Лекции по истории международных экономических отношений

(іспит)

Вступ.

Викладач: Троненко Володимир Іванович. Доцент кафедри МЕВ.

Правила гри.

Кожного тижня лекція і семінар.

Модульно-рейтингова система.

1 модуль: доісторичні часи – епоха феодалізму.

2 модуль: індустріальна цивілізація.

3 модуль: МЕВ першої половини 20-го століття.

Приблизно 3 контрольні роботи (15+15+20=50 балів).

Цілий ряд практичних завдань. Періодична перевірка конспекту.

Максимум – 100 балів. Реальний максимум – 80-90 балів.

Заохочення (можливий автомат за умов: постійна робота, відвідування).

Присудження балів:

Семінарське заняття:

присутність 1 бал

відповідь 1-3 бали

фіксоване повідомлення 1-4 бали

Реферат 1-4 бали

Програма курсу в бібліотеці.

Література.

1. Основа: "Історія міжнародних економічних відносин" (1 частина 3-томного видання "Міжнародні економічні відносини"). К.: 1992.

2. Лановик Б.Б, Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Історія господарства: Україна і світ. К.: 1995 рік. – новаторська спроба, стисле викладення стародавніх часів, гарне викладення феодалізму і індустріальної цивілізації, спроба визначити місце України як складової світового господарства. Зверніть увагу: це не підручник! Він містить лише деякі моменти нашої тематики.

Сутність та форми прояву МЕВ.

План.

1. Що вивчає курс "Історія МЕВ".

2. Теоретичні засади курсу.

3. Формаційний та цивілізаційний підходи до вивчення Історії МЕВ.

4. Основні категорії і поняття курсу.

Що вивчає курс "Історія МЕВ". Формаційний та цивілізаційний підходи

Історія МЕВ дає уявлення про такі етапи їх розвитку:

1) доісторичні часи;

2) часи стародавніх цивілізацій;

3) епоха феодального середньовіччя;

4) період капіталістичних відносин.

В цілому, предметом вивчення курсу "Історія МЕВ" є розгляд їх в процесі історичного виникнення, становлення і розвитку від доісторичних часів до наших днів, тобто ми вивчаємо МЕВ в процесі їх еволюційного становлення, розвитку до сучасного рівня.

Історія МЕВ вивчається через призму різних підходів вчених, різних підходів науки і науковців до розвитку людського суспільства. Одним із таких підходів є формаційний аналіз розвитку людського суспільства. Свого часу цей підхід (принцип формаційного аналізу) було запропоновано класиками марксизму. Він полягає у вивченні історії через етапи: від первісно-общинного ладу ₍₁₎ через рабовласництво ₍₂₎, феодалізм ₍₃₎, капіталізм ₍₄₎ до комунізму¹₍₅₎.

Концепція формаційного підходу грунтується на принципах класової боротьби, соціальної революції і диктатури пролетаріату. Найбільш повно і глибоко ці принципи викладені в роботі К.Маркса "Маніфест комуністичної партії".

Другим підходом до вивчення і дослідження людського суспільства є цівілізаційний. У відповідності з цим підходом історія людства розглядається через призму трьох цивілізацій:

1) аграрна;

2) індустріальна;

3) постіндустріальна.

Такий підхід було запропоновано в 70-ті роки американським політологом і публіцистом Тоффлером. Такі цивілізації він назвав трьома хвилями в розвитку людського суспільства. В своїй відомій книзі "Футурошок"² він показав кризу індустріальної цивілізації, шоковий елемент – зворотня сторона технічного прогресу і індустріального розвитку людського суспільства, співставивши позитивні і негативні сторони, що проявляються в проблемах використання сили атомної реакції, корисних копалин.

Аграрна цивілізація сформувалася і розвивалася із 7-6 тисячоліття до н.е. і тривала до 15-16 століття н.е. Потім завдяки індустріальному перевороту виникла індустріальна цивілізація, що проіснувала до кінця першої половини 20-го століття. Зараз людство, представлене окремими державами поступово входить в межі постіндустріальної цивілізації.

Індустріальна цивілізація, особливо що стосується розвитку економічних зв'язків між державами, пов'язується з поглядами А.Сміта, Д.Рікардо, К.Маркса (будував свою теорію на критиці своїх попередників). Пізніше індустріальну епоху досліджували цілий ряд вчених в кожній країні.

Що ж до постіндустріальної цивілізації, то в її аналіз і теоретичне обгрунтування внесли вклад переважно вчені західної формації (оскільки радянська наука базувалася на формаційному підході): Д.Белл, Г.Кан, З.Бжезінський.

Вважається, що її розвиток пов'язаний із сферою послуг і інтелектуальною працею, на відміну від праці фізичної. В своїх роботах Тоффлер зазначав, що робітник постіндустріальної цивілізації буде корінним образом відрізнятися від робітника фізичної праці (робітника індустріальної цивілізації, створеної Марксом).

Постіндустріальна цивілізація пов'язується з новим змістом розвитку сфери послуг і цей новий зміст полягає в тому, що суспільство здатне буде задовольняти індивідуальні потреби людини (можна навести приклад сучасного господарства США, в якому велика кількість галузь переорієнтовується на надання індивідуальних потреб).