Визначення умов та макроекономічних доходів щодо досягнення потенційного ВВП в економіці України

Міністерство освіти та науки України

Донецький національний університет

Економічний факультет

Реферат

На тему:

«Визначення умов та макроекономічних доходів щодо досягнення потенційного ВВП в економіці України»

Донецьк 2007

Вступ

Людей завжди цікавили питання, як багатіє держава, що таке багатство країни. У яких випадках воно вимірюється золотом, а в яких – продуктами праці? У давні історичні часи багатство нації, держави пов’язувалося із завоюванням сусідніх чи віддалених територій. Згодом виявилося, що багато країн, які не воювали, також зуміли зміцніти. Більшість процвітаючих країн досягли вражаючих успіхів не за рахунок багатих природних ресурсів, а швидше, навпаки. Вони використовували для розвитку своєї економіки інші механізми, намагалися ощадно і раціонально використовувати наявні природні та трудові ресурси, вели активну торгівлю тощо.

Для виявлення і зіставлення показників господарського життя країни (темпи економічного зростання, рівень і життя населення, продуктивність праці та ефективність використання ресурсів) використовується так звана система національних рахунків.

Система національних рахунків – це система міжнародно визнаних правил обліку економічної діяльності, що відображають усі макроекономічні зв’язки. Визначення таких показників дає можливість прийняти правильне рішення для забезпечення економічного зростання країни, повної зайнятості, стабільного рівня цін, збалансованого платіжного балансу.

Вперше оцінку національного багатства своєї країни здійснив англійський економіст Уільям Петті (1623-1667). У своїй праці «Слово мудрим» він відніс до багатства Англії сукупність земельних угідь, будівель, кораблів, поголів’я худоби, кількісність золотих і срібних монет, меблі та інші товари. На думку Петті, багатство нації, є сумою її рухомого і нерухомого майна. Багатство Англії він оцінив у 250 млн фунтів стерлінгів. Цікавими є міркування вченого відносно того, що невелика країна з нечисленним населенням може (завдяки своєму розташуванню, торгівлі і політиці) бути еквівалентною за багатством і силою країні з великою територією та кількістю населення.

Першу макроекономічну модель національної економіки створив французький учений Франсуа Кене (1694-1774) – глава школи фізіократів. Однак особливо загострилась потреба розрахунків та зіставлення макроекономічних показників у 20-30-ті роки ХХ ст. у зв’язку з Великою депресією (1929-1932 рр.). Чимало важливих і принципів і показників цієї системи розробили А. Маршалл, Дж.М.Кейнс та інші економісти. Після Другої світової війни це стали здійснювати й міжнародні економічні організації. У 1953 р. в ООН було опубліковано документ «Система національних рахунків і допоміжних талиць». Ця система вдосконалювалась, переглядалася й чинна досі.

Визначення основних показників національного багатства

Національне багатство – це сукупність благ, якими володіє нація (народ).

Оскільки на розвиток нації впливають безліч факторів, пов’язаних з матеріальними, духовними, етнічними і культурними цінностями, то до національного багатства сучасні економісти зарахзовують також нематеріальні його елементи.

До основних матеріальних елементів національного багатства належать: виробничий капітал; природні ресурси; вигідне географічне розташування країни; господарські і побутові здобутки домашніх господарств; майно фірм, заводів, фабрик тощо.

До основних нематеріальних елементів національного багатства належать: духовні та культурні цінності, освітній і науковий потенціал нації, інформаційні й інтелектуальні ресурси.

Національне багатство є важливим показником економічної могутності країни, забезпеченості її майбутнього. Щоб виявити, наскільки ефективно працює економіка країни, треба визначити її сумарний дохід усіх її громадян.

Показник ринкової вартості всіх кінцевих товарів і послуг, вироблених в країні за певний проміжок часу називають валовим внутрішнім продуктом (ВВП).

Валовий внутрішній продукт показує і загальний дохід усіх суб’єктів господарювання, і сумарний обсяг споживання вироблених товарів та послуг. У національній економіці загальний обсяг доходів повинен збігатися із загальним обсягом витрат.

Так, купуючи пальто, ви платите продавцеві 150 грн. Ваші витрати як споживача одночасно є доходами продавця (виробника). У результаті доходи обох сторін змінюються на 150 грн, і н цю ж величину зростає ВВП країни.

Для визначення обсягу ВВП використовуються ринкові ціни вироблених товарів і послуг.

Важливими питаннями при встановленні обсягів ВВП є включення тих чи інших товарів і послуг у загальний рахунок. Існує багато товарів та послуг, вартість яких важко визначити, тому вони не враховуються у ВВП. До них зараховують працю полонтерів (ООН), товари, вироблені у неформальному секторі (тіньова економіка), послуги з утримання домашнього господарства (приготування їжі, виховання дітей, прибирання житла тощо).

При об’єднанні всіх вироблених товарів та послуг в єдиний суспільний продукт виникають певні труднощі. Наприклад, протягом року виробляються такі різноманітні товари, як багатоквартирні і малі будинки, взуття і космічна техніка, автомобілі й медичні інструменти, квіти та яблука, надаються послуги перукарів, юристів тощо. Для того, щоб порівняти їх та звести в одну суму, використовується грошове вираження їх вартості. Важк

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать