Аналіз фінансового стану підприємства

Для аналізу фінансового стану аудитори використовують методики, які не завжди є доступними для всього кола осіб, задіяних у процедурі провадження у справі про банкрутство. Однак фінансисту підприємства доцільно знати основні критерії, за допомогою яких можна було б самостійно зробити висновок щодо визнання підприємства банкрутом на підставі даних його балансу. Зокрема встановити, чи дійсно це підприємство є неплатоспроможним, або перевірити достовірність висновку щодо визнання підприємства банкрутом на підставі даних ліквідаційного балансу. У цьому випадку можна використати методику ДПА, яка передбачає розрахунок таких параметрів:
1. Коефіцієнт покриття (Кп) характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів протягом року і визначається відношенням оборотних активів підприємства до поточних зобов'язань.
2. Коефіцієнт забезпечення власними коштами (Кз.к) характеризує наявність власних оборотних коштів у підприємства, необхідних для його фінансової стабільності, і визначається як відношення різниці між обсягами джерел власних та прирівняних до них коштів і фактичною вартістю основних засобів та інших необоротних активів до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних коштів виробничих запасів, незавершеного будівництва, готової продукції, коштів, дебіторської заборгованості та інших оборотних активів.
3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Ка.л) характеризує негайну готовність підприємства погасити свою заборгованість і визначається як відношення суми коштів підприємства до суми поточних зобов'язань.
Відповідно до цієї методики структура балансу підприємства визнається незадовільною, а підприємство — неплатоспроможним у разі, коли:
значення коефіцієнта покриття (Кп) менше ніж 1;
значення коефіцієнта забезпечення власними коштами (Кз.к) менше ніж 0,1;
значення коефіцієнта абсолютної ліквідності (Ка.л) менше ніж 0,2.
Існує багато підходів до прогнозування фінансової неспроможності суб'єктів господарювання. Будь-яка методика оцінки кредитоспроможності за своєю суттю є одночасно методикою прогнозування банкрутства. У зарубіжній практиці досить поширеними є модель Альтмана та модель Спрінгейта.
Модель Альтмана розроблено в 1968 році. Вона має також назву «розрахунок 2-показника». Це 5-факторна модель, де факторами є окремі показники фінансового стану підприємства.
Модель Спрінгейта побудовано на підставі дослідження впливу 19 фінансових показників. Вважається, точність прогнозування банкрутства за цією моделлю становить 92%, однак з часом цей показник зменшується.
Z=1.03А+3,07В+0,66С+0,4D.
Якщо 2 < О, 862, то підприємство є потенційним банкрутом.
Працівники відділів розрахунків, бухгалтерія, фінансові служби підприємства при організації договірних відносин з юридичними особами повинні аналізувати відношення:
- оборотного капіталу до всіх активів;
- заборгованості до акціонерного капіталу;
- всіх пасивів до всіх активів;
- основного капіталу до акціонерного капіталу;
- чистого прибутку до всіх активів;
- надходження коштів від операцій до всіх пасивів. Керівники підприємств повинні звернути увагу і на такі озна­ки можливого банкрутства:
- падіння ринкової ціни цінних паперів товариства;
- зниження потоків грошових коштів;
- роботу підприємства в галузі, де велика ймовірність банкрутства;
- ново створене підприємство;
- зменшення дивідендів.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать