Курс лекций по Экономическому анализу

ТЕМА 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

1. Види аналізу господарської діяльності.

2. Економічний аналіз і теорія пізнання.

3. Економічний аналіз і основні принципи діалектики.

4. Основні принципи економічного аналізу.

1. Види аналізу господарської діяльності

Мета економічного аналізу – це вивчення результатів діяльності всіх підприємств і господарських організацій, визначення впливу факторів на показники їхньої роботи для виявлення в подальшому недоліків і резервів, а також розробка заходів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягів виробництва та реалізації, підвищення ефективності діяльності.

Аналіз господарської діяльності – це функція керування виробництвом. В залежності від умов праці підприємства та обсягу його роботи використовують різні методи аналізу.

Як функція керування виробництвом економічний аналіз виходить за межі підприємства — стає функцією управління галузями та національною економікою в цілому.

Виходячи з цього, слід розрізняти теоретико-економічний аналіз та конкретно-економічний аналіз.

Теоретико-економічний аналіз проводиться на макрорівні з метою визначення основних напрямів розвитку держави.

Конкретно-економічний аналіз проводиться на мікрорівні для вивчення конкретних питань, проблем та господарчих операцій на підприємстві. Наприклад: кредитування, това­рооборот, ціноутворення тощо.

В залежності від глибини дослідження та призначення результатів економічного аналізу виділяють такі його види:

а) загальноекономічний;

б) техніко-економічний;

в) функціонально-вартісний.

Залежність видів економічного аналізу від рівня управління, об'єктів аналізу та їх деталізації, інтервалу та повноти охоп­лення, призначення результатів аналізу ілюструє така схема.

В економічній літературі аналіз господарської діяльності класифікують за різними ознаками. За галузевою ознакою:

– галузевий;

– міжгалузевий;

За часом проведення аналізу:

– ретроспективний;

– оперативний;

– перспективний.

За місцем проведення:

– внутрішньогосподарський;

– галузевий;

– міжгалузевий.

За обсягом дослідження та мірою охоплення госпо­дарської діяльності:

– комплексний (повний);

– тематичний (частковий, вибірковий, експрес-аналіз). За суб'єктами управління:

– техніко-економічний;

– фінансово-економічний;

– аудиторський (бухгалтерський) аналіз;

– соціально-економічний;

– економіко-статистичний аналіз (проводять органи ста­тистики: підприємство, галузь, регіон);

– економіко-екологічний;

– маркетинговий аналіз.

В залежності від методики вивчення об'єкта:

– порівняльний;

– факторний;

– діагностичний (експрес-аналіз);

– маржинальний;

– економіко-математичний аналіз (відбирається найбільш оптимальний варіант вирішення задачі);

– стохастичний аналіз (дисперсійний, кореляційний, компонентний і інш.);

– функціонально-вартісний метод виявлення резервів. За суб'єктами (користувачами аналізу);

– внутрішній;

– зовнішній.

Кожний вид аналізу має свій зміст, свою методику прове­дення та організацію.

2. Економічний аналіз і теорія пізнання

Теорія пізнання – це розділ філософії, що вивчає мож­ливості та закономірності пізнання від відчуття уявлення до об'єктивної реальності до дійсності, досліджує етапи, ступінь та форми пізнавального процесу, умови і критерії для вста­новлення його достовірності та істини.

Теорія пізнання визначає суть, необхідність та послідов­ність економічного аналізу. Вона визначає поняття об'єкта і суб'єкта пізнання. Об'єктом вважається об'єктивна дійсність, практика та матеріальна діяльність людини, що являються складовою основою розвитку суспільства. Суб'єкт – це сама людина, суспільство. Тільки діалектична єдність суб'єкта і об'єкта пізнання забезпечить його достовірність та його істину.

Узагальнюючи методи та прийоми науки, процес пізнання використовує такі інструменти: аналіз і синтез, експеримент, моделювання. Активно тут виступають людські знання, мислення.

Мислення охоплює:

– поняття (уявлення);

– судження;

– умовивід, тобто висновок.

Аналіз дає можливість розкрити поняття, властивості предмета, показників.

Через судження з використанням прийомів індукції або дедукції робиться умовивід.

Таким чином процес мислення проходить через три стадії:

1) споглядання – збір інформації, фактів;

2) спостереження – виявлення тенденції, закономірності розвитку підприємства, впровадження в практику;

3) формування нових пропозицій та висновків.

В основі аналізу лежить діалектичний спосіб пізнання, що дає змогу забезпечити практичну корисність, підвищити економічну ефективність діяльності людини.

Раціонально управляти — це передбачати перспективу.

3. Економічний аналіз і основні принципи діалектики

Економічний аналіз базується на принципах діалектики.

1. Все пізнається в русі. Аналітик виступає як кіноопера­тор, який фіксує перехід від одного кадру до другого, від одної життєвої ситуації до другої, створюючи ланцюжок обставин.

2. Все пізнається в супідрядності, взаємозалежності, взаємообумовленості. Без вивчення економічних явищ, їх взаємо

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать