Валеологія. Функції педагога-валеолога в процесі управління здоровям

Реферат

Валеологія. Функції педагога-валеолога в процесі управління здоров’ям

План

Вступ. 3

1. Предмет валеології та її місце в системі навчальних дисциплін. 4

2. Формування педагогом-валеологом стратегії забезпечення здорового способу життя. 6

3. Попередження тютюнопаління, вживання алкоголю та інших наркотиків 9

Висновки. 12

Література. 14

Вступ

Може здатися дивним, що наприкінці ХХ століття було поставлене питання про утворення нової науки про здоров’я – валеології. З самого початку лікарське мистецтво а потім і наука в якості головної мети бачили здоров’я, його збереження, а лікування хвороб складало другу (вторинну) частину медичної доктрини. За переказами, владики Давнього Сходу платили своїм лікарям лише за ті дні, коли були здоровими. Корифеї світової і вітчизняної медицини надавали особливого значення здоров’ю, як великому дару природи. Однак поняття “здоров’я” з давніх часів не мало конкретного наукового визначення. Ще І. П. Павлов казав на Міжнародному медичному конгресі в Мадриді у квітні 1903 р., що “...ми ще не маємо чисто наукового терміну для визначення цього основного принципу організму – внутрішньої і зовнішньої його врівноваженості”. З тих часів становище не змінилося. В силу ряду причин медицина стає все більш лікувальною, вузькоспеціалізованою, госпітальною і фактично є наукою про хвороби і менш за все – про здоров’я.

Про однобічний розвиток медицини багато писали І. В. Давидовський і інші вітчизняні та зарубіжні вчені, але відома лише одна сучасна спроба розробити систему засобів впливу на захисні сили організму. Цей напрямок, який отримав назву “санології”, найбільш активно розвивали в нашій країні в 60-х рр. С. М. Павленко і С. Т. Олійник. Санологія визначалася як “загальне вчення про протидію організму хворобі”, в основі якого лежить саногенез – динамічний комплекс пристосувальних механізмів, що виникають під впливом надзвичайного подразника. Засновники цього напрямку стверджували, що багато з механізмів саногенезу при тренуванні можуть бути значно удосконалені з метою підвищення стійкості організму і підтримання здоров’я взагалі.

Але санологія – вчення про видужання, а не про здоров’я, як таке. Тільки на початку 80-х рр. була усвідомлена необхідність систематизації знань медицини, гігієни, фізіології, анатомії та інших наукових дисциплін з метою створення нового наукового напрямку – валеології – науки про збереження здоров’я. У зв’язку з важким екологічним і економічним станом нашої країни, катастрофічними наслідками Чорнобильської аварії 1986 року, атмосферою перманентного стресу і непевності в завтрашньому дні, наявні на сьогоднішній день валеологічні методики і програми можуть як ніколи стати в нагоді широкому загалу спеціалістів по роботі з людьми взагалі і дітьми та підлітками зокрема. Педагог-валеолог може стати тією ланкою, що забезпечує якнайсприятливіші умови фізичного і духовного розвитку підростаючого покоління, і що не менш, а можливо й більш важливо – такий спеціаліст здатен прищепити молоді стереотип “валеологічного мислення” – мотивацію піклування про своє здоров’я, відношення до нього як до найвищої цінності, усвідомлення необхідності роботи над собою, що, безумовно, піде на користь не лише конкретній людині, а й всій нашій державі взагалі.

1. Предмет валеології та її місце в системі навчальних дисциплін

Термін “валеологія” походить від латинського “вале”, що означає “бути здоровим” і грецького слова “логос” – “наука, вчення”.

Отже, валеологія – це наука про здоров’я.

Батьком сучасної валеології називають російського вченого І. І. Брехмана, який 1980 року вперше запропонував цей термін, а 1982 року науково обґрунтував необхідність охорони здоров’я практично здорових людей. Але, на жаль, наше суспільство і медицина тоді не зрозуміли цього, не надали належного значення цій події, тоді як за кордоном праці професора І. І. Брехмана викликали жвавий інтерес. Редактор англійського видання однієї з монографій І. І. Брехмана в передмові писав: “Валеологія – наука про здоров’я. Чому цього слова немає в нашому словнику? Чому в нас немає віддзеркалення поняття патологія (хвороба)”?

Про те, що ця наука давня, свідчать праці Гіппократа і Авіценни. Саме вони вказували на важливість способу життя, природного середовища і дбайливого ставлення до себе для збереження і зміцнення здоров’я. На принципах валеології ґрунтується багато методів народної медицини. Цікаво, що давні римляни часто вітали одне одного словом: “Вале!” – “Будь здоровим!”

Таким чином, можна дати наступне визначення валеології:

Валеологія – наука про закономірності та механізми формування, збереження, зміцнення, відновлення здоров’я людей і передачі його нащадкам.

Великий внесок у розвиток валеології зробили українські вчені.

На початку 60-х років нашого століття львівські медики, професори С. М. Павленко і С. Т. Олійник сформулювали теорію саногенезу і санології (від лат. сано – оздоровлювати, зцілювати та грец. генезис – походження, розвиток і логос – наука, вчення).

У 80-х роках ХХ століття київський учений, доктор медичних наук, професор Г. Л. Апанасенко висунув теорію енергетичного забезпечення здоров’я, яка покладена в основу валеологічного визначення здоров’я та багатьох методів валеологічного моніторингу. Сьогодні професор Г. Л. Апанасенко очолює першу в Україні кафедру санології (мед

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать