Національна економіка: загальне і особливе

РЕФЕРАТ

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: ЗАГАЛЬНЕ І ОСОБЛИВЕ

План

1. Загальні передумови формування національної економіки

2. Напрями змін державних утворень

3. Прояви загального та особливого в Україні

Висновки

1. Загальні передумови формування національної економіки

Людина - це своєрідна, але все-таки частина природи. Природна різноманітність віддзеркалювалася на людській спільноті етнічним різномаїттям, яке поширилось по всій земній кулі. Причини такого розповсюдження, як і все, що стосується людини, до кінця невідомі ні науці, ні іншим формам пізнання (за винятком специфічного релігійного та утопічного комуністичного світосприйняття).

Гіпотези, згідно з якими людство розселилося по всій земній кулі внаслідок суто економічної доцільності задля фізичного виживання, на думку історика радянської доби Б. Поршньова, виявились помилковими. Він висловив гіпотезу, згідно з якою основною причиною поширення людства всією планетою стали антисугестивні перестороги людей задля того, щоб зберегти свою життєдайну різноманітність в мові, культурі, побуті, традиціях тощо. В цьому процесі «розвиток мислення є основна, генеральна лінія контрсуггестії» Кожен етнос, як і кожна людина, має свою своєрідність та неповторність, а також живе в своєму індивідуально-неповторному часі. В цьому відношенні етнічну різноманітність людства й слід розглядати і розцінювати як багатство, аналогічно до біологічного різноманіття рослинного та тваринного світу: «всередині тих або інших груп людей, соціальних та етнічних спільнот самооборона від сугестії виливалась в диференціацію оточуючих...».

Ідеологія сучасного неоліберального глобалізму, подібно до інших космополітичних течій, започаткованих в сиву давнину, в своїх ментальних основах має антиприродну, уніфікуючу і, в силу цього,- затухаючу спрямованість. Тому пануюча скерованість глобалізації направлена проти етнічно-державних утворень, за розмивання кордонів тощо.

Етнічний чинник є основним інтеграційним чинником в процесі національного державотворення, оскільки, за невеликим винятком (наприклад, Швейцарія, Бельгія), більшість країн в світі утворились на етнічній основі. Так, наприклад, Г. Нельсон в 1981 році поділив всі 164 держави на п'ять груп і з'ясувалося, що 45 держав є єдиною нацією-групою, де одна етнічна група нараховує понад 95% населення (ФРН, Японія, Норвегія, Польща тощо). Держави з однією нацією-групою. Це ті, де етнічна нація нараховує від 60 до 90% населення. Таких держав 62 (Китай, Фінляндія, Великобританія тощо). Таким чином, в переважній більшості - 107 зі 164 держав утворились на основі однієї нації, в них частка титульної нації складала від 60 до понад 95%. В іншій системі координат, наприклад, при розпаді імперій, етнічний чинник виступає вже як основний дезінтеграційний чинник. Процес дезінтеграції продовжується, хоча і має неоднозначні оцінки сучасників. Разом з тим, кількість країн в світі постійно збільшується і цей процес продовжується. Так, за даними ЮНЕСКО, в світі існує від 4000 до 6000 етносів і лише 800 з них вважаються націями та нараховується біля 240 держав, то далеко не кожна етнічна група є національною, хоча кожна національна група є етнічною.

Протягом всього історичного розвитку людства відбувається безперервний процес нерівномірного розвитку країн та народів, що супроводжується постійним внутрішньо-національним процесом вертикальної мобільності людей. Причини такої нерівномірності остаточно не з'ясовані, але ці процеси та явища безпосередньо впливають на появу, розвиток, а також па зміни в етнічно-національно-державних утвореннях. Узагальнення історичного досвіду національно-державного розвитку, дозволяє виокремити їх внутрішні та зовнішні чинники.

Внутрішні чинники формування державних утворень:

етнічна самобутність та неповторність, як синтез природного багатоманіття з людським різномаїттям, з їх змінами в часі та просторі;

природна заданість - необхідність як окремої людини, так і кожного етносу самореалізувати та само ствердити себе;

природне середовище, в якому з'являється неповторне етнічне утворення, яке частково детермінує, а частково стимулює формування певного національно - державного утворення;

неповторна мова, культура, міфи, легенди, національні традиції, звичаї, ментальність, власна неповторна історія, власний час життя та його етапи;

генетично - культурно - історичний код та неповторна природа, які створюють синергетичний ефект взаємодії етнічних утворень і все це сприяє започаткуванню розвитку та самореалізації як етносу, так і кожної окремої людини.

Зовнішніми чинниками формування державних утворень можна вважати:

географічну ізольованість (наприклад, Японія, яка є острівною державою, Непал, як гірська держава; деякі особливості має в цьому відношенні Англія, Австралія, Нова Зеландія тощо);

рівень розвитку сусідніх країн, який буде сприятливим в тому випадку, коли вони ще не набрали сили та міці для зовнішніх експансій, та не створюють загроз для національно-державного суверенітету;

послаблення домінуючої ролі країни - метрополії, яка внаслідок різних обставин, в тому числі і в силу вичерпання своїх експансіоністських амбіцій, втрати своєї пасіонарності вимушена надати державну самостійність колоніям та залежним країнам. Наприклад, утворення самостійних Польщі, Фінляндії, Прибалтійських кр

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать