Принципи і методи планування у виробничій сфері

Зміст

1. Принципи планування

2. Методи планування

1. Принципи планування

Планування базується на певних принципах. Основними з них є:

1) Об'єктивність - планові показники повинні базуватися на ретельному вивчені фактичних даних і реального практичного досвіду.

2) Принцип науковості має забезпечити дотримання умов економічних законів розвитку економіки.

Оцінка сучасного рівня розвитку національної економіки: планові розрахунки мають базуватися на вивченні статистичних даних розвитку економіки до початку планового періоду, а також на аналізі практичного досвіду. При цьому прийнятний для аналізу ретроспективний період має бути рівним або перевищувати перспективний.

3) Правильне визначення пріоритетів обумовлене обмеженістю ресурсів і необхідністю концентрації зусиль на вирішенні найважливіших проблем розвитку народного господарства, галузі, регіону для забезпечення прогресивних зрушень у народногосподарських пропозиціях, підвищення ефективності всього суспільного виробництва, вирішення соціальних і екологічних проблем й ресурсозбереження.

4) Орієнтація на більш повне задоволення потреб суспільства. Потреби суспільства визначаються за допомогою наукових досліджень і прогнозування з урахуванням науково обґрунтованих норм потреб на вивчення тенденцій зміни їх структур, що визначається науково-технічним прогресом, який спричиняє появу нових потреб.

5) Збалансованість - приведення у відповідність макроекономічних планових показників (наявних ресурсів і потреб, грошових витрат і доходів, різних суб'єктів економіки тощо), погодження обсягів і виробництва із суспільною потребою в продукції.

6) Принцип реальності передбачає:

• забезпечення плану необхідними матеріальними, трудовими, фінансовими й природними ресурсами та ефективне їх використання,

• розробку конкретних економічних, правових, організаційних механізмів реалізації плану.

• поєднання різних видів планування - перспективного і поточного, галузевого і територіального - для забезпечення комплексного розвитку економіки, гармонізації суспільних інтересів;

• провідну роль перспективних планів, які виражають генеральні напрями соціального, економічного й науково-технічного розвитку суспільства;

• єдність перспективного й поточного планування, що встановлює чіткі взаємозв'язки та наступність планів, є важливою умовою планової роботи.

7) Принцип погодженості суспільних, колективних і особистих інтересів. Використання всієї системи інтересів є основною рушійною силою розвитку виробничих відносин, зростання економіки, підвищення її ефективності.

8) Орієнтація на світові стандарти - врахування у процесі планування світових економічних, екологічних і соціальних стандартів.

9) Адаптація - оперативне коригування планових завдань у зв'язку зі зміною умов і завдань соціально-економічного розвитку країни.

10) Принцип постійного аналізу та контролю виконання планів полягає у своєчасному вивченні та усуненні недоліків у господарській діяльності підприємств і здійсненні необхідних заходів для досягнення планових показників.

2. Методи планування

Планування базується на системному аналізі й відбувається з використанням нормативного, балансового, програмно-цільового методів та економко-математичного моделювання, яке є інструментом реалізації вказаних методів.

1. При нормативному методі планування планові завдання з обсягів виробництва, асортименту та сортаменту продукції визначаються за допомогою науково обґрунтованих норм та нормативів її споживання, витрат ресурсів на виробництво, завантаження виробничих потужностей та продуктивності устаткування. Ці норми і нормативи виражають ступінь економічної, соціальної, екологічної ефективності виробництва - норми ресурсомісткості, продуктивності, амортизації, рентабельності, викидів шкідливих речовин, прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати та ін.

У планово-економічних обґрунтуваннях нормативи використовуються для двох типів розрахунків: визначення очікуваного результату за наявних ресурсів та визначення потреби в ресурсах для досягнення певного цільового результату.

Очікуваний результатвизначається відношенням обсягу наявних ресурсів планова потреба в ресурсах Р до нормативу їх витрати на один виріб qi:

а планова потреба в ресурсах Qрпл. - помноженням планового обсягу виробництва продукції і-го виду Пi на відповідну норму їх витрати на один виріб:

де n — кількість видів продукції, для виробництва якої використовується цей ресурс.

Таким чином, нормативи у плануванні можуть виконувати контрольну функцію, наприклад, для контролю ступеню досягнення орієнтовних рівнів ефективності виробництва, стану навколишнього середовища.

За роллю у плануванні нормативи поділяють на цільові, економічні (утворювання фондів) використовувані у техніко-економічних розрахунках. У сучасних умовах економічні нормативи частково втратили своє значення, їх використовують при розробці індикативних планів. До складу цільових і використовуваних у техніко-економічних розрахунках належать:

• норми ефективності суспільного відтворення - матеріало-, енерго-, трудомісткості ВВП, коефіцієнт нагромадження та ін.;

• норми і н

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать