Соціально-економічні характеристики підприємств

Содержание

Вступ

Розділ І. Поняття підприємства

Розділ ІІ. Теоретичні й методологічні основи характеристики підприємства як соціально-економічної системи

Розділ ІІІ. Соціально-економічні характеристики підприємства

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Розвиток ринкової економіки пропонує становлення й розвиток підприємств різних організаційно-правових форм, заснованих на різних видах приватної власності, поява нових власників, - як окремих громадян, так і трудових колективів підприємств.

Підприємництво, як господарська діяльність, пов'язано з виробництвом і реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг або ж продажем товарів, необхідних споживачеві. Має регулярний характер і відрізняється: по-перше, волею у виборі напрямків і методів діяльності, самостійністю в прийнятті рішень (зрозуміло, у рамках закону й спрямованих норм), по-друге, відповідальністю за прийняті рішення і їхні використання, по-третє, цей вид діяльності не виключає ризику, збитків і банкрутства.

Підприємництво чітко орієнтовано на одержання прибутку, чим в умовах розвинутої конкуренції досягається й задоволення суспільних потреб.

Це найважливіша передумова й причина зацікавленості підприємства в результатах фінансово-господарської діяльності. Реалізація такого принципу на ділі залежить не тільки від наданої підприємством самостійності й необхідності фінансувати свої витрати без державної підтримки, але й від тієї частки прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків. Також необхідно створити таке економічне середовище, в умовах якої вигідно робити товари, діставати прибуток, знижувати витрати.

Щоб підприємство змогло вижити в сучасних умовах, управлінському персоналу необхідно, насамперед, уміти реально оцінити фінансовий стан підприємства, як свого, так й існуючих конкурентів.

У даній роботі розглянуті теоретичні й методологічні основи складання характеристики підприємства як соціально-економічної системи.

Розділ І. Поняття підприємства

У політекономічному розумінні підприємство - це первинна ланка суспільного поділу праці і водночас основна структурна ланка народногосподарського комплексу й основний суб'єкт ринкової економіки. В такій якості підприємство виступає тому, що:

1. Саме на підприємстві проходить процес виробництва матеріальних благ (надання послуг).

2. Підприємство має закінчений цикл відтворення (випуск і реалізація продукції) й покриває свої видатки своїми доходами, тобто, діє на основі комерційного розрахунку.

3. Підприємство є самостійним господарюючим суб'єктом з правами юридичної особи (має самостійний баланс, рахунки в банку, свою печатку й товарний знак).

Підприємства діють у найрізноманітніших сферах та умовах. Це породжує багаточисельність їх видів. Основним якісним параметром, за яким відбувається класифікація підприємств, є власність. Згідно з законами України "Про власність", "Про підприємства в Україні", "Про господарські товариства", підприємства України за цим параметром поділяються на різні види.

Соціально-економічні види підприємств України

В сучасних умовах у великих корпораціях повинна відбуватися (і відбувається в промислово розвинутих країнах) децентралізація управління, що веде до появи в їхніх структурах великої кількості підрозділів, які виступають на ринку практично як самостійні фірми. А це означає, що діють вони вже не за прямими вказівками штабу фірми, а лише дотримуючись загальної її стратегії. Оперативні ж питання цими підрозділами вирішуються цілком самостійно. Така загальна тенденція розвитку підприємництва. І чим більш воно активне, чим більше здібних і активних людей втягується в підприємницьку діяльність, чим більше охоплює сфер, тим краще використовуються всі суспільні ресурси, тим інтенсивніший господарський розвиток, тим повніше задовольняються потреби людей.

Розділ ІІ. Теоретичні й методологічні основи характеристики підприємства як соціально-економічної системи

В умовах господарювання підприємство як основна ланка національної економіки являє собою складну систему, що поєднує в собі взаємозалежні компоненти соціально-економічного, технологічного й природного середовища. Комерційні, виробничі підприємства, акумулюючи у своїй структурі елементи різного походження - суспільного, матеріального, інформаційного, відбивають по суті складну структуру народного господарства в цілому.

Визначаючи сутність сучасного підприємства із системних позицій стратегічного управління як складна, багатоаспектну, теорія управління розглядає підприємство як, саморозвиваючу систему, що може з певним ступенем гнучкості реагувати на зміни зовнішнього середовища, адекватно змінювати свою стратегію, мету, формальні структури, організаційну культуру й поводження персоналу. Ефективність реагування підприємства на зміни її оточення залежить від ступеня відкритості системи, адекватності механізму керування логіці еволюції підприємства й оточення, рівноваги в сполученні розвитку внутрішнього й зовнішнього середовища. Ускладнення останньої характеризується ростом диференціації зовнішніх господарських умов, високими темпами зміни господарських пріоритетів, що впливають, у свою чергу, на вибір стратегічних цілей підприємства, глобалізацією економічних відносин, у які вступає підприємство.

Таким чином, виробнича система й спрямованість діяльн

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать