Дергачівський район

Дергачівський район

Площа —900,1 км^ Населення — 98,6 тис. чол. Рік утворення — 1923.

Районний центр — Дергачі

(до 1943 року — Деркачі) — селище міського типу. Розташоване поблизу р. Лопані, за 12 км на північний захід від м. Харкова. Залізнична станція. Через територію селища проходить залізнична магістраль Харків — Москва І автомагістраль Харків — Золочів.

Документальних даних про походження назви населеного пункту не збереглося. Але в народі живуть різні перекази. Одні пояснюють, ніби колись у заростях очерету на берегах р. Лопані та навколишніх озер, біля яких осіли перші переселенці з Придніпров'я, водились болотяні птахи деркачі і що саме від назви цих птахів село назвали Деркачами. Інші твердять, що переселенці прийшли на територію теперішнього селища на чолі з отаманом, прізвище якого було Деркач.

Спочатку це була невелика козацька слобода. Виникла вона майже одночасно з Харковом, приблизно в 1660 році, як місце стоянки військових частин. В історичних документах згадується вона в зв'язку з нападом кримських татар у 1680 році. Серед багатьох міст і сіл, які зазнали великої шкоди від цього нападу, називаються й Деркачі.

Об'єкти туризму:

• Археологічні:

Територія нинішнього Дергачівського району з давніх часів була заселена скіфськими племенами. Поблизу Дергачів та біля села Вільшана та Пересічна зареєстровано близько 80 скіфських курганів та поселень (У-ІУ століття до н.е.)- Тут же знайдено ранні слов'янські поселення Черняхівської культури (ІІ-ІУ століття н.е.). Це була територія розселення слов'янського племені древлян за часів Київської Русі.

• Природні:

Лісовий заказник місцевого значення «Лозовеньківськип».Хпохп,г. 50,5 га. Розташований біля с. Мала Данилівка.

Ботанічний заказник місцевого значення «Личане». Площа 36,0 га. Розташований в околицях с. Личане.

Ботанічний заказник місцевого значення «Слатінський». Площа 18,9 га. Розташований в околицях с. Слатино.

Ентомологічний заказник місцевого значення «Кущувате». Площа 5,6 га. Це ділянка південного степового схилу балки рослинність представлена формаціями типчаково-ковилового степу. Тут живуть дикі бджоли, джмелі, а також богомол звичайний, степова дибка, ентомофаги і інші.

Ентомологічний заказник місцевого значення «Старий Сад». Площа 5,0 га. Представляє собою ділянку на степовому схилі балки південної експозиції у с. Козача Лопань. Цілинна рослинність представлена травами типчаково-ковилових степів. Живе багато корисних комах —- запилювачів сільськогосподарських культур, в тому числі земляні бджоли, джмелі.

Ентомологічний заказник місцевого значення лВеликоярузький». Площа 56,0 га. Розташований біля с. Алісівка.

Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Пєрєсічанський дуб». Знаходиться в Дергачівському лісництві. Це могутнє дерево дуба черешчатого — 200 років, заввишки 25 м, діаметр стовбура — 170 см.

Ботанічна пам 'ятка природи місцевого значення «Південне». Площа 14,7 га.

Гідрологічний пам'ятник природи місцевого значення «Моху ват є болото». Гідрологічний пам'ятник представляє собою сфагнове болото —¦ релікт з бореальною флорою періоду Валдайського зледеніння. Утворилось на місці давнього озера. Тут ростуть представники флори північних боліт — журавлина звичайна, росичка круглолиста, а також представники багатьох водоростей.

• Місця пов'язані з життям і діяльністю видатних осіб:

В Дергачах до нашого часу вшановують пам'ять колишнього мешканця села Панаса Миколайовича Матюшенка — одного зорганізаторів повстання на броненосці «Потьомкін». Після поразки повстання П. М. Матюшенко жив до 1907 року в еміграції, зустрічався з В. І. Леніним у Швейцарії. У червні 1907 року Матюшенко повернувся до Росії, того ж року в Миколаєві його заарештували та потім стратили в Севастополі. Зараз в Дергачах є невеликий музей, присвячений П. М. Матюшенкові, а також встановлений меморіальний обеліск.

З сім'ї багатої козацької старшини, пізніше російських дворян, що мали великі земельні володіння навколо Вільшан, вийшло багато відомих людей Росії. Серед них М. М. Ковалевський — російський соціолог, історик і юрист, особисто знайомий з Марксом і Енгельсом; Є. П. Ковалевський — мандрівник, дослідник північно-східної Африки, Монголії і Китаю; В. О. Ковалевський — геолог, основоположник еволюційної палеонтології, чоловік Софії Ковалевської; О. О. Ковалевський — видатний зоолог-еволюціоніст.

Видатний російський мандрівник, письменник і дипломат Єгор Петрович Ковалевський народився на хуторі Ярошівка в 1811 році. Після закінчення відділення морально-політичних наук Харківського університету (3828 р.), Є. Ковалевський регулярно відвідував Гірничий кадетський корпус в Петербурзі, слухав лекції кращих професорів. В 1829-1837 роках Ковалевський працював геологом на алтайських і уральських золотопромислових заводах. В 1837 році він був у Чорногорії. Маленькому, але героїчному слов'янському народові Є. Ковалевський присвятив свій значний твір «Чотири місяці в Чорногорії». В 1839-1840 роках Ковалевський знаходився в Середній Азії, в 1847-1848 роках проводив географічні і геологічні дослідження у Єгипті та Абіссінії, а в 1849 році - 1851 роках побував у Монголії, Китаї. Він одним з перших визначив вірне географічне положення початків Білого Нілу, першим з російських мандрівників дослідив і описав Абіссінію, склав опис Монголії і цілого ряду інших країн. З 1847 року К

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать