Фактори ризику лізингової угоди в умовах трансформаційної економіки

Фактори ризику лізингової угоди в умовах

трансформаційної економіки

ВСТУП

Аналіз чинників ризику, з якими можуть зіштовхнутися лізингодавець і лізингоодержувач, має важливе значення у зв'язку з необхідністю опрацьовування різних варіантів лізингової угоди, розподілу ризику між партнерами, дослідження чинників, котрі формують їх конкретні позиції. Лізингові компанії пред'являють високі вимоги до кредитоспроможності своїх потенційних лізингоодержувачів. Думка, що лізинг, ніби "якір порятунку для хворих підприємств", на практиці спростовується. Так само, як і кредитні установи при видачі кредиту перевіряють платоспроможність своїх клієнтів, так і лізингові компанії виходять з економічних, потенційних можливостей своїх клієнтів. У зв'язку із цим слід зазначити, що критерії оцінки кредитних і лізингових установ достатньо близькі.

Поглиблення економічної реформи, формування ринкових відносин, загострення конкуренції, зниження передбачуваності результатів, збільшення тягара економічних наслідків, викликаних управлінськими помилками, пред'являють суворіші вимоги до оцінки ризиків у всіх сферах підприємницької діяльності.

Підприємницька діяльність пов’язана з ризиками і здатність підприємця прогнозувати ситуації як політичні так і економічні може у майбутньому зменшити збитки.

Ризик це є вірогідність чи можливість збільшення витрат або втрати економічного ефекту, пов'язаних з невизначеністю підприємницької діяльності. Вони виникають, коли реальні умови діяльності відрізняються від тих, при яких результат діяльності був би оптимальним. Отже, ризик – це є міра невідповідності між ідеальними (у вигляді мети) і фактичними результатами підприємницької діяльності

Один з основних принципів діяльності підприємців – прагнення до отримання максимально можливого прибутку, що неминуче пов'язане з ризиком, оскільки ринкова ситуація носить імовірний характер. Що вище прибуток, то більше ризик, пов'язаний з ним.

У найзагальнішому сенсі підприємницький ризик як відхилення реальної дійсності від ідеальної мети, обумовлений впливом у тому числі і зовнішніх чинників, таких як ринкові, політичні та інші. Непередбачуваність їх розвитку і зумовлює можливість їх впливу на відхилення результатів у підприємницькій діяльності від намічених на початку цілей. Що достовірніше прогнози розвитку цих чинників, то нижче ступінь їх впливу на дане відхилення. Позитивне відхилення означає шанс отримати додатковий, у порівнянні з первинними розрахунками, прибуток. Негативне відхилення означає шанс зазнати збитків.

З поняттям підприємницького ризику безпосередньо пов'язане поняття збитку (збитків). Через збиток, понесений підприємцем, реалізується ризик, набуваючи конкретного реального виразу.

Наприклад, лізингова компанія вирішує придбати дороге обладнання і передати його в лізинг. З якоїсь причини (не пов'язаною з отриманням хабара чи іншою протиправною дією) лізингоодержувач не зміг виплачувати лізингові платежі. У результаті лізинговій компанії і її засновникам були завдані серйозні збитки. Необхідно визначити: чи лежало рішення, що призвело до таких негативних наслідків, у рамках нормального, прийнятного, допустимого, правомірного ризику чи воно виходило за ці рамки, було неправомірним, граничило з авантюризмом або навіть з халатністю? Від цього залежить відповідь на питання: чи повинен підприємець нести відповідальність, передбачену кримінальним, цивільним або трудовим законодавством, за ухвалене ним рішення? Передбачається, що з найбільш високим ступенем достовірності дана проблема може бути вирішена за допомогою спеціальних розрахунків.

Раніше, коли підприємствам зверху в директивному порядку наказували, що і як робити, відступ від нормативних розпоряджень, хоч і з благими намірами, вважався серйозним правопорушенням. Тепер необхідні інші підходи. Адже навіть професіонал високого класу, котрий ухвалює рішення в процесі підприємницької діяльності, не завжди в змозі передбачити наслідки його реалізації внаслідок недостатності інформації про економічну, політичну, соціальну, природну і так далі обстановку і невизначеність ситуації.

Чи мають підприємці право на помилку, на ризик, і якщо мають, то в якому ступені? Теоретично сумнівів у необхідності надання підприємцям такого права немає. Адже рішення, здатні забезпечити високі результати, зазвичай, найризикованіші, а тому велика готовність іти на ризик стимулюється більшою надією на успіх. Характерно, що підприємець, не схильний до ухвалення ризикованих рішень, визнається небезпечним для своєї фірми, таким, що прирікає її на застій. Разом із тим, важливо провести чітку грань між ризиком виправданим, розумним, прийнятним (правомірним ризиком) і ризиком неприпустимим, таким, що не узгоджується з логікою професійного і відповідального управління (неправомірним ризиком), за допомогою наукового обґрунтованого й економічно точного визначення поняття «підприємницький ризик» і класифікації його.

Ризик видається лише можливістю, загрозою передбачуваної події, що несе шкоду, яка може настати, а може і не настати. Ризиком може бути і відсутність події. Крім того, у ньому не позначений негативний характер передбачуваної події, а також його зв'язок з можливим збитком. Ризик розуміється як небезпека; що загрожує об'єкту або суб'єкту шкодою. Саме у сенсі небезпеки, страху, загрози, пов'язаних з неминучістю нанесення невигідних матеріальних наслідків, це сл