Державне регулювання інноваційної діяльності

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вступ

Розглянуто основні тенденції розвитку інноваційної діяльності в Україні, охарактеризовано головну мету та шляхи державного регулювання інноваційної політики, запропоновано нові аспекти вдосконалення інноваційної діяльності.

Ключові слова: інновація, інноваційна політика, інноваційна діяльність.

Doctorate O.R. Balaban - Ternopil STU named after Ivan Pul'uj

State regulation of innovational activity

The basic tendencies of innovational activity development in Ukraine are considered, the main objective and ways of state regulation of an innovational politics are characterized, new aspects of innovational activity improvement are offered.

Keywords: innovation, innovative activity, innovative policy.

Світова економіка початку ХХІ ст. характеризується кардинальними змінами у визначенні напрямів економічного прогресу. Основні акценти сьогодні переміщуються на завдання прискореного інноваційного розвитку, переходу до стратегії економіки, що базується на знаннях. В її основі лежать інтелектуальний капітал, наука, процеси трансферу результатів творчої діяльності у виробництво. У Посланні Президента України до Верховної Ради України "Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки" підкреслюється, що "стимулювання науково-технологічного розвитку, реалізація структурно-інноваційної стратегії повинна стати однією з визначальних цілей уряду, Верховної Ради, органів виконавчої і представницької влади на місцях", а також, що "держава може стати безпосереднім провідником інноваційного розвитку, замовником і організатором досліджень і розробок на найбільш сучасних напрямах науково-технічного прогресу" [1]. Отже, пріоритет переходу вітчизняної економіки на шлях інноваційних перетворень та активна роль держави у цьому процесі визначені на найвищому державному рівні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми інноваційної політики привертають до себе дедалі більшу увагу науковців, політиків, представників бізнесових структур. У цьому напрямі плідно працюють такі українські вчені як В. Александрова, Ю. Бажал, М. Гаман, А. Гальчинський, О. Лапко, І. Новікова, В. Рижов, В. Хаустов, Т. Панфілова та багато ін. Можна стверджувати, що в цілому сформувалася досить цілісна система наукових поглядів щодо проблем державного регулювання інноваційної політики. Аналіз публікацій свідчить, що невирішеними залишаються питання втілення цих вірних концептуальних положень у практику державного управління-основною перешкодою виступає незавершеність політичного реформування державного устрою, відсутність єдності дій між усіма гілками законодавчої та виконавчої влади.

Без підтримки з боку держави вітчизняного виробника при реалізації ним інноваційних проектів переведення економіки на інноваційний шлях є нереальним. Саме держава повинна створювати умови для існування та постійного розширення інноваційної діяльності шляхом зменшення ставок оподаткування інноваційної продукції і прямої фінансової підтримки інноваційної діяльності та іншими шляхами. З огляду на це, метою статті є дослідження шляхів державного регулювання та визначення пріоритетних напрямів державної підтримки інноваційної діяльності.

Мета державного регулювання на кожному історичному етапі розвитку економіки залежить від багатьох обставин і, у першу чергу, від ступеня загального розвитку економіки. Класичний набір цілей державного регулювання економічно розвинутих країн передбачає такі складові [2]: економічне зростання; повну зайнятість; економічну ефективність; стабільний рівень цін; економічну свободу; справедливий розподіл доходів; економічну забезпеченість; збалансованість зовнішньоекономічних відносин.

Згідно зі Законом України "Про інноваційну діяльність" [3], головною метою державної інноваційної політики є створення соціально-економічних, організаційних і правових умов для ефективного відтворення, розвитку й використання науково-технічного потенціалу країни, забезпечення впровадження сучасних екологічно чистих, безпечних, енерго- та ресурсозберігаючих технологій, виробництва й реалізації нових видів конкурентноздатної продукції.

Закон також зазначає, що державне регулювання інноваційної діяльності здійснюється шляхом:

• визначення і підтримки пріоритетних напрямів інноваційної діяльності дер жавного, галузевого, регіонального та місцевого рівнів;

• формування й реалізації державних, галузевих, регіональних та місцевих програм;

• створення нормативно-правової бази та економічних механізмів для підтрим ки виконання інноваційних проектів;

• встановлення пільгового оподаткування суб'єктів інноваційної діяльності;

• підтримки функціонування і розвитку сучасної інноваційної інфраструктури.

За статистикою [4], 12,7 % підприємств України у 2003 р. впроваджували інновації. Понад 40 % з них створювали та впроваджували нові чи значно удосконалені процеси, кожне четверте підприємство придбало та впровадило нові засоби механізації виробництва, майже кожне дев'яте- нові технології [5]. Протягом 2003 р. було впроваджено 1482 нових технологічних процесів проти 1142 у 2002 р., освоєно 710 нових видів техніки (проти 520 у 2002 р.).

Однак до справжнього інноваційного &quo

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать