Норми права та нормативні акти

Різноманітні види норм права і нормативних актів в на­ціональних системах права дуже тісно взаємопов'язані, обу­мовлені вони системою політичних і економічних відносин, які існують в суспільстві.

В останні роки виділяють два поняття “система права” і “правова система”. Поняття “правова система” включає в себе всі правові явища: систему права і законодавства, пра­вовідносини, правосвідомість і правову культуру, законність і правопорядок тощо. Система права входить в правову сис­тему.

Право будь-якої держави являє собою не просто сукупність правил поведінки, але і певну систему норм, які зв'язані внутрішньою єдністю. Ця внутрішня єдність обумовлена суттю права, його принципами, політичною і економічною системами. В сучасній державі право повинно не тільки відпо­відати загальному економічному стану, не тільки бути його вираженням, але також бути внутрішньо погодженим вира­женням, яке не спростовувало б само себе в силу внутрішніх протиріч. Єдність права обумовлена не тільки суттю, але змістом і функціями права, які об'єктивно визначаються єдністю суспільних відносин, формами власності, конкурен­цією між індивідами і різними організаціями. Всі ці відно­сини відображаються'в системі права і обумовлені різними інтересами. В будь-якому суспільстві існують загальнонаці­ональні (загальнонародні) інтереси і приватні інтереси, з яких логічно витікає поділ права на приватне і публічне.

Приватне право (цивільне, сімейне, торгове) охоплює нор­ми, які на думку західних юристів виражають інтереси осо­би або захищають інтереси приватних власників. В нашій країні термін “приватне право” не прижилось, оскільки не існувало приватної власності.

Публічне право (конституційне, адміністративне, фінан­сове, кримінальне) складається із норм, які регулюють відно­сини між державою і громадянами.

З позицій внутрішньої організації системи права, крім норм права, виділяються відносно однорідні компактні підсисте­ми Ці підсистеми органічно взаємозв'язані між собою гру­пою норм права і утворюють певні інститути і галузі. Таким чином, система права складається із різних інститутів права і галузей права. Галузь права — найбільш велике правоутворення, яке включає групу правових інститутів.

Система права, її галузі і правові інститути складаються істо­рично. Вони не створюються за бажанням законодавчих органів або вчених. Разом із тим на формування і розвиток системи права впливають система джерел, форм права, систематиза­ція законодавства, правові ідеї, правові принципи, політичні цілі і завдання. Тому в різних державах при одному й тому ж типі держави можуть бути (скластися) різні системи права.

Система права кожної країни відносно стабільна і динаміч­на, в залежності від зміни суспільних відносин, з появою но­вих сфер людської діяльності, яка потребує правового регу­лювання. В Україні нині здійснюється перехід від однієї системи права до іншої, яка відповідає основним принципам правової держави і громадянського суспільства. По суті відбу­вається повне оновлення системи права і законодавства.

Центральне місце в питаннях внутрішньої побудови сис­теми права належить проблемі виділення галузей права. Щоб відмежувати одну галузь права від іншої, потрібно виділити критерії розмежування. Такими критеріями є предмет і ме­тод правового регулювання.

Предметом правового регулювання є суспільні відносини. Вони по своєму змісту неоднорідні. Характер, якість і зміст цих неоднорідних суспільних відносин, їх класифікація і регу­лювання нормативними актами веде до їх класифікації на якісно однорідні суспільні відносини. Наприклад, існують цивільні суспільні відносини, сімейні відносини, госпо­дарські, адміністративні, трудові і відповідні законодавчі акти, які регулюють ці відносини. Тому по предмету правового регулювання вся система права поділяється на галузі права.

Галузь права — це така сукупність якісно однорідних норм права, які регулюють певну сферу суспільних відносин при допомозі тих чи інших методів і складають авто­номну підсистему права і законодавства. В системі права України можна виділити такі головні галузі права: консти­туційне (державне), адміністративне, фінансове, цивільне, сімейне, трудове, сільськогосподарське (аграрне), криміналь­не, кримінально-процесуальне, цивільно-процесуальне, ви­правно-трудове (карно-виправне), господарське (економіч­не), екологічне, земельне.

Однією із основних галузей права є конституційне пра­во Іноді його називають державним. Ця галузь права є ве­дучою, оскільки її норми виражають і закріплюють основи суспільного і державного ладу, форми правління, національ­но-державний устрій, організацію, функції і принципи діяль­ності державних органів, політичну систему громадянського суспільства, основні права і обов'язки громадян, принципи виборчої системи, форми політичного режиму і т.п.

Головним джерелом конституційного права є Конституція — основний закон України. Крім Конституції сюди відно­ситься Конституційний договір між Верховною Радою Ук­раїни і Президентом від 10.06.1995 p.; інші закони Закон “Про громадянство”, “Про вибори депутатів Верховної Ради України” тощо.

Як галузь права, К. п. характеризується рядом оз­нак, які з одного боку споріднюють її з іншими галузями права, а з другого — уособлюють її в окреме цілісне утворення. До таких ознак належать: предмет і метод правового регулювання; соціальне призначення і роль; принципи регулювання; завдання і функції державного права; на