Економічне вчення Б'юкенена

Зміст

Вступ

1 Предмет Віргінської школи – аналіз механізму прийняття політичних рішень

2 Концепція організації політичного ринку

3 Економіка бюрократії

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Центр суспільного вибору перетворився в дійсне організаційне ядро так називаної віргінської школи політичної економії.

До її найбільш відомих представників, крім, природно, неодноразово вищезгаданих Б’юкенена і Талока, також відносяться такі відомі американські економісти, як Д. Мюлер, М. Олсон, Ч. Роулі, Р. Толісон. Усі вони належать до "імперіалістичного" напрямкові сучасної економічної думки, для якого характерне застосування методів економічного аналізу до нетрадиційного для економіста сферам дослідження.

Фактично одним з перших "імперіалістів" став Б’юкенен, що здійснив економічний аналіз політичного життя суспільства.

Б’юкенен писав: "Суспільний вибір – це погляд на політику, що виникає внаслідок поширення застосування інструментів і методів економіста на колективні або неринкові рішення". У зв'язку з цим теорія суспільного вибору має сьогодні й іншу назву – нова політична економія.

1 Предмет Віргінської школи – аналіз механізму прийняття політичних рішень

Щораз, коли мова заходить про теорії суспільного вибору, першою справою пригадується ім'я нобелівського лауреата з економіки (1986) Джеймса Мак-Джила Б’юкенена. Цей економіст був у числі перших авторів, що вибрали абсолютно новий напрямок економічного аналізу - неринкові рішення. Перша його стаття на цю тему "Чиста теорія суспільних фінансів: пропонований підхід" була опублікована ще піввіку назад, у 1949 р. (хоча народження теорії суспільного вибору зв'язують з публікацією роком раніш Д. Блеком двох статей про правління більшості). Лише наприкінці 60-х рр. за цим напрямком закріпиться власна назва - теорія суспільного вибору. З 1949 р. Б’юкененом опублікована безліч робіт, тільки їхній повний перелік займає більш 20 сторінок [3, с. 30].

Б’юкенен народився 2 жовтня 1919 р. у США (м. Мерфісборо, штат Теннессі). Економічне утворення одержав у знаменитому навчальному закладі, що є безумовним лідером по числу нобелівських лауреатів в області економіки, - Чикагському університеті. До проблеми суспільного вибору Б’юкенен звернувся вже після присвоєння йому докторського ступеня по економіці в 1948 р. Як пізніше помітив він сам, "тільки у відпустці після захисту дисертації початківець учений може дозволити собі читати усе, що потрапляється під руку, і мій власний досвід не є виключенням". Якби Б’юкенену не потрапилася під руку книга шведського економіста К. Вікселя "Дослідження з теорії фінансів" (1896), то, можливо, цей розділ лекції був би присвячений не йому.

Іншим відомим економістом, що зробив вплив на Б’юкенена, був його університетський викладач Ф. Найт, один із засновників знаменитої чикагської школи економіки, що завжди відстоювала достоїнства ринку і конкуренції і, що виступала проти експансії держави. Цей дух чикагської школи явно присутній у всіх роботах Б’юкенена.

Долі було бажано, щоб подальше дослідження суспільного вибору зосередилося в американському місті Шарлотсвілі (штат Віргінія). У 1963 р. Б’юкенен і Талок організували там першу конференцію економістів, що вибрали політичні рішення і державні інститути об'єктом свого аналізу. Статті і матеріали конференцій спочатку виходили за назвою "Записки про прийняття неринкових відносин" ("Papers on non-market decision making"). А в 1969 р. Б’юкененом і Талоком був створений Центр вивчення суспільного вибору, що аж до 1982 р. знаходився у Віргінському політехнічному інституті. В даний час це Центр вивчення суспільного вибору при Університеті Дж. Месона (м. Фейрфакс, штат Віргінія) [6, с. 52].

Інша конференція пройшла в Чикаго в 1967 р. На цій конференції було організоване Суспільство суспільного вибору і було прийняте рішення четвертий тім "Записок" опублікувати з новим заголовком - "Суспільний вибір" ("Public choice"), а надалі видавати журнал з такою же назвою. Так з'явився найвідоміший журнал, що у 1993 р. (до його 25-річчю) виписували близько 1000 бібліотек в усім світі. Помітимо, що своєю популярністю журнал багато в чому зобов'язаний регулярним публікаціям статей Б’юкенена. Починаючи з 1990 р. Центр став видавати другий журнал - "Конституційна політична економія" ("Constitutional political economy").

Центр суспільного вибору перетворився в дійсне організаційне ядро так називаної віргінської школи політичної економії. До її найбільш відомих представників, крім, природно, неодноразово вищезгаданих Б’юкенена і Талока, також відносяться такі відомі американські економісти, як Д. Мюлер, М. Олсон, Ч. Роулі, Р. Толісон. Усі вони належать до "імперіалістичного" напрямкові сучасної економічної думки, для якого характерне застосування методів економічного аналізу до нетрадиційного для економіста сферам дослідження. Фактично одним з перших "імперіалістів" став Б’юкенен, що здійснив економічний аналіз політичного життя суспільства. Б’юкенен писав: "Суспільний вибір - це погляд на політику, що виникає внаслідок поширення застосування інструментів і методів економіста на колективні або неринкові рішення". У зв'язку з цим теорія суспільного вибору має сьогодні й іншу назву - нова п

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать