Гідротехнічне і водогосподарське будівництво як галузь економіки. Основні техніко-економічні показники гідроспоруд і об'єктів

Гідротехнічне і водогосподарське будівництво як галузь економіки. Основні техніко-економічні показники гідроспоруд і об'єктів

ПЛАН

1. Водне господарство і гідротехнічне будівництво. Склад і структура водогосподарського будівництва 2. Розвиток гідротехнічного і водогосподарського будівництва на Україні 3. Основні поняття і визначення курсу 4. Виробничі та економічні характеристики об’єктів 5. Основні виробничі і економічні характеристики споруд і об’єктів 6. Роль і особливості ціноутворення в будівництві 1. Водне господарство і гідротехнічне будівництво. Склад і структура водогосподарського будівництва

Водне господарство - це галузь економіки, яка займається вивченням, обліком і регулюванням водних ресурсів, їх охороною від забруднення і виснаження, а також транспортуванням до місця споживання.

Основними напрямками використання водних ресурсів є:

1) водопостачання (комунальне, промислове і для теплових електростанцій);

2) зрошення і обводнення земель;

3) гідроенергетика;

4) водний транспорт, риборозведення;

5) використання водоймищ, водотоків та прибережної території для відпочинку населення і спорту.

Водне господарство - галузь економіки, яка має на меті використання поверхневої і підземної води для потреб населення і всіх галузей народного господарства. В його сферу входить також боротьба з виснаженням водних ресурсів та з їх забрудненням (очищення стічних вод), боротьба з повенями та розмивами берегів водосховищ тощо.

Гідротехнічне будівництво - це будівництво водогосподарських об’єктів, набережних, спеціальних укріплень берегів від розмиву.

Одним з найважливіших завдань в розвитку водного господарства і гідротехнічного будівництва є створення системи економічних відносин, які б забезпечили збільшення виробництва продукції, покращення її якості, підвищення продуктивності праці і зменшення витрат на одиницю продукції.

Водне господарство і гідротехнічне будівництво - це галузі народного господарства, тобто комплекси організацій і підприємств, які випускають конкретний вид готової продукції: будівлі ГЕС, греблі, порти, канали, водоскиди, насосні станції, водогони, селища будівельників. Готова продукція – це завершені і підготовлені до експлуатації споруди та об’єкти.

Будівництво взагалі в залежності від його характеру поділяється на галузеві: промислове, житлове, транспортне, гідротехнічне, водогосподарське та інші. В свою чергу, окремі галузі поділяються на види. Наприклад, в транспортному будівництві розрізняють: залізничне, автодорожне, аеродромне та інші. Гідротехнічне будівництво поділяється на будівництво ГЕС, портів, каналів, тунелів, захисних і берегозакріплюючих споруд, підприємств річкового транспорту. Водогосподарське будівництво поділяється на будівництво зрошувальних та осушувальних гідромеліоративних систем, об’єктів сільськогосподарського і комунального водопостачання, рибного господарства, санітарних і рекреаційних об’єктів.

Сучасне водне господарство тісно пов’язане з усіма галузями народного господарства і охоплює практично всю територію України. При формуванні водогосподарських систем вирішуються технічні, економічні і організаційні проблеми. На базі комплексних гідровузлів, як правило, створюються водогосподарські комплекси (ВГК). Основною задачею ВГК є регулювання стоку річки з метою узгодженого задоволення промисловості, енергетики, сільського господарства (зрошення), водного транспорту і комунального господарства, іншими словами - раціональне задоволення водокористувачів і забезпечення якості води в умовах нерівномірного стоку.

2. Розвиток гідротехнічного і водогосподарського будівництва на Україні

Основний напрямок розвитку гідротехнічного і водогосподарського будівництва на Україні – це будівництво потужних гідроелектростанцій і комплексне використання водних ресурсів.

Особливе значення при цьому надавалось гідроенергетиці, а також річковому транспорту, в південних районах України - зрошенню.

Ще в 1932 році була побудована найпотужніша на ті часи в Європі Дніпрогес з установленою потужністю 560 МВт. Під час Великої Вітчизняної війни вона була зруйнована, а після її відновлення в 1949 році потужність станції була збільшена до 650 МВт. В 1974 р. була збудована друга черга Дніпрогес – ІІ з потужністю 850 МВт, після чого загальна потужність Запорізької ГЕС складає 1500 МВт. В складі цього гідровузла був шлюз, а за рахунок підпору греблею - перекриті пороги Дніпра.

Після Другої світової війни на Дніпрі був побудований каскад гідровузлів комплексного призначення (Каховський - 1955р., Кременчуцький - 1961р., Дніпродзержинський - 1963 р., Київський - 1964 р., Канівський - 1972 р.), що дозволило створити глибоководний шлях для судноплавства від гирла річки Прип'ять до Чорного моря довжиною 923 км.

В 1980 році була побудована потужна Дністровська ГЕС (969 МВт) на р. Дністер.

В 1973 р. побудована Київська гідроакумулююча електростанція (ГАЕС), будуються Ташликська і Дністровська ГАЕС.

Водосховища побудованих гідровузлів забезпечують водопостачання і обводнення найважливіших промислових районів Придністров’я, Криворіжжя і Донбасу. Побудовані канали Сіверський Донець-Донбас, Дніпро-Донбас, Каховський магістральний зрошувальний канал, Північно-Кримський магістральний канал та інші.

Створення крупних водосховищ при гідроелектростанціях дозволило суттєво поліпшити систему водоп

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать