Впровадженння виробничої демократії в Україні

ЗМІСТ

1. Виробнича демократія та зарубіжний досвід її становлення. 2

2. Планування персоналу у виробничій демократії 5

3. Виробнича демократія в системі ринку праці 10

1. Виробнича демократія та зарубіжний досвід її становлення

При визначенні розвитку виробничої демократії доцільно скористатись досвідом країн розвинених у цьому аспекті.

Розглянемо досвід окремих країн з удосконалення соціально-трудових відносин на основі залучення працівників до прийняття організаційно-управлінських рішень та участі в розподілі результатів виробництва.

В американських фірмах застосовуються чотири основні форми розвитку виробничої демократії:

1. Участь працівників в управлінні працею та якістю продукції на рівні цеху (дільниці).

2. Створення робітничих рад або спільних комітетів робітників і менеджерів.

3. Запровадження систем участі персоналу в прибутках.

4. Участь представників найманої праці в роботі рад директорів корпорації.

За наявними даними, майже 25% американських фірм із чисельністю працівників понад 500 осіб мають у своїй структурі ради робітників або спільні комітети працівників і адміністрації. Здебільшого вони опікуються виконанням виробничих завдань, а також інформаційних та консультаційних функцій. Участь працівників в управлінні в масштабі фірми в США реалізується делегуванням їхніх представників до вищих органів управління, передовсім - до ради директорів.

У теорії менеджменту і повсякденній практиці США спостерігається активне переосмислення основних підходів до механізму прийняття рішень, організації виробничих структур, "технології" управління. Зокрема, відбувається перехід від багатощаблевих ієрархічних управлінських структур до дво - та трирівневих структур управління, в основу яких покладено принцип делегування повноважень і широкої виробничої демократії.

Робітничий рух у Великій Британії та Італії послідовно відстоює право участі в управлінні через колективні договори. Так, в Італії трудівники досягли значного розширення кола питань у колективному договорі, зокрема щодо права участі працівників у виробленні стратегії й тактики управління виробництвом.

Система участі в управлінні, що склалася в Португалії, передбачає створення комісій працівників, які наділені широкими правами, у тому числі одержувати інформацію, необхідну для їхньої діяльності; брати участь у реорганізації виробничих одиниць; контролювати управління на підприємствах; брати участь у розробленні трудового законодавства та соціально-економічних планів, які торкаються їхніх секторів.

Заслуговує на увагу система участі працівників в управлінні виробництвом і розподілі його результатів, що сформувалося в Німеччині. Система участі працівників в управлінні виробництвом і розподілі його результатів, що склалася в Німеччині, включає спільну участь у наглядових радах фірм представників капіталу і найманої праці; наявність "робітника-директора"; ради працівників підприємств і чимало інших форм партисипативного управління.

Ухвалена у 1982 р. на IV Надзвичайному конгресі об'єднання німецьких профспілок "Основна програма" виходить з потреби посилення участі в інституціональних формах управління, координації тарифної політики галузевих профспілок, боротьби за розширення прав найманих працівників, зафіксованих у колективних договорах.

На особливу увагу заслуговує така форма участі працівників Німеччини в управлінні, як функціонування рад працівників підприємств. Цей інститут представництва найманих працівників правомірно розглядати не тільки як форму захисту їхніх інтересів, але і як засіб мотивації трудової діяльності і форму участі персоналу в управлінні виробництвом.

Діяльність таких рад у Німеччині реалізується відповідно до закону "Про конституцію підприємства", чинність якого поширюється на підприємства приватного сектору економіки (на підприємства і організації державного сектору поширюється дія закону "Про органи представництва робітників і службовців у державних закладах"). Відповідно до норм закону "Про конституцію підприємства" ради працівників підприємств можуть бути створені там, де є не менше п'яти найманих працівників. Ініціатива виборів ради працівників підприємства має виходити від трудового колективу, а їх проведення відбувається незалежно від позиції роботодавця щодо створення цього представницького органу.

Раду працівників підприємства обирають один раз на три роки, її кількісний склад залежить від чисельності персоналу підприємства.

Якщо чисельність персоналу підприємства перевищує 9000 осіб, то кожні додаткові 3 тис. осіб дають право на збільшення ради працівників на дві особи.

Чинними законодавчими нормами закріплено організаційно-економічні засади діяльності ради працівників підприємства, складовими яких є можливість мати звільнених членів ради, право на оплату часу виконання обов'язків члена ради або завдань ради; додаткові гарантії зайнятості члена ради; право на одержання інформації, потрібної для виконання членом ради своїх повноважень; можливість створення спеціальних комісій, до комметенції яких належить розв'язання питань у конкретних сферах діяльності (організація праці, охорона праці, планування чисельності персоналу тощо) - Витрати, пов'язані з діяльністю ради працівників підприємства, лягають на роботодавця.

Розгляда

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать