Статистика основних і оборотних виробничих фондів

Тема: Статистика основних і оборотних виробничих фондів.

План:

1. Завдання статистики основних і оборотних виробничих фондів.

2. Класифікація національного багатства.

3. Оцінка основних фондів.

4. Показники стану, відтворення та використання основних фондів.

5. Показники ефективності введення в дію об’єктів основних фондів та технологічних процесів.

6. Показники використання оборотних виробничих фондів.

7. Індексний метод аналізу використання елементів оборотних фондів.

8. Джерела інформації про основні оборотні виробничі фонди.

1. Основні і оборотні виробничі фонди – важлива складова частина національного багатства та один з важливих елементів потенціалу країни.

Основні фонди багатократно використовується у виробничому процесі і переносять свою вартість на готовий продукт частинами. Зростання оснащеності підприємств основними виробничими фондами вимагає статистичного вивчення ефективності їх використання.

Оборотні фонди ( сировина, матеріали, паливо, енергія тощо) повністю споживання при виробництві продукту в границях кожного виробничого циклу, а їх раціональне використання сприяє підвищенню рівня економічної ефективності підприємств.

У завдання статистики основних і оборотних фондів входить:

· визначення обсягу національного багатства;

· класифікація та статистична оцінка основних фондів;

· вивчення структури основних фондів, тобто характеристика співвідношення окремих їх класифікаційних елементів;

· розрахунок показників стану, відтворення та використання основних фондів;

· визначення показників економічної ефективності введення в дію об’єктів основних фондів та технологічних процесів;

· розрахунок показників використання оборотних виробничих фондів.

2. Національне багатство – це розмір власності (державної та приватної) яка використовується державою чи населенням для збільшення свого капіталу. Його обсяг формувався на основі економічних відносин у вигляді купівлі чи приватизації природних ресурсів (земельних та лісових угідь тощо), будинків та споруд, предметів довготривалого користування, патентів, цінних паперів, коштовностей, а також поповнення запасів сировини, матеріалів, напівфабрикатів тощо, тобто це сукупність нагромаджених в країні не фінансових і фінансових активів на визначений момент часу.

Вироблені матеріальні не фінансові активи складаються з основних виробничих і невиробничих фондів, оборотних виробничих фондів, матеріальних запасів невиробничого призначення, цінностей та особистого майна.

Невироблені матеріальні не фінансові активи – це земельні і лісові фонди, розвідані корисні копалини, гідроенергоресурси та рибне багатство.

3. За їх призначеннями основні фонди поділяються на виробничі і невиробничі.

Виробничі основні фонди беруть безпосередню участь у матеріальному виробництва, вони зношуються поступово, переносячи свою вартість на створюваний продукт частинами у вигляді відрахувань на їх амортизацію.

До невиробничих основних фондів, які використовуються для надання послуг, відносять фонди житлового та комунального господарства організацій, установ і закладів охорони здоров^, я, освіти, науки, культури, мистецтва, фінансових, кредитних і страхових установ, органів управління і оборони, громадських об’єднань тощо, незалежно від зарахування їх на баланс виробничих чи невиробничих підприємств і організацій.

Класифікація основних фондів передбачає такі їх групи:

· будівлі (включаючи житлові) та споруди;

· передавальні пристрої, машини та обладнання;

· транспортні засоби;

· інструменти;

· багаторічні насадження;

· робоча і продуктивна худоба.

Основні фонди (виробничі та невиробничі) функціонуючи на протязі довготривалого часу поступово втрачають свою вартість через моральне і фізичне їх зношення. Тому їх вартісна оцінка проводиться за такими ознаками:

1. повною початковою вартістю;

2. повною відповідальною вартістю;

3. початковою вартістю за вирахуванням зносу;

4. відновлювальною вартістю за вирахуванням зносу.

Повна початкова вартість основних фондів – це фактична вартість на момент початку їх експлуатації, яка включає затрати на побудову та придбання основних фондів, транспортування та монтаж, а також затрати на розширення реконструкцію основних фондів. Показники повної початкової вартості основних фондів використовується як для нарахування суми амортизації, так і для їх обліку на балансах підприємства.

Повну відновлювальну вартість основних фондів обчислюють як вартість їх відтворення в новому вигляді в сучасних умовах. Ця вартість може бути більшою або меншою від повної початкової суми в залежності від того як змінюються ціни. Показники відновлювальної вартості основних фондів використовується для аналізу їх відтворення , а також є основною характеристикою основних фондів у системі національних рахунків.

Початкову вартість за вирахуванням зносу основних фондів (залишкову вартість) обчислюють вирахуванням з повної початкової вартості суми зносу основних фондів з додаванням до цієї різниці суми їх капітального ремонту а модернізації.

Відновлювальну вартість за вирахуванням зносу визначають відніманням з вартості переоцінених в діючих умовах фондів суми їх зносу. В умовах ринкової

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать