Система органів Антимонопольного комітету України. Види кодових систем

Міністерство освіти і наук України

Київський інститут інвестиційного менеджменту

Контрольна робота

Варіант 13

«Система органів Антимонопольного комітету України.

Види кодових систем»

Виконала студент

Групи ЗМ-12

Мацвейко Т.І.

Перевірив

Диніна К.С.

2011р.

Зміст

1. Система органів Антимонопольного комітету України……….2

2. Види кодових систем……………………………………………..8

3. Впровадження кодових систем на підприємствах України…...12

4. Список використаної літератури………………………………...15

1. Система органів Антимонопольного комітету України.

Контроль за дотримання антимонопольного законодавства та законодавства про захист економічної конкуренції здійснюється Антмонопольним комітетом України. Його правове становище визначене законами "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності", “Про захист економічної конкуренції” та "Про Антимонопольний комітет України", а процесуальна діяльність щодо розгляду справ регламен-згаданими раніше Тимчасовими правилами розгляду про порушення антимонопольного законодавства України.

Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності.

Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються Законом України “Про Антимонопольний комітет України”, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Створення в Україні органу захисту економічної конкуренції вперше було передбачено Законом України "Про обмеження монополізму та захист від недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності", прийнятим 18 лютого 1992 року. Практична робота Антимонопольного комітету була започаткована в жовтні того ж року із призначенням першого Голови Комітету Олександра Завади. Діяльність АМКУ як колегіального органа розпочалася після прийняття 26 листопада 1993 року Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та призначення у наступному місяці першого складу Комітету з дев’яти державних уповноважених. З появою протягом 1994-1995 років територіальних відділень АМКУ в усіх областях, містах Києві та Севастополі розбудову системи органів Комітету було в основному завершено.

Особливістю роботи Комітету на етапі становлення, що охоплює 1994-1996 роки, було те, що поряд із звичайною для органів захисту конкуренції правозастосовчою діяльністю він активно працював над проведенням масштабної демонополізації економіки, а також забезпечував створення принципово нової для України нормативної та методичної бази розвитку та захисту конкуренції. Зокрема, саме Комітетом було ініційовано і в основному розроблено Державну програму демонополізації економіки та розвитку конкуренції на 1993-1995 роки, схвалену Верховною Радою України 21 грудня 1993 року. Ним же було розроблено практично нову редакцію Закону України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності", Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції", прийнятий 7 червня 1996 року, низку нормативно-правових документів, що забезпечили контроль за дотриманням антимонопольних вимог у процесі приватизації, при прийнятті рішень органами влади та управління, заклали підвалини організаційно-правових механізмів запобігання монополізації товарних ринків у процесі економічної концентрації.

Наступні чотири роки стали етапом напрацювання досвіду практичного застосування антимонопольного законодавства. Зусилля Комітету у цей час спрямовувалися насамперед на виявлення та припинення зловживань монопольним становищем і дискримінації суб’єктів господарювання органами влади та управління, контроль за економічною концентрацією, особливо – недопущенні перетворення державних монополій на приватні у процесі масової приватизації, опрацювання проектів законодавчих і нормативних актів, що могли так або інакше позначитися на конкуренції. Зокрема, Антимонопольний комітет взяв участь у понад 2 тисячах заходів із демонополізації, здебільшого ініційованих ним, внаслідок яких на ринок додатково вступили 7100 суб’єктів господарювання. Було не допущено перетворення на приватні без розукрупнення близько 1400 монопольних утворень, унаслідок реструктуризації монопольних утворень у процесі приватизації створено понад 2100 нових суб’єктів господарювання. Протягом 1994-2001 років органами Антимонопольного комітету було виявлено та припинено близько 4000 зловживань монопольним становищем на ринку, близько 2500 випадків дискримінації суб’єктів господарювання державними органами. Розвитку конкуренції на ринках України, захисту прав самих широких кіл споживачів сприяли, наприклад, припинення прак