Реформування української економіки у 97-98рр

Національний університет

“КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ”

Департамент економічних наук

Курсова робота

Реформування української економіки у 97-98рр .

Виконав: Качмар Олексій Романович

(ДЕН-2)

Науковий керівник: доцент, к. е. н.

Сніжко А. Є.

Київ-1999

Тема : “Реформування української економіки в 97-98рр.”

Зміст

Вступ

1. Макроекономічна політика.....................................................….5

2. Інституційні зміни.................................................................…..6

3. Зміни в структурі економіки..................................................…..8

4. Реформи в банківській системі................................................…9

5. Реформи в соціальній сфері.................................................…....11

6. Бюджетна та податкова політика............................…...........…..13

7. Тіньова економіка....................................................................…17

8. Інтеграція в світову економіку..............................................…..18

Висновок

Література

Вступ

В процесі мирних революцій і зважаючи на нежиттєздатність народного господарства, побудованого на принципах планової економіки, поступово формувалося реальне бажання переходу до ринкової економіки. Економічні реформи починалися із відпускання цін. Це призвело до значних скачків цін, породжувало інфляційні процеси. Інфляція досягла свого апогею в листопаді 1994р. і складала 72.3%. Гроші обезцінювалися астрономічними темпами. Населення повністю втратило своє довір¢я до карбованця.

В 1994р. президентом Л. Кучмою було проголошено програму проведення реформ. Було передбачено проведення виваженої монетарної політики - такої, щоб з одного боку стабілізувати попит, але з другого уникнути надлишкової її (політики) жорсткості. Дещо покращилася координація економічної політики. Ці та низка інших заходів дали свої результати - була приборкана інфляція, стало можливим робити заощадження. Осінню 1996р. були всі економічні підстави для проведення грошової реформи.

Перераховані вище процеси, що відбувалися в українській економіці негативно вплинули на рівень ВВП в Україні. Неконкурентність українських товарів на зовнішньому ринку, неефективність використання ресурсів, а також крах системи роботи “на план” призвели до різкого спаду рівня виробництва. Державна казна почала відчувати нестачу коштів із податкових надходжень. Почався процес росту податків, що ніяк не вирішувало проблеми. Декотрі платники податків ховалися від своєї ролі переходячи у нелегальну діяльність. Деякі просто не могли працювати у такому податковому середовищі і зменшували обсяги випуску або закривалися. Актуальною стає проблема взаємної заборгованості підприємств, бартеризації економіки. Три останні роки працівникам бюджетної сфери не виплачується платня, що породило зростання соціального напруження в суспільстві.

Що змінилося в нашій економіці, які проблеми було вирішено в 97-98рр. і які, навпаки, значно поглибилися, спробую описати в наступних пунктах свoєї роботи.

1. Макроекономічна політика

За останні роки в системі національних рахунків України спостерігаються дві закономірності. ВВП з кожним роком падає, і падає воно із спадними темпами. На подолання кризових явищ спрямовується економічна політика нашої держави. Однак припинити негативні тенденції попереднього економічного спаду, доповненого політикою так званої "шокової терапії", поки що не вдається. Справа ускладнюється тим, що криза охопила по суті всі регіони країни, загострюючи як міжрегіональні відносини, так і відносини регіонів з центром. В Україні не послаблюється і соціальна напруга, пов'язана з економічною стагнацією і спадом, безробіттям, величезним соціальнисм розшаруванням населення, небаченим поширенням жебрацтва і криміналізації суспільства, доповнена до того ж невирішенням регіональних проблем.

Необхідно зосередити державне управління, ринкове і господарське регулювання на розвитку соціальноорієнтованого товаровирробництва, забезпечуючи комплексне законодавче і нормативне регулювання еконміки, перш за все промисловості, енергетики й сільського господарства, сфери послуг, включаючи банківсько-фінансову систему.

Безумовно важливим кроком до здійснення цих завдань є раціональне роздержавлення і приватизація власності, формування справжнього і більш ефективного господаря. Ці процеси в Україні останнім часом значно прискорилися.

Важливе значення має коригування валютно-фінансової і кредитної політики. Економіка України не зможе успішно розвиватися, якщо по справжньому не стабілізувати валютно-фінансове середовище, не припинити на здоровій економічній основі інфляційні процеси. Хворобливість валютно-фінансової системи підтвердила серпнева криза в Росії, що негативно вплинула на обмінний курс гривні, на купівельну спроможність громадян, паралізувала частину нашої економіки. Тенденції до невеликого приросту ВВП були різко перекреслені.

Заходи, вживані державою, звучать дещо прокламативно. І це не дивно, бо частіше всього важливі економічні документи, що є ричагами змін в Україні, чи то приймаються крізь призму певних корпоративних чи політичних інтересів, чи взагалі неухвалюються.

2. Інституційні зміни

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать