Стратегія структурних перетворень

Реферат з теми:

Стратегія структурних перетворень

Стратегія структурних перетворень

Важливим компонентом національної економічної стратегії України є стратегія структурних перетворень. Вона передбачає реструктуризацію функціонуючого капіталу і праці, виробничих відносин та створюваного національного продукту. Така стратегія зумовлена неефективністю функціонування праці та капіталу, переважанням капіталу балових виробництв, недостатньою кількістю капіталу, сучасних технологій, інституційних передумов у галузях соціальних виробництв. Реструктуризація праці та капіталу в українській економіці необхідна для поліпшення структури національного продукту, в якому переважає продукція напівфабрикатна і виробничого призначення. Продукція соціального призначення має незначну частку, що спричиняє напливи імпорту на споживчий ринок України. Визначення напрямів реформування залежить від усвідомлення стану економіки, розуміння теорії макроекономіки, суті й процесу реформ. В Україні поки що домінує думка, що сучасний стан економіки обмежений кризою економічної системи і найближчим часом минеться тобто мислення політиків, чиновників, промисловців інерційно зберігає соціалістичну основу, що позначається на інерції самої економічної системи. Проте сучасний стан економіки є не тимчасово кризовим, а наслідком незворотного розриву між соціалістичним економічним устроєм, в якому виробництво і розподіл координувалися державою, та переходом до ринку, в якому координуючу функцію виконують ціни, підприємництво, змога вільно розпоряджатися грошима. У перехідний період мали б відбутися радикальні зміни виробничої системи. Цього в Україні не сталося передусім тому, що ринкове економічне мислення не проникло ні в сфери управління, ні в сфери виробництва. За таких умов неможливо сподіватися на економічне зростання, бо воно є результатом цілеспрямованої та збалансованої державної політики реформ, спрямованої на активізацію процесів виробничої функції:

B = F (T.K)

Метою політики реформ має бути:

—досягнення високих темпів зростання валового випуску - В:

—зменшення матеріальних затраті в у валовому випуску В = ІФ + Д;

—збільшення частки валового внутрішнього продукту ТД у валовому випуску В = ІФ 4- ТД;

—отримання структури валового внутрішнього продукту щодо потреб країни Д = Д, +Д, де Д, - частка ВВП сфери виробництва, Д„ - частка ВВП сфери послуг.

Економічне зростання можливе за радикальних структурних перетворень, що мають охоплювати такі найсуттєвіші аспекти:

-правильний вибір національних політичних, внутрішніх і зовнішніх економічних пріоритетів, які б гарантували самофінансування України на найближчу перспективу і партнерську співпрацю з усіма країнами світу;

-створення інституційних умов для надходження прямих капіталовкладень і ефективного функціонування всіх підприємств;

-зміна якості основного капіталу, мислення та якості трудового капіталу, а також якості та структури обігового капіталу;

-встановлення оптимальних міжгалузевих пропорцій і розміщення продуктивних сил.

Вирішення цього комплексу проблем вимагає збалансованої політичної, економічної, правової і фінансової діяльності всіх гілок влади

Смисл структурних перетворень полягає у наділенні виробничих і обслуговуючих підприємств функціями самоуправління виробництвом, створенні відповідних умов для їх реалізації. Донедавна підприємства працювали під централізованим управлінням держави і, будучи своєрідними елементами державного апарату, крім продуктивних, виконували багато соціальних функцій без грошових обмежень, їх діяльність фінансувалася централізовано, через розподіл грошових доходів інших підприємств. На етапі переходу до ринку вони втратили такі можливості. А підприємства з соціалістичною структурою (суспільною власністю, нечіткою приватизацією) за відсутності законодавства щодо захисту капіталовкладень не здатні залучити зовнішній капітал для модернізації. Можливості держави теж обмежені, оскільки централізований перерозподіл грошових доходів інших підприємств неможливий.

У зв'язку з цим структурні перетворення в Україні повинні ґрунтуватися на декількох принципах:

1.Створення умов для розвитку конкуренції на основі спроможності підприємств до самофінансування. У короткостроковій перспективі запорукою їх економічного зростання мають бути заходи із заощадження затрат і змін організаційної структури; в середньостроковій перспективі можна за допомогою невеликих обсягів капіталовкладень досягти значного прогресу в підвищенні продуктивності.

2.Створення нових самостійних підприємств, здатних привабити іноземні капіталовкладення. Йдеться не про модернізацію існуючих, а про їх перетворення на підприємства, які відповідатимуть вимогам ринку.

3.Трансформація централізовано керованих підприємств у ринкові, засновані на принципах самоуправління, її метою є орієнтація на зменшення виробничих витрат, отримання прибутку. Процес підприємізації повинен відбуватися шляхом:

—роздержавлення і приватизації суспільної власності;'

—розукрупнення великих і створення середніх та малих підприємств;

—передачі соціальних функцій державі;

-проведення горизонтальної промислової політики, метою якої повинно стати формування ринкових умов та забезпечення умов розвитку відкритих приватних акціонерних товариств.

4.Запровадження вільн

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать