Практичні аспекти підвищення конкурентоспроможності сільгосппродукції

Зміст

Вступ

1. Основні напрями підвищення ефективності сільськогосподарської продукції

2. Регулювання якості і безпеки сільськогосподарської продукції

3. Використання ефективного сільськогосподарського маркетингу

4. Розробка інституційної і сільськогосподарської політики

5. Удосконалення інвестиційного процесу

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

В даний час проблема підвищення конкурентоспроможності національної економіки не лише широко обговорюється в науковій літературі, але і виступає найважливішим практичним завданням, що стоїть перед державними органами України. Проте в даний час в науковому середовищі відсутня єдність поглядів по проблемах: якими чинниками визначається рівень і динаміка підвищення конкурентоспроможності і якими найбільш ефективними способами можна досягти поставлених цілей, маючи зважаючи на специфічні особливості даної національної економіки.

Агропромисловий комплекс є одним із стратегічних елементів економіки будь-якої держави. Від рівня його розвитку залежить якість і кількість забезпеченості населення продовольчими товарами. Стратегічна важливість галузей агропромислового комплексу пояснюється ще і тим, що від їх стану залежить продовольча безпека держави.

Для України розвиток агропромислового комплексу має першочергове значення в цілях забезпечення економічного зростання, зайнятості населення, зниження рівня бідності в країні. Серед галузей агропромислового комплексу в Україні найбільш розвинені сільське господарство, харчова і перероблююча промисловість, які органічно зв'язані один з одним.

1. Основні напрями підвищення ефективності сільськогосподарської продукції

Сільське господарство України має велике значення для країни. Сільськогосподарський сектор має великий потенціал для розвитку, особливо в області підвищення врожайності культур і продуктивності тваринництва. Проте, даний потенціал може бути використаний лише за умови вирішення ряду проблем, включаючи питання адекватного доступу до ринків, ноу-хау і адекватного розміру кредитів.

Для реалізації цього потенціалу необхідно удосконалити державну аграрну, фінансову, кредитну і податкову політику, організаційно-економічний механізм державної підтримки розвитку аграрного сектора, освіти і науки; підвищити ефективність і конкурентоспроможність аграрного виробництва з переведенням його на інноваційну модель розвитку в результаті техніко-технологічного переоснащення; розвивати вітчизняний науково-технічний і виробничий потенціал, підвищити ефективність його використання; створювати належні умови для відродження галузі тваринництва, забезпечення виробництва конкурентоспроможної тваринницької продукції на внутрішньому і зовнішньому ринку.

Також необхідні заходи щодо поліпшення якості і підвищення безпеки сільськогосподарської продукції, поліпшення доступу до інформації, гармонізації стандартів. Серед цих напрямків можна виділити чотири першочергові заходи:

1. Регулювання якості і безпеки сільськогосподарської продукції;

2. Ефективний сільськогосподарський маркетинг;

3. Розробка інституційної і сільськогосподарської політики;

4. Удосконалення інвестиційного процесу.

2. Регулювання якості і безпеки сільськогосподарської продукції

Україна - це країна з розвиненим аграрним сектором, яка володіє великим потенціалом для збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, в т. ч. для переробної галузі, висока якість якої забезпечує їй конкурентоспроможність на внутрішньому і зовнішньому ринках.

В Україні функціонує стара система забезпечення якості і безпеки продуктів харчування. На жаль, вона не повною мірою відповідає міжнародним стандартам. Україні необхідне ефективний механізм регулювання якості і безпеки сільськогосподарської продукції і продукції переробних галузей, що забезпечить необхідну високу якість продуктів харчування. Крім того, виробники ставлять завдання по розширенню збуту продукції на зовнішньому ринку, тому вимоги країн-імпортерів до такої продукції зобов'язані враховуватися виробництвом. Закони, орієнтовані на внутрішній ринок країни, можуть також ненавмисно вплинути на практику ведення бізнесу, прийняту в компаніях, що діють за межами державних кордонів країни. У багатьох випадках компанії, продукція яких призначена для реалізації на зовнішньому ринку, вносять зміни в технологію виробництва, щоб привести цю продукцію у відповідність з нормативами імпортуючих країн, навіть якщо операції, що виконуються компанією, повністю відповідають вітчизняному законодавству.

3. Використання ефективного сільськогосподарського маркетингу

Сільськогосподарський маркетинг - проявляється в найрізноманітніших формах господарювання, діяльність яких направлена не лише на організацію кінцевої сільськогосподарської продукції, а також на реалізацію кінцевої продукції, тобто в даному випадку сільський працівник (фермер, селянин) є менеджером, оптовиком, заготівником, перевізником, постачальником своєю продукцією.

Сільськогосподарському виробнику доводилося продавати свій товар на місцевому ринку за низькою ціною, у наш час у більшості фермерів відсутні сільськогосподарські устаткування, техніка для транспортування, отже немає виходу на зовнішні ринки. Для досягнення високої рентабельності просування товару на ринку слід здійснювати дії з маркетинговими підходами. Зара

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать