КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
РЕФЕРАТ
на тему:
«Економічні погляди І.Я.Франка»
Виконав : студент ІІ курсу
спеціальності 6104
Пер евірив : Мельник О.М.
Київ 1999
Досить глиб оким економістом для свого часу був І. Франко (1856—1916)—великий український письменник, визнаний історик і філософ, взагалі енциклопедично освічена людина. Життя й творчість І. Франка проходили у Східній Галичині, що була в той час колонією Австро-Угорської монархії і відзначалася напруженою соціальною та національною боротьбою трудящих.
Син сільського коваля, І. Франко все своє життя присвятив боротьбі за краще майбутнє трудового народу, був безпосередньо зв'язаний з визвольним рухом українського народу й, зокрема, трудящих Східної Галичини.
І. Франко серйозно вивчав громадську діяльність і літературну спадщину Т. Шевченка, російських революційних демократів О. Герцена та М. Чернишевського. Ве ликий вплив на Франка мали вчення соціалістів-утопістів, Лассаля, а також передових політекономів Заходу. Особливий вплив на формування його світогляду мав Дж. Мілль.
З середини 70-х років XIX ст., ще в студентські роки, І. Франко захоплюється марксизмом, вивчає твори К. Маркса та Ф. Енгельса й навіть вперше на українську мову перекладає окремі глави «Капіталу» та «Анти-Дюрінга». На дзвичайно важливог о значення І.Франко надава в, політичній економії, відводячи їй одне з центральних місць у системі загальноосвітніх наук, вважаючи, що вона «безперечно найважливіша з усіх наук». Деякий час він сам викладав політичну економію в гуртках самоосвіти львівських робітників. Пізніше навіть планував написати підручник із політичної економії для широких верств трудящих з метою популяризації марксистського економічного вчення.
Економічні погляди І. Франка відбивають складний про цес поступового засвоєння вченим кращих зразків світової суспільної думки. Особливо помітний вплив на його економічні погляди мав марксизм, який був тоді вже дуже популярним. Саме під впливом марксизму у І. Франка трансформується погляд на предмет політичної економії. Якщо спочатку під впливом теоретиків історичної школи він розглядав політекономію як науку про народне господарство, то пізніше І. Франко твердить, що політекономія — «це наука абстрактна», предметом якої є дослідження не лише економічних законів «теперішньої суспільності, а й загальних законів праці людської». У своїй праці «Доповнення до “Основ суспільної економії"» він писав, що економічна наука не визнає незмінності суспільного ладу, а «мусить шукати таких форм, котрі після нашого знання були відповідніші для суспільної праці і суспільного добробуту, ніж н инішні форми».
Як бачимо, І. Франко в дусі марксизму визнавав минущий характер капіталістичного ладу й прагнув використовувати знання економічної теорії для боротьби за утвердження нового суспільного ладу.
Виняткова заслуга І. Франка в історії української економічної думки полягає в тому, що він вносив у неї категорії марксистської політекономії для дослідження капітал істичних виробничих відносин. У систе мі марксизму черпав аргументи для обгрунтування власної оригінальної економічної програми українського народу. Крім того, велика роль Франка в розробці української наукової політекономічної термінології, тому що до нього в Україні були поширені переважно російські, польські та німецькі її мовні інтерпретації.
І. Франко приділяв першочергову увагу з'ясуванню найголовніших категорій політекономії. У ході опанування марксистської економічної теорії поглиблювалося розуміння ним таких економічних категорій, як капітал, товар, додаткова вартість, заробітна плата та ін.
В своїх працях, популяризуючи економічне вчення Маркса, Франко розкрив перед трудящими масами економічні основи капіталістичного ладу як ладу експлуататорського. В його працях ми знаходимо всебічну характеристику таких важливіших категорій політичної економії капіталізму, як капітал і додаткова вартість.
Цілком правильно, з марксистських позицій він показував історичні умови виникнення і існування капіталу. Процес виникнення і основи існування капіталу розглядав Франко на грунті товарного виробництва, а також товарного і грошового обігу, виходячи з Марксової трудової теорії. Разом з тим, товарне виробництво, товарний і грошовий обіг Франко, виходячи з вчення Маркса, вважав історичною передумовою виникнення і умовою існування капіталу. Метою простого товарного виробництва, зокрема цехового ремесла, на думку Франка, було виробництво товарів на замовлення, безпосередньо для вжитку покупців. Капіталістичний спосіб виробництва, писав він, передбачає виробництво для торгівлі, а значить, передбачає вже купця, який купує не для задоволення своїх потреб, а для продажу. До цих положень у праці «Мислі о еволюції в історії людськості» Франко зробив важливу примітку. «Цю різницю, — писав він, — показав докладно Маркс в ось якій формулі... Звичайний чоловік, щоб добути грошей, продає якийсь свій виріб потребуючому, а за виручені гроші купує собі товар, котрого йому потрібно для вжитку. Т—Г—Т. Гроші тут затим тільки огниво, посередник при обміні двох товарів, двох ужиткових вартостей. У торговця-капіталіста не так. Він купує від фабриканта товар за гроші і відтак перепродує за гроші ж—Г—Т—Г — тут затим
Наверняка у вас есть товары или услуги, продажа которых приносит вам максимальную прибыль. Для быстрого старта в сети вам необходимо создание посадочной страницы (одностраничного сайта), на которой будет размещена информация о маржинальных товарах/услугах интернет магазина. За 8 лет опыта разработки конверсионных страниц мы выработали оптимальную структуру, которая позволит привлекать через landing page больше продаж. На такую структуру «одевается» ваш контент — фирменный стиль, тексты, фотографии, уникальные торговые предложения, после чего страница выходит в свет. Разработка лендинга и запуск в сети — до 7 рабочих дней. Стоит отметить, что в разработку самой посадочной страницы входит и написание копирайтером продающих текстов для вашего бизнеса, чтобы каждый посетитель страницы захотел совершить покупку именно у вас. Результат: качественно разработаная продающая посадочная страница, которая готова приносить вам новых клиентов.