Економічна концентрація

ЗМІСТ:

1. Поняття економічної концентраціїї – юридичні та економічні аспекти	Ст.3
2. Державне управління та контроль за концентрацією суб‘єктів господарської діяльності	Ст.7
3. Аналіз позитивних і негативних рис правового регулювання економічної концентрації в Україні	Ст.14
Список використаних нормативно-правових актів	Ст.15

1. Поняття економічної концентраціїї – юридичні та економічні аспекти.

Не секрет, що для будь-якої держави, незалежно від форми правління, державного устрою та державно-правового режиму, найбільш актуальною проблемою є економічна система. Разом з тим кожна держава намагається будувати власну економіку відповідно до тих принципів, які в даній державі декларуються як основні, визначальні.

Після проголошення незалежності, Україна, як відомо, обрала для себе шлях формування ринкової економіки. Обрання такого шляху було зумовлено наступними факторами:

- в світі спостерігається тенденція до запровадження ринкової моделі економіки в демократично-орієнтованих державах;

- під час проголошення незалежності було принято рішення про побудову та подальший розвиток України як демократичної держави („Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава” ст.1 Конституції України);

- існуюча в СРСР система планової економіки піддавалась значній критиці з боку зарубіжних і вітчизняних науковців, в результаті цього була практично повністю скомпроментована;

- нові демократичні засади суспільства передбачали визнання приватної власності, права на зайняття підприємницькою діяльністью тощо. Саме на цих засадах будується ринкова економіка.

Звичайно це далеко не повний перелік причин обрання Україною ринкової моделі економіки.

Отже в Україні діє ринкова економіка. Така модель економіки передбачає дію ряду економічних законів, серед яких визначальними є закони формування кон‘юнктури ринку відповідно до попиту і пропозиці пропонованих на ринку товарів і послуг, закон вільної конкуренці. Останній має безпосереднє відношення до теми роботи.

Є немало підходів до розуміння поняття „КОНКУРЕНЦІЯ ”. В економічному сенсі конкуренцію можна визначити як постійне змагання між суб‘єктами економічної діяльності, метою якого є досягнення такого становища на ринку, за якого товари та послуги даного суб‘єкта користуються більшим попитом ніж аналогічні товари та послуги конкурентів. Слід мати на увазі, що ринкова модель економіки передбачає наявність конкуренції лише між тими суб‘єктами, які мають на меті отримання прибутку в будь-якій формі. Отож суб‘єкт, зацікавлений в отриманні максимального прибутку змушений постійно вдаватися до конкурентної боротьби з метою забезпечення ринків збуту для своїх товарів, послуг.

Тепер проаналізуємо законодавче визначення економічної конкуренції, яке подано в ст.1 Закону „Про захист економічної конкуренції”.

Економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку .

В принципі це визначення майже повністю відповідає економічній суті конкуренції, однак слід звернути увагу на осанні 12 слів цього визначення, а саме: „а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку ”. Ці слова в законодавчому визначенні забезпечують постійність конкуренції як економічного явища. Вся справа в тому, що коли будь-який суб‘єкт господарювання досягне можливості визначати умови обороту товарів на ринку, то конкуренція стане неможливою. Становище, за якого суб‘єкт господарювання має можливість визначати умови обороту товарів на ринку називають монопольним становищем. В принципі кожний суб‘єкт господарської діяльності прагне досягти монопольного становища на ринку. Саме монополія дає можливість отримувати надприбутки.

Демократична ж держава абослютно не зацікавлена в існуванні монополії (звичайно якщо монополія не належить самій державі), бо в цьому випадку споживачі товарів та послуг втрачають можливість вибирати які саме товари та послуги їм краще споживати, що суперечить принципам демократії в цілому.

Тому держава правовими методами обмежує монополію, вживає заходів щодо ліквідації можливостей для суб‘єкта господарської діяльності заняти монопольне становище.

Одним із методів досягнення монопольного становище є економічна концентрація. Суть її зводиться до наступного: особа, чи група осіб, здійснюють ряд заходів щодо концентрації в своїх руках економічних важелів впливу на кон‘юнктуру ринку з метою забезпечення собі можливості визначати умови обороту товарів на ринку . Іншими словами монополіст повністю керує виробництвом та реалізацією певного виду товарів або наданням послуг на даному ринку. Відповідно він може встановлювати умови обігу товарів (наприклад ціни на товари, послуги), при чому встановлення останніх не залежить від попиту а залежить від волі монополіста. Справа в

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать