Логіко історичний процес формоутворення вартості і ціни

Державна установа

"Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України"

Артьомова Тетяна Іванівна

УДК330.13

Логіко-історичний процес формоутворення вартості і ціни

08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Державній установі "Інститут економіки
та прогнозування НАН України".

Науковий консультантдоктор економічних наук, професор
Гриценко Андрій Андрійович,

Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України", завідувач відділу економічної теорії

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Архієреєв Сергій Ігоревич,

Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", завідувач кафедри загальної економічної теорії;

доктор економічних наук, доцент

Довбенко Михайло Володимирович,

Інститут відкритої політики, директор;

доктор економічних наук, професор

Кривенко Костянтин Тарасович,

Державний вищий навчальний заклад "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана", заступник завідувача кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів.

Захист відбудеться 05 березня 2008 р. о 14 годині 30 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.239.01 ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26.

Автореферат розісланий " 05"лютого 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Левчук Н.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

На рубежі віків і тисячоліть два величезних трансформаційних процеси змінили вигляд глобального суспільного господарства: з одного боку, криза і розпад системи традиційного соціалізму обумовили формування перехідної економіки інверсійного типу, з іншого – ринково зрілі країни вступили в стадію переходу до постіндустріального суспільства. І процеси ринкової трансформації, і феномен господарської глобалізації усвідомлені світовою суспільною думкою, однак їх справжня суть та механізми розгортання залишаються неясними. Це обумовлює поширення хаосу і невизначеності господарської життєдіяльності, що посилює больові шоки від інституційних зрушень та розламів і не дозволяє людству гідно відповісти на глобальний виклик буття. У той же час, хаос характеризує не стільки стан реальних об’єктів, скільки недостатню наукову рефлексію тих законів, що стоять за сприйманою зовні невизначеністю і дезорганізацією[1] . Логічним наслідком сказаного є нагальна потреба у відшуканні адекватної методології дослідження явищ господарської глобалізації і процесуальності.

Актуальність теми. На пояснення зазначених явищ претендують сьогодні теорія систем, синергетика, філософія постмодерну, математична логіка, цивілізаційний підхід в історії, соціологія постіндустріальної хвилі, термодинамічна теорія структури, стійкості і флуктуацій, екологічна економіка, біоетика, різні інституціональні підходи і т. ін. Разом з тим основу трансформаційних процесів світового господарства складають зміни в економічному базисі і надбудові, а ядро господарської глобалізації утворює глобалізація економічна. Це з необхідністю висуває на роль методологічного лідера економічну теорію. Однак сучасна економічна теорія знаходиться в кризовому стані; трьом її основним науковим гілкам (трудовій теорії вартості, маржиналізму, інституціональній економіці), що досліджують єдиний об’єкт, властиві різні методологічні підґрунтя, а разом з тим і три бачення світу. У такому вигляді економічна наука не може надати адекватну відповідь на глобальний виклик буття: вона є традиційною (позаісторичною), бо не відображає генезис свого об’єкта в єдиній просторово-часовій системі координат, а її основні наукові течії перебувають у стані ідеологічної ворожнечі.

Тим загальним, що притаманне кожному з трьох зазначених економічних течій, що ідентифікує ці напрями як наукові, є теорія вартості. Разом з тим теорія вартості сьогодні також виявляється розколотою; більше того, саме її "розкол" і провокує роз’єднаність трьох підходів у науці. Термін "вартість" характеризує методологічне ядро трудової теорії вартості; у маржиналізмі основним поняттям є гранична корисність; інституціоналізм взагалі не має власного теоретичного ядра і спирається на вартісну або маржинальну методологічну платформу. Однак економічна теорія тільки тоді зможе запропонувати адекватну сучасним вимогам методологію пізнання, коли вона спиратиметься на єдину теорію економічної цінності.

Проблемами ціннісних відносин займалися і займаються багато поколінь економістів. Значний внесок у розвиток теорії економічної цінності внесли Абалкін Л., Августин Бл. Аврелій, Автономов В., Ананьїн О., Аквінський Ф., Алле М., Аристотель, Баумоль У., Бем-Баверк Є., Блауг М., Булгаков С., Бурмейстер Є., Бухарін М., Беккер Г., Вальрас Л., Варга С., Візер Ф., Вознесенський М., Гелбрейт Дж., Джевонс У., Дмитрієв В., Друкер П., Енгельс Ф., Ентов Р., Ерроу К., Зібер М., Ільєнков Е., Канторович Л.,

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать