Продуктивність праці та фактори її зростання

ТЕМА: “Продуктивність праці та фактори її зростання”

ПЛАН

1. Суть і значення ефективності продуктивності праці.

2. Показники і методи вимірювання продуктивності праці.

3. Фактори зміни і росту продуктивності праці.

4. Методи вияву і кількісної оцінки резервів росту продуктивності праці.

1. Сутність і значення продуктивності та ефективності праці

Продуктивність праці є одним із важливих показників ефективності суспільного виробництва. Від її систематичного зростання залежать як успіхи у розвитку економіки країни, так і підвищення народного добробуту.

Продуктивність праці представляє собою ступінь плодотворності (результативності) доцільної діяльності людей у сфері виробництва матеріальних благ або їх обертання.

Або продуктивність праці – це вимір того, наскільки ефективно ми працюємо.

Для того, щоб визначити ефективність , підраховують кількість товарів або послуг, вироблених на одиницю витрат. Витратою вважається будь-який вид ресурсів (матеріальний, трудовий), долучений до виробничого процесу.

Продуктивність праці звичайно вимірюється:

1) кількістю продукції, яку виробляє один робітник за одиницю робочого часу

(годину, зміну, рік і т. д.);

2) або кількістю часу затраченого на одиницю виробленої продукції.

При вивчені питання про економічний зміст продуктивності праці слід мати на увазі, що мова йде понад усе про продуктивність живої праці, яка являється головним і вирішальним елементом виробництва (обертання).

Не дивлячись на те, що засоби виробництва (уречевлена праця) є елементами процесу праці і складають його матеріальну основу, вони не можуть самі створювати нові споживчі вартості.

Тільки в результаті функціонування живої праці як доцільної діяльності людини створюються матеріальні блага, споживчі вартості.

Однак це не означає, що продуктивність не залежить від стану засобів виробництва і умов їх використання в процесі виробництва.

Отже, функціями живої праці є:

1)доцільне витрачання засобів виробництва при створенні споживчих вартостей;

2)перенесення робочого часу, матеріалізованого у елементах виробництва, на заново

створений продукт.

Тому чим краще організована праця, тим раціональніше використовуються засоби виробництва і тим більше, при інших рівних умовах, може бути вироблено споживчих вартостей.

Таким чином продуктивність праці характеризує ступінь ефективності живої праці, але виражається вона в економії і доцільному використанні не тільки живої, але і уречевленої (минулої) праці.

Чим вища продуктивність праці, тим більше споживається засобів виробництва.

Закономірно це відображається на зниженні вартості одиниці товару. Товар же, як відомо, являється втіленням живої і уречевленої праці.

Звідси ріст продуктивності праці, який знаходиться у зворотньому відношенні до величини вартості товару, супроводжується економією сукупних затрат праці.

Однак затрати живої і уречевленої праці зменшуються в неоднаковій степені.

Продуктивність праці буде зростати лише в тому випадку, якщо частина витрат живої праці буде меншою за частку уречевленої праці.

Економію в затратах живої праці пов’язують з ростом продуктивної сили праці.

Продуктивна сила праці визначається об’єктивними обставинами:

1) середнім ступенем майстерності працівника,

2) рівнем розвитку науки і ступенем її технологічного застосування,

3) комбінуванням виробничого процесу,

4) розмірами і ефективністю засобів виробництва,

5) природними умовами.

Тому зміна рівня продуктивної сили праці залежить від якості обладнання і устаткування, від кількості і ефективності використання ресурсів і умов на ринку.

Чим інтенсивніше відбувається заміна праці людини роботою машин, тим менше трудомісткість виконуваних робіт, тим вища продуктивна сила праці.

З підвищенням продуктивної сили праці менша кількість праці здатна виготовити більшу кількість продукції (споживчої вартості), тобто зростання продуктивної сили праці об’єктивно обумовлює підвищення його ефективності.

Продуктивна сила праці характеризує плодотворність праці при незмінному середньому (суспільно нормальному) рівні інтенсивності праці.

Під інтенсивністю праці розуміють ступінь її напруженості в процесі виробництва (обертання). Вона вимірюється затратами фізичної і нервової енергії людини в одиницю часу.

В конкретних умовах виробництва інтенсивність праці може значно коливатись від середнього її рівня. Це залежить від степені використання об’єктивних можливостей виробництва і відношення працівників до праці. Значні втрати робочого часу на багатьох підприємствах свідчать про недостатню інтенсивність праці.

Із вищевикладеного слідує, що показник продуктивності праці є інтегральним, що виражається у загальному виді у залежності:

1) показників кількісного і якісного складу робочої сили ,

2) використання реального фонду робочого часу і

3) рівня продуктивної сили праці.

2. Пок

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать