Довготривале безробіття в Україні: методологія оцінки та регулювання

Н АЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ДЕМОГРАФІЇ ТА СОЦІАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Купець Ольга Василівна

УДК 331.56

ДОВГОТРИВАЛЕ БЕЗРОБІТТЯ В УКРАЇНІ:

МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНКИ ТА РЕГУЛЮВАННЯ

Спеціальність 08.00.07 – Демографія, економіка праці,

соціальна економіка і політика

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті демографії та соціальних досліджень НАН України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Петрова Ірина Леонідівна,

Університет економіки та права “КРОК”,

завідувач кафедри менеджменту та маркетингу.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Бандур Семен Іванович,

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, заступник Голови, завідувач відділу проблем зайнятості та ринку праці;

кандидат економічних наук, доцент

Мельничук Дмитро Петрович,

Житомирський державний технологічний університет, завідувач кафедри управління персоналом та економіки праці.

Захист відбудеться “ 12 ” березня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.247.01 Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26.

Автореферат розісланий “ 7 ” лютого 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Полякова С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми . Становлення ринкових відносин в Україні та інших країнах з перехідною економікою супроводжувалось низкою негативних явищ на ринку праці, одним з яких було виникнення та поширення довготривалого безробіття. Вимушена перерва в роботі протягом тривалого часу породжує професійну декваліфікацію та знецінення людського капіталу, послаблення мотивації до праці, часткове відсторонення від ринку праці, ерозію трудової етики, зниження продуктивності праці незайнятих осіб, що негативно позначається на якості робочої сили. Недостатня якість робочої сили даного контингенту посилює наявний професійно-кваліфікаційний дисбаланс на ринку праці, стримуючи подальшу макроекономічну стабілізацію й економічне зростання та консервуючи тривале безробіття. Незаперечним є і той факт, що довготривале безробіття тісно пов’язане з проблемами поширення бідності, наростання деструктивних настроїв та соціальної нестабільності, маргіналізації та криміналізації суспільства, що становить загрозу національній безпеці та соціальному прогресу.

Існування поширеного довготривалого безробіття під час оздоровлення ринку праці в Україні впродовж останніх років свідчить про те, що для значної частини працездатних осіб, що опинилися без роботи, подолання наслідків економічної трансформації та адаптація до вимог сучасного середовища залишаються важким завданням, тому особливої актуальності набуває проблема державного регулювання довготривалого безробіття. Її актуальність посилюється ще більше за умов подальшої реструктуризації економіки та перерозподілу робочої сили між секторами, пов’язаними зі вступом України до СОТ, лібералізацією зовнішньої торгівлі та майбутньою європейською інтеграцією.

Незважаючи на тривале існування руйнівної проблеми довготривалого безробіття у пореформеній Україні, це явище не дістало необхідного висвітлення у спеціальній літературі. Хоча теоретичні проблеми формування ринку праці, регулювання зайнятості та безробіття в Україні знайшли відображення у працях відомих українських вчених, зокрема С.І. Бандура, В.В. Близнюк, Д.П. Богині, І.К. Бондар, В.І. Герасимчука, О.А. Грішнової, М.І. Долішнього, Т.А. Заяць, С.М. Злупка, А.М. Колота, Г.І. Крутня, Г.І. Купалової, Е.М. Лібанової, Л.С. Лісогор, Ю.М. Маршавіна, В.В. Онікієнка, І.Л. Петрової, М.В. Туленкова та багатьох інших, довготривале безробіття не було предметом самостійного дослідження в Україні.

Тому існує нагальна необхідність дослідження соціально-економічної сутності довготривалого безробіття та конкретизації понятійного апарату, систематизації показників довготривалого безробіття та комплексної оцінки тенденцій його формування, аналізу факторів тривалості безробіття та визначення так званих груп ризику за допомогою сучасних економіко-математичних методів. Це, у свою чергу, дозволить розробити стратегічні напрями державного регулювання безробіття на сучасному етапі соціально-економічного розвитку України.

Значний внесок у вивчення багатьох наукових проблем стосовно довготривалого безробіття зробили іноземні вчені, зокрема Дж. Акерлоф, О. Бланшард, М. Водопівек, Л. Гроган, П. Дайамонд, І. Денисова, Р. Джекман, Дж. Ерл, Р. Капелюшников, Н. Кефер, Д. Кокс, Р. Лайард, Т. Ланкастер, Г. Леман, М. Любова, А. Маннінг, С. Матчин, Б. Мейєр, Дж. Міклрайт, Д. Мортенсен, Д. Мюнік, Г. Нагі, Л. Ніворожкіна, С. Нікель, Я. ван Оурс, К. Піссаріді, К. Сабіріанова, Я. Свейнар, К. Терел, С. Хурайда тощо. Однак наявні наукові напрацювання не можна вважати достатніми з огляду на динамічність процесів на ринках праці у більшості країн та специфіку розвитку українського ринку праці.

Актуальність, теоретична та пра

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать