасний рослинний покрив Угорщини сильно видозмінений людиною. Значна частина території розорана. Лісами вкрито 13,5% площі, головним чином, схили гір вище 300-400 м. У деяких гірських районах і на піщаних пагорбах на схід від Дунаю людиною створені штучні лісонасадження. Тваринний світ
В Угорщині поширені зайці, польові миші, ховрашки, лисиці, їжаки, різні степові і лісові птахи (жайворонки, дрозди, дятли, сови). На берегах озер, які поросли очеретом гніздяться водоплавні і болотні птахи, у тому числі біла чапля, лелека.
У водоймах різноманітні види риб: судак, лящ, щука, короп та інші Природні райони: Велика Середньодунайська низовина (Альфьольд) - рівнина, що займає значну частину всієї площі Угорщини. Північний гірський район - ряд гірських масивів (300-1000 м), верхні частини схилів яких, вкриті широколистяними лісами, нижні - переважно садами і виноградниками. Розвинута Мала Середньодунайська низовина (Кішальфьольд). Тут переважають поля, багато лугів і пасовищ. Задунайське середньогір'я - ряд ізольованих масивів у правобережній частині Угорщини. У верхній частині схилів лісу з дуба, бука, липи. Мезефьольд - плато на правобережжі Дунаю. Південно-західна Угорщина - сильно розчленована плато з окремими ізольованими масивами.
Протягом двох десятиріч після закінчення Другої світової війни Угорщина перетворилася з переважно аграрної країни на індустріально-аграрну. У 1968 році Угорщина приступила до проведення економічної реформи, відомої під назвою "новий економічний механізм". Промисловим і сільськогосподарським підприємствам була надана велика автономія в процесі виробництва і прийнятті рішень щодо продажу і збуту; торгівля із західними країнами значно розширилася; вітчизняні ціни все більше зближувалися з цінами на світових ринках, а людям дали широку свободу займатися всіма видами дрібного приватного бізнесу.

У 1990 році Угорщина розпочала перехід до вільної ринкової економіки. Деякі важливі економічні заходи були прийняті на початку 1990-х років, однак головні реформи почалися в 1995-му, коли міністр фінансів Лайош Бокрош представив свою радикальну програму.

Новий уряд приступив до впровадження ринкової економіки шляхом зменшення частки державної власності, збільшення частки іноземних капіталів в інвестиціях і зняттю перешкод для звільнення ринку і введення відкритої конкуренції. До 1994 року частка приватного сектора у внутрішньому валовому продукті збільшилася до 45%, а прямі іноземні інвестиції збільшилися з 200 млн. до 5 млрд. доларів. Однак різкий перехід викликав значний бюджетний дефіцит і поставив багатьох на грань виживання. У 1995 році після введення реформ Бокроша просування Угорщини по шляху до ринкової економіки набрало темпів. Продовжувалося зростання іноземних інвестицій, які становили половину всіх іноземних інвестицій в країни колишнього східного блоку. У 1995-му в Угорщину було направлено понад 4 млрд. дол. прямих іноземних вкладень (FDI), в 1996 і 1997 роках було інвестовано 3,6 млрд. дол.

У 2001 році валовий національний продукт Угорської Республіки зріс на 3,8 відсотки порівняно з попереднім роком. На такому ж рівні зафіксовано зростання валового національного прибутку.

У 2002-му ВНП зріс на 3,3 відсотки. При цьому обсяг ВНП за поточними цінами склав 16 980 млрд форинтів. Що становить 1671 тис форинтів (6876 ЄВРО) на душу населення.

Порівняно з 2001 роком індекс споживчих цін зріс на 5,3 відсотки, реальна заробітна платня - на 13,6 відсотків, капіталовкладення - на 5,8 відсотків, експортний товарообіг - на 6,1 відсотки, імпортний товарообіг - на 4,9 відсотки.

Промисловість

У 2002 році промислове виробництво в країні зросло у порівнянні з попереднім роком на 2,6 відсотки, при тому, що розширення внутрішнього ринку не перевищило 1,5 відсотка. Експорт склав дещо більше половини валового промислового виробництва (52%).

Галузева структура промислового виробництва за 2002-2003 роки майже не змінилася. Виробництво електромашин і приладів складає чверть промислового виробництва і 4/10 експорту промислової продукції, зростання виробництва у цій галузі склав 4,8 відсотки, а зростання експорту - 5,5 відсотки. У харчовій промисловості, виробництві напоїв і тютюнових виробів (15% від усього промислового виробництва) спостерігався 1,9-відсоткове зростання; експорт зріс на 3,1%.

Доля хімічної промисловості - 14 відсотків, при цьому визначальну роль відіграє виробництво гуми і пластмаси. Виробництво транспортних засобів (13%) у 2002 році збільшилося на 1,1 відсотка, а експорт виріс на 0,7 відсотки. Металургійна промисловість (в цілому 6,8%) скоротилася на 3,4 відсотки.

Найбільш динамічно розвивалося виробництво машин, обладнання, що підтверджується 32-відсотковим зростанням, причому експорт у порівнянні з 2001 роком зріс у півтори рази.

Добувна промисловість

Угорщина має вельми обмежені мінеральні ресурси. Єдиною корисною копалиною, виявленою в значних кількостях, є боксити, що добуваються поблизу озера Балатон. У 1983 році Угорщина була сьомим у світі виробником бокситів - його було добуто 2,9 млн. т. Однак до кінця 1990-х чимало шахт було закрито, і виробництво бокситів скоротилося приблизно до 1 млн. т - в порівнянні з 1,7 млн. т в 1992 році. Біля Печа і Комло на південному заході є невеликі запаси низькосортного антрациту, а в районі Будапешта - великі родовища бурого вугілля (лігніту).

Родовища залізняка знаходяться в районі Мішкольца (на північному сході). Угорщина добуває невелику кількість нафти і природного газу зі свердловини в басейні Сегеда і районі Зала на південному заході країни. У 1998 році тут було добуто 3,5 млн. т нафти і 4,7 млрд. куб. м природного газу. В Угорщині є уранова руда, але всі відомості про її добування засекречені.

Будівельна промисловість

У цій галузі порівняно з попереднім роком спостерігалося надзвичайно динамічне зростання (на 20,1%). Це пояснюється, перш за все, фінансованими державою інфраструктурними капіталовкладеннями у будівництво доріг, мостів, каналізаційні роботи.

На 14,7 відсотків виросло будівництво будівель. Оживилося будівництво житла, активізувалися капітальні ремонти громадських будівель і будівництво будівель комерційного призначення.

Капіталовкладення

Загальний обсяг капіталовкладень у 2002 році зріс на 5,8 відсотки. Капіталовкладення у будівництво зросли на 10,7 відсотків, а капіталовкладення в машини і обладнання скоротилися на 0,5 відсотка.

Майже дві третини усіх капіталовкладень зосередилися у трьох галузях національної економіки Угорщини: переробна промисловість - 21%, операції з нерухомістю (включаючи будівництво житла) й економічні послуги - 27%, перевезення, складування, поштові послуги і зв'язок - 16 відсотків. У зростанні капіталовкладень велику роль відіграло 32-відсоткове зростання сфери адміністрації, охорони і обов'язкового соціального страхування. Житлові капіталовкладення підвищилися на 14,5 відсотків, і, перш за все, за рахунок операцій з нерухомістю й економічних послуг.

Відчутне зростання (на 35,1%) спостерігалося у сфері охорони здоров'я і соціального забезпечення. Досить динамічними (11,4 відсотки) було зростання у сфері перевезень, складування, поштових послуг і зв'язку. У даній галузі національної економіки Угорщини особливо вражає зростання капіталовкладень у будівництво доріг, у той час, як обсяг переробної промисловості скоротився на 9,2 відсотки.

Аграрна галузь

70 відсотків території Угорщині займають сільськогосподарські угіддя. Ліси покривають 17% території. Головні аграрні райони країни знаходяться на рівнинах центральної і східної частин Угорщини.

У посткомуністичний період, що розпочався в 1990 році, уряд здійснив широкомасштабну програму реструктуризації і приватизації сільського господарства. Землевласникам було повернуто їхню власність, багато кооперативів було розпущено, а їхні землі приватизовані. Мова йшла не про те, щоб повернутися до старого мілкоземельного сільського господарства; розумним представлявся перехід до змішаної системи, що складається з приватних і сімейних ферм, земельних асоціацій і реорганізованих кооперативів, заснованих на пайовій власності і орієнтованому на ринок виробництві. Вже в 1995 році тільки близько 30,6% придатних земель оброблялися кооперативами, 17,6% знаходилися в державній власності, інша земля належала приватним особам і підприємствам.

Незважаючи на сильну засуху на початку 1990-х років і труднощі, пов'язані з переходом до ринкової економіки, сільськогосподарські продукти продовжували залишатися важливою статтею експорту. У 1992 році близько 16,5% ВВП доводилося на сільське господарство, але обсяг виробництва основних культур поменшав, оскільки спроби освоїти нові ринки і нові методи сільського господарювання привели до неминучого тимчасового спаду.

У 1997 році Угорщина переробляла 717 тис. т винограду, з яких 612 тис. т йшло на виготовлення вина. Виробництво вина в 1997 становило 394 млн. літрів, приблизно четверта його частина йде на експорт.

У той же час істотно збільшилося поголів'я худоби, особливо поголів'я свиней. У 1997-му в Угорщині було 4,93 млн. свиней, 871 000 голів великої рогатої худоби, 858 000 млн. овець і 31 млн. птахів.

Слідом за надзвичайно врожайним 2001 роком послідував досить помірний 2002-ий. Дуже великий спад спостерігався в області зернових культур, де врожай порівняно з 2001 роком скоротився на 23 відсотки (на 3% менше, аніж середня врожайність останніх п'яти років). Середні показники урожайності пшениці і кукурудзи помітно скоротилися через погодні умови.

У 2002 році динамічним було зростання закупівель плодоовочевої продукції, у той час, як у закупівлі фруктів спостерігалася стагнація. Продовжувалося поступове скорочення поголів'я великої рогатої худоби, при тому, що поголів'я свиней зросло на 5,4 відсотки. Зросла також кількість птахів.

Туризм

У 1950-ті роки більшість туристів приїжджали в Угорщину з інших країн радянського блоку, але в 1960-ті роки Угорщина стала заохочувати приїзд туристів із західних країн. Число таких туристів зросло з 244 тис. в 1960 році до 37,6 млн. в 1990-му і до 40 млн. в 1996 році.

Угорщина - восьма за привабливістю країна світу. Тут є ряд курортів, обладнаних сучасними засобами фізіотерапії, а озеро Балатон з його готелями і широким набором місць відпочинку користується найбільшою увагою туристів. Найбільше число туристів прибуває з Румунії (в основному тому, що там зосереджена значна етнічна угорська меншина), Німеччини, Австрії, республік колишньої Югославії. Число туристів з Америки досягло в 1996 році 390 тис. У 1996 і 1997 роках щорічні прибутки від туризму складали відповідно 2,2 і 2,6 млрд. доларів.

У 2002 році 31,7 мільйонів іноземних гостей перетнули кордони Угорщини. А це на 3,5 відсотки більше, аніж у 2001 році. Число відвідувачів з країн ЄС виросло на один відсоток. Громадяни Угорщини здійснили 13 мільйонів поїздок за рубіж (зростання на 16 відсотків порівняно з попереднім роком). На 3,5 відсотки менше гостеночей зареєстровано у комерційних готелях. Прибутки від вітчизняного й іноземного туризму порівняно з попереднім роком виросли на 4,1%, а індекс споживацьких цін на готельні номери і послуги виріс на 10,7 відсотків.

Роздрібна торгівля

Обсяг роздрібної торгівлі у 2002 році виріс на 10,7 відсотків. Динаміка зростання вражає як у порівнянні з попереднім роком, так і в міжнародному порівнянні. Роздрібний обіг без урахування реалізації транспортних засобів і пального зріс на 8,7 відсотків, а реалізація транспортних засобів і пального - на 16 відсотків.

Роздрібна реалізація у сфері харчової продукції зросла на 10,8 відсотків, у сфері товарів культурного призначення та інших промислових товарів - на 10,4 відсотків, а у сфері змішаної роздрібної торгівлі товарами промислового типу - на 11 відсотків.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать