Абсолютні і відносні величини

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:

Абсолютні і відносні величини

План

Вступ

1. Абсолютнівеличини

2. Відносні величини

3. Комплексне використання абсолютних і відносних статистичних величин

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

На практиці використовуються три види узагальнюючих статистичних показників: абсолютні, відносні і середні. Узагальнення показників є важливим завданням, а також характерним і специфічним для статистики методом.

Початковим видом узагальнюючих статистичних показників виступають абсолютні величини, отримані в результаті зведення первинного матеріалу. А вже на основі абсолютних величин вираховують відносні і середні величини.

В більшості випадків, для характеристики якого-небудь явища часто використовують всі три види узагальнюючих показників. Комплексне використання всіх трьох узагальнюючих статистичних величин дозволяє різнобічно охарактеризувати досліджуване явище чи процес.

Я ж представляю вашій увазі два з цих статистичних показників – абсолютні і відносні величини.

1. Абсолютні величини

Абсолютними величинами в статистиці називаються первинні узагальнюючі показники, які характеризують суспільні явища і процеси в конкретних умовах місця і часу. Наприклад, чисельність населення Тернопільської області на 1 січня 1997 р. Становила 1172,4 тисячі чоловік, у тому числі: міського – 512,1 тисячі чоловік і сільського – 660,3 тисячі чоловік.

Абсолютні статистичні величини отримують в результаті зведення шляхом безпосереднього підрахунку первинного статистичного матеріалу, або розрахунків, на основі інших показників досліджуваної сукупності (наприклад, сума припливу грошей в каси ощадбанку визначається як різниця між поступленням грошей і їх видачею з кас).

Характерною особливістю абсолютних величин є те, що вони безпосередньо зв'язані із соціальною, економічною і природною основою або речовою формою явищ і процесів, які вони представляють. Абсолютні величини відображають кількісну сторону певної суті явища тієї чи іншої його властивості.

Абсолютні величини як узагальнюючі показники характеризують сукупність за її чисельністю (число працівників, кількість магазинів, бібліотек, лікарень) і об'ємом (валовий випуск продукції, фонд заробітної плати, обсяг роздрібного товарообороту і т.д.).

Об'ємні показники, в свою чергу, часто використовують для характеристики сукупності в цілому або її частини.

Статистика виділяє три види абсолютних величин: індивідуальні, групові і загальні.

Індивідуальними називаються такі абсолютні величини, які виражають розміри кількісних ознак окремих одиниць досліджуваної сукупності. Індивідуальні абсолютні величини установлюються безпосередньо під час проведення статистичного спостереження і реєструються у формулярах спостереження.

На базі індивідуальних абсолютних величин утворюються загальні і групові абсолютні величини.

Групові і загальні абсолютні статистичні величини виражають величину ознаки у всіх одиниць даної сукупності, або окремих її груп.

Абсолютні статистичні величини виражають розміри явищ в таких одиницях міри як: вага, об’єм, площа, довжина, вартість і інше.

Абсолютні статистичні величини завжди числа іменовані. Вони мають певну розмірність і певні одиниці виміру.

Вибір одиниць виміру абсолютних величин залежить від фізичних і соціально-економічних властивостей явища, а також від суті і мети дослідження. В статистиці використовується велике число різноманітних одиниць виміру, які можна об’єднати в три групи: натуральні, вартісні і трудові.

Натуральними називаються одиниці виміру, які виражають розміри конкретних явищ у фізичних вимірниках (тоннах, кілограмах, метрах, гектарах, літрах, кубометрах і інше).

Натуральні одиниці виміру можуть бути простими, складними і умовно-натуральними.

Складні натуральні одиниці виміру отримують шляхом перемноження двох величин різних розмінностей. Наприклад, потужність електродвигунів вимірюється в кіловатах, а спожита ними енергія в складних одинцях - кіловат-годинах, об’єм перевезених вантажів вимірюється в тоннах, а вантажооборот – в тонно-кілометрах, верстатний парк цеху обчислюється в штуках, а робота верстатів у верстатоднях, верстатозмінах і т.д.

Як показують наведені приклади, складні одиниці вимірюють сукупності, які характеризують результати функціонування продуктивних сил, і відображають два фактори: в першому випадку – потужність електродвигунів і час їх роботи, в другому випадку – об’єм вантажів і віддаль перевезень, в третьому випадку – кількість верстатів і тривалість їх роботи.

В ряді випадків статистика використовує умовно-натуральні одиниці виміру. Такі одиниці виміру використовуються для зведення до купи декількох різновидностей однакової споживної вартості. Одну з них приймають за еталон, а всі інші перераховують за допомогою спеціальних перевідних коефіцієнтів в одиниці виміру взятого еталону. Перерахунок в умовно-натуральні одиниці здійснюється за формулою:

y = e +k * н,

де у – кількість умовно-натуральних одиниць;

е – кількість еталонних одиниць;

н – кількість одиниць сукупності, які відрізняються від еталонних;

k – коефіцієнт перерахунку не еталонних одиниць сукупності в еталонні.

Коефіцієнт перерахунку – це відношення величини якої-небудь властивості з різновидностей складових елементів явища

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать