Ринок праці молодих спеціалістів в умовах становлення ринкової економіки

Вступ

Актуальність теми дослідження. Невід’ємною умовою існування та успішного функціонування конкурентоспроможної економіки будь-якої країни є наявність високоякісної, конкурентоспроможної робочої сили. Саме від рівня якісного розвитку робочої сили, залежить ефективність використання матеріальних, фінансових та самих людських ресурсів.

Становлення ринку праці об’єктивно змінює традиційні й формує нові взаємозв’язки між освітою та іншими соціальними інституціями, що вимагає розробки нової політики в галузі освіти. Це, у першу чергу, пов’язано з тим, що сьогодні суспільство не може гарантувати повної зайнятості всього працездатного населення, в тому числі й такої його соціальної групи, як молоді спеціалісти. На можливість їх працевлаштування впливають, з одного боку, дисбаланс між попитом на робочу силу на ринку праці та пропозицією вищої школи, яка ще не зорієнтована на цей ринок і практично не враховує його потреб при формуванні контингенту студентів, а з іншого – суттєві недоліки у самій підготовці студентів до професійної діяльності.

Актуальність дослідження ринку праці молодих спеціалістів в умовах становлення ринкової економіки визначається як практичними задачами реформування, так і вимогами теорії, що потребує уточнення методологічного інструментарію, узгодження позицій і вироблення нового, більш глибокого розуміння його сутності. Очевидна необхідність застосування комплексного підходу до розробки єдиного узгодженого механізму регулювання ринку праці молодих спеціалістів.

Мета та задачі дослідження. Метою є теоретичне обґрунтування основних засад формування і розвитку ринку праці молодих спеціалістів та розробка сучасних форм, методів і механізмів його регулювання. Це дозволить оптимізувати державні витрати на підготовку об’єктивно зумовленої кількості спеціалістів різних напрямків, створюючи тим самим передумови підвищення соціальних гарантій зайнятості молоді після закінчення вищих навчальних закладів.

Розділ I. Праця як фактор виробництва

1.1 Поняття праці як фактору виробництва

Праця – один з основних факторів виробництва, власниками якого є домогосподарства, це фізичні і розумкові здібності людей, що можуть бути використані у виробництві благ. Унікальність праці як економічного виробничого фактора полягає у тому, що послуги праці неможливо відокремити від робітника.

Але через те, що об'єктом купівлі - продажу є лише послуги праці робітника, а не сам робітник, поряд із ціною праці не менше важать умови праці, які випускаються трудовими угодами і чинним законодавством. Обсяг використаної праці вимірюється у годинах роботи протягом певного періоду (отже праця – це початкова величина).

Запаси праці в економіці вимірюються показником робоча сила: це здатне населення, тобто кількість людей, які досягли певного віку (в Україні – 16 років) і працюють або хоча б не мають роботи, то шукають її чи очікують що їм запропонують роботу. Особливість конкурентного ринку праці економічного фактора виробництва – абсолютна мобільність праці (здатність робітників переміщувати послуги своєї праці від однієї фірми до іншої в межах національної економіки незалежно від спеціалізації ринків праці).

Серед усіх економічних ресурсів, використовуваних у виробництві товарів та послуг, найважливішим є праця. Це обумовлено такими обставинами:

· суб’єктом ринку праці є практично кожен працездатний член суспільства;

· винагорода (заробітна плата) є основною складовою доходу переважної більшості сімей будь-якої країни;

· проблеми зайнятості, безробіття, рівня зароб. плати стають об’єктом політичної та економічної боротьби, держ. політики.

1.2 Умови виникнення та ефективного функціонування ринку

Умовами виникнення вiльного ринку, як i товарного виробництва загалом, стали: суспiльний подiл працi, завдяки якому здiйснюється спецiалiзацiя виробникiв на виробництвi тих чи iнших конкретних товарiв; економiчна відокремленiсть виробникiв на основi приватної власностi на засоби виробництва, що в основному забезпечує еквiвалентнiсть товарного обмiну; самостiйнiсть виробника та свобода пiдприємництва; наявнiсть попиту на товар, що виробляється, з боку покупцiв.

Вiдповiдно до марксистської теорiї, аналогiчними є умови виникнення i ринку працi. Першою умовою є юридична свобода i здатнiсть власника робочої сили на свій розсуд розпоряджатись своїми здiбностями до працi. Однак цiєї умови недостатньо, тому що юридична свобода поки що не примушує власника продавати свою робочу силу. Тому другою умовою є вiдсутнiсть у людини всього необхiдного для ведення свого господарства як джерела одержання всiх потрiбних для життя засобiв iснування. За цiєї умови людина мусить економiчно продавати свою робочу силу. Але, як вiдомо, поява на ринку продавця товару ще не гарантує його продаж — для цього потрiбен ще й покупець. Тому третьою умовою є поява на ринку покупця — пiдприємця, який економiчно змушений вийти на ринок працi, щоб купити запропоновану для продажу здатнiсть до працi потрiбних йому працiвникiв.

Висновки марксистської теорiї вiдносно умов виникнення ринку робочої сили були правильні для ситуацiї, коли працiвники, якi виходили на ринок працi, справді не мали жодних iнших засобiв до iснування, крiм трудового доходу. В сучасних умовах форми найму робочої сили можуть бути рiзноманiтнi. Це i наймана праця в «чистому виглядi», за трудовою уг