Золотий динар - основа економічної незалежності ісламського світу

Міністерство аграрної політики України

Уманський національний університет садівництва

Виконала:

студентка 52-зм групи

Вічкань А.В.

Викладач:

Новак І.М.

Умань - 2010

Зміст

ВСТУП

1. Передісторія створення спільної валютної системи ісламських країн;

2. Фінансова система ісламських країн;

3. Реалізація проекту золотого динара;

4. Перспективи функціонування системи золотого динара.

ВИСНОВКИ

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

ВСТУП

Проект «золотого (ісламського) динара», пов'язаний з проблемою повернення до золотого стандарту, тобто грошової системи, при якій готівкові гроші можуть бути вільно обмінені на золото, був запропонований до обговорення в 2001 році малазійським прем'єр-міністром і водночас міністром фінансів доктором Махатіром Мохаммадом (Mahathir Mohamad). Ідея «золотого динара» була вперше висунута членами одного з суфійських братств, Умаром Ибрахимом Вадільо і 'Абд ал-Кадіром ас-Суфі.

Таким чином, основоположниками проекту прийнято вважати доктора Махатіра Мохаммада, Умара Ібрагіма Вадільо і 'Абд ал-Кадіра ас-Суфі.

Основною метою проекту називають акумуляцію забезпеченого золотом капіталу в мусульманському світі. В основі проекту лежить ідея «обміну золота на енергетичні ресурси».

Проект грунтується на укладенні домовленостей між мусульманськими країнами-учасниками проекту, які повинні побудувати клірингову систему розрахунків золотим динаром, засновану на принципі взаємозаліків.

Таким чином, проект «золотого динара» має на увазі створення міжнародної валюти для внутрішньо- і зовнішньоекономічних операцій між її учасниками і побудови надійної фінансової системи.[4]

1. Передісторія створення спільної валютної системи ісламських країн

Питання про золотий динар тісно пов'язане з проблемою повернення до золотого стандарту, тобто грошової системи, при якій готівкові гроші можуть бути вільно обмінені на золото.

Про золотий стандарт не випадково заговорили саме в мусульманському світі. Як відомо, заборони ісламу в економічній сфері були сформульовані в епоху, коли неможливо було уявити собі грошову систему, де золото не грає практично ніякої ролі. Зокрема, у висловлюваннях Пророка, які засуджують лихварську практику , йдеться мова про золото і срібло.

Ідея мусульманської валюти, забезпеченої дорогоцінним металом, дуже стара. Їй близько півтори тисячі років. Динар згадується в Корані. Відповідно до деяких аятів це була монета з золота в 24 карата, або 4,25 грама. Мусульманам пропонується використовувати такі гроші при здійсненні операцій, виплати очисного податку (закяту) і для заощаджень.

Поява паперових грошей, які, так само як і монети з інших металів, забезпечувалися золотом, не істотно не вплинула на уявлення мусульман про заборону лихварської практики. У мусульманському світі здавна були поширені різні види оборотних документів, таких як суфтаджа, сакк та ін, які приймались до оплати поряд зі звичайними металевими грошима.

Перша світова війна завдала серйозного удару по золотому стандарту. У 1920-х рр.. у провідних західних державах золотий стандарт був відновлений, але лише у формі золотозливкового або золотовалютного стандарту.

Після II світової війни, з відновленням економік держав, що брали в ній участь , США змушені були обмінювати золото на долари, що накопичилися в інших країнах за встановленим курсом. Золоті резерви стали скорочуватися, і в 1971 р. було прийнято рішення припинити обмін доларів на золото в міждержавних угодах.

В умовах, коли мусульманські країни продовжували залишатися в борговій залежності від розвинених капіталістичних держав і обслуговування ними зовнішнього боргу не залишало ніякої можливості спрямовувати частину державних доходів на власний розвиток, в середині 1970 -х рр.. з ентузіазмом було зустрінуто ідею про створення фінансової системи, заснованої на використанні єдиної золотої валюти - альтернативи американському долару в якості платіжного засобу у взаємній торгівлі між мусульманськими країнами. Однак у 1970-і рр.. така єдина валюта так і не була введена в обіг: позначилися розбіжності між мусульманськими країнами.

У 1990-і рр.. ідеєю універсальної мусульманської валюти зацікавився Махатхір Мохаммад , що займав в ті роки посаду прем'єр-міністра і міністра фінансів Малайзії. Він підтримав ідею золотого (ісламського) динара як альтернативи долару США у мусульманському світі, висунуту членами одного з суфійських братств, Умаром Ібрахімом Вадільо і 'Абд ал-Кадіром ас-Суфі.

Малайзійський прем'єр не був проти повернення до золотого стандарту, але, розуміючи, що поки що далеко не всі країни готові до такого важливого і відповідального кроку, запропонував більш гнучку схему використання золотого динара. Разом з тим передбачалося, що в 2004 - 2005 рр.. ряд країн (Ємен, Судан, Бангладеш, Лівія, Мавританія і Танзанія) введуть золотий динар для використання в якості національної валюти. Але з різних причин цього до цих пір не відбулося.

Зважаючи на економічну кризу , яка торкнулася країн азійського регіону, проект золотого динара був адекватною відповіддю на дії валютних спекулянтів, що призвели до обвалу національної валюти багатьох держав під час кризи.

Малайзія, виявилася тією країною, якій вдалося з найменшими втратами подолати наслідки фінансової кризи 1997-1998 рр. Після кри

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать