Процес глобалізації міжнародних економічних відносин

МІНСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра міжнародної економіки та менеджменту ЗЕД

КУРСОВА РОБОТА

ПРОЦЕС ГЛОБАЛІЗАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

Керівник, к.е.н., доцент Вовк В.А.

Студентка 2 курсу 2 групи

Факультету МЕВ

Напрям підготовки

„Міжнародна економіка” Караптан К.О.

Харків, 2009

ЗМІСТ

ВСТУП 3

1. СУТНІСТЬ І ПРИЧИНИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ 5

1.1. Визначення глобалізації 5

1.2. Сутність глобалізації 7

1.3. Історія розвитку глобалізацій них процесів 12

1.4. Основні чинники глобалізації 18

2. ПРОЯВИ ЕКОНОМІЧНОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ 21

2.1.Прямі іноземні інвестиції, міжнаціональні

об’єднання і поглинення 21

2.2. Етапи інтернаціоналізації підприємницької

діяльності 25

2.3. Індекс глобалізації 29

2.4. Інститути Управління глобалізацією 31

3. НАСЛІДКИ І ПРОГНОЗИ ПРОЦЕСУ

ГЛОБАЛІЗАЦІЇ 36

3.1. Наслідки глобалізації 36

3.2. Прогнози тенденцій розвитку

глобалізацій них процесів 38

ВИСНОВКИ 40

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 42

ДОДАТОК А 44

ДОДАТОК Б 45

ВСТУП

Останніми десятиліттями тема глобалізаційних процесів у світовій економіці стала майже тотожною до процесу розвитку економічної системи постіндустріального світу. Динамічні інтеграційні чинники все тісніше пов’язують світове суспільство, тому модерний світ, який відчуває на собі наслідки глобалізації, не може бути байдужим до проблеми дослідження цього питання. Ставлення до глобалізаційного процесу неоднозначне. Такий стан речей пояснюється багатовекторністю динамічного процесу розгортання глобалізації, в якому виникають досить розбіжні думки і концепції з приводу визначення причин і прогнозування можливих наслідків даного явища.

Глобалізація має своїх прихильників і критиків. Одні дослідники вбачають її наслідком прискорення економічного прогресу, ліквідацію глибокого соціально-економічного розриву між країнами Півночі та Півдня (між розвинутими країнами та країнами, що розвиваються), критики ж пророкують крах глобалізованої світової економічної системи. Її феномен, який викликає фундаментальні зміни в кожному суспільстві, може також оцінюватися дуже негативно через знищення традиційних цінностей життя і реальну загрозу національній економічній незалежності та соціально-культурній автентичності. Нав’язування потужної ідеології глобалізації через засоби масової інформації, політико-економічні структури спрямоване на створення беззаперечної ілюзії високої перспективи і неминучості глобалізаційних процесів, проте скористатися їх плодами може обмежена кількість країн, в яких зосереджені основні важелі управління фінансовими і торговими операціями світового масштабу.

Безумовно, глобалізація стала важливою характеристикою сучасної світової системи, однією з найбільш впливових сил, яка визначає хід розвитку людства. Згідно з основною точкою зору на глобалізацію, усі світові процеси в суспільстві (економічні, політичні, юридичні, соціальні и т. ін.) не можна розглядати як окремий процес, оскільки вони характеризується посиленням взаємозалежності й взаємовпливу різних сфер суспільного життя і діяльності в області міжнародних відносин.

Глобалізація зачіпляє практично всі сфери суспільного життя, включаючи економіку, політику, соціальну сферу, культуру, екологію, безпеку, спосіб життя, а також умови існування людства. Метою даної роботи є висвітлення основних положень економічного плану глобалізаційних процесів у світі як на макрорівні (тобто процесу світового, загальнодержавного), так і на мікрорівні (зовнішньоекономічна орієнтація суб’єктів господарювання), а також прогнозування наслідків таких процесів.

РОЗДІЛ 1

СУТНІСТЬ І ПРИЧИНИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

1.1. Визначення глобалізації

У науковій літературі існують різні тлумачення змісту поняття „глобалізація”, що певним чином пояснюється різницею у підходах до їх дослідження.

Термін "глобалізація" увійшов до наукового та політичного обігу з 70-х років минулого століття. Вперше його використав американський соціолог Дж. Маклін у 1981 році. Цим терміном він позначав період, який настав після ресурсної кризи 1970-х років.

Розгорнуто це визначення розглянув його колега Р. Робертсон. У 1983 році він включив його до назви однієї зі своїх статей, у 1985 р. надав своє пояснення цій категорії, а у 1992 році вийшла його книга "Глобалізація". Слід зазначити, що визначення глобалізації за Р. Робертсоном є найбільш вживаним. Воно полягає у наступному: "Глобалізація – це серія емпірично фіксованих вимірів, різнорідних, але об'єднаних логікою перетворення світу на єдине ціле".

Термін набув іншої інтерпретації у статті Т. Левитта „Глобальний ринок”, яка вийшла у 1983 році в журналі „Harvard Business Review”. Він визначив глобалізацію як феномен злиття ринків окремих продуктів, вироблених крупними багатонаціональними корпораціями [6,c.5]. На початку 80-х років XX ст., дані визначення відображали досягнуту тоді міру концентрації світового виробництва.

За визначенням американського професора М. Інтриллігейтора, глобалізація означає "значне розширення світової торгівлі й усіх видів обміну в міжнародній економіці при явній тенденції

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать