Розвиток економіки та економічної думки в Запорізькій Січі

Реферат

з теми: «Розвиток економіки та економічної думки в Запорізькій Січі»

План

1. Причини виникнення українського козацтва. Місце козацтва в історії та культурі України.

2. Господарство Запорізької Січі:

2.1. Характеристика економічної системи.

2.2. Господарювання.

2.3. Зимівник.

2.4.Власність.

2.5. Промисли та ремесла.

2.6. Внутрішня та зовнішня торгівля.

2.7. Скарб як державна скарбниця.

2.8. Фінансові ресурси Запорозької Січі.

3. Аналіз господарської діяльності XVI – XVIII ст.

Причини виникнення українського козацтва. Місце козацтва в історії та культурі України

Українське козацтво як нова суспільна верства України почало формуватися з початку XVI ст. Термін «козак» вперше згадується в літописі 1240 р.

Причини появи козацтва:

1) економічні: захоплення польськими, литовськими та українськими феодалами земель, нестача у селян власної орної землі, переселення та освоєння земель Подніпров’я та степів за дніпровськими порогами («Дикого поля»);

2) соціальні: посилення феодального гніту українських селян та міщан з боку польських, литовських, українських феодалів; оформлення кріпосної залежності селян;

3) політичні: прагнення польської адміністрації перетворити козацтво на стражів південних рубежів Речі Посполитої від турецько-татарських нападів, а також встановити контроль над втікачами за дніпровські пороги:

4) національні: політика ополячення українського населення, гоніння на українську культуру та мову, наступ католицької церкви на права православного населення;

5) військові: виникли пізніше та були пов’язані зі зростанням небезпеки з боку Кримського ханства. Козаки прагнули захистити рідну землю від спустошливих набігів татарських орд.

Соціальний склад козацтва був різноманітним: кріпосні селяни, міщани, а також усі незадоволені феодально-кріпосницькими порядками та національно-релігійним пригнобленням.

У XVI ст. основним центром розселення козацтва стало Запорожжя, або Низ (територія Дніпровських порогів). Звідси назва козаків – запорозькі або низові. Козаки заснували укріплені поселення – січі. На початку XVI ст. вони заселили та освоїли Середнє Подніпров’я, Запоріжжя. У середині XVI ст. ватажок козацтва та черкаський староста Дмитро Вишневецький (Байда) об’єднав козаків. За Дніпровськими порогами виникає козацька республіка – Запорізька Січ.

Запорізькі козаки піднялися у військовій справі до рівня кращих європейських армій XVII– XVIII ст. Їх вважали кращими піхотинцями. Козаки удосконалили сторожову та розвідувальну службу.

Документи останньої (Нової) Січі, що збереглися до наших днів, складають унікальний фонд, який дозволяє об’єктивно вивчати історію України та сусідніх з нею країн.

Такі танці, як гопак та метелиця, зародилися на Запорізькій Січі. Кобзарство стало видатним явищем суспільного та духовного життя України. Запорізька Січ та козацтво були темами народних дум, пісень та легенд. Про Запоріжжя писали Вольтер та Гоголь, Герцен та Чернишевський. Художник І. Рєпін написав відому картину «Запоріжці пишуть листа турецькому султану».

Козаки займалися землеробством, скотарством, полюванням, бортництвом та рибальством. Розповсюджувалися ремесла.

Але, не зважаючи на все це, кожен козак мав навички торговця: необхідно було обмінювати або продавати вироби власного виробництва, військові трофеї. Через Подніпров’я проходили торгові шляхи, козаки вдавалися до грабежів татарських купців. Із середини XVIIст. використовувалися можливості посередницької торгівлі.

Господарство Запорізької Січі

Значну роль в економічному розвитку українських земель відіграло козацтво. Воно успішно освоювало землі перед степової України, південного Поділля, Слобожанщини, Північного Причорномор’я та Приазов’я. В середині XVIст. за порогами Дніпра було зосереджено багато українських козаків. Визначну роль у їх згуртуванні відіграла Запорізька Січ, що виникла на Нижньому Подніпров’ї в середині XVIст. Її можна визначити як самоврядну військово-політичну організацію народної самооборони з комбінованою громадсько-індивідуальною господарською системою, яка ґрунтувалася на засадах особистої свободи козаків, демократії, самоуправління, феодалізму та економічного лібералізму.

Характеристика економічної системи

Економічна система запорозького козацтва складалася з двох секторів: січового та індивідуального. В свою чергу січове господарство поділялося на загально січове та курінне. На цьому рівні переважали ті форми господарської діяльності, які потребували спільних зусиль, артільної роботи. Ядром соціальної організації Січі був курінь, де й минало все козацьке життя. Як самостійна економічна одиниця кожний курінь мав майно і доходи, якими Кіш як центральний запорозький уряд не розпоряджався. Саме між куренями Кіш жеребкуванням переділяв щорічно найбільш прибуткові угіддя – рибні лови, пасовища та сіножаті. Кіш утримував загальновійськові табуни коней, череди худоби, отари овець і торгував ними з сусідами: Польщею, Гетьманщиною і Росією. Індивідуально-трудовою діяльністю на приватному рівні запорожці займалися в паланках – адміністративно-територіальних округах на землях Вольностей запорозьких козаків, які простягалися на південь від річок Т

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать