Облік в галузях народного господарства

План
1.Облік розрахунків з оплати праці, страхування і стипендій.
2.Облік доходів і видатків спеціального фонду.
3.Облік бартерних операцій.
4.Облік інвестиційний операцій в банку.
5.Загальні принципи калькулювання у будівництві.
Список використаної літератури.


1.Облік розрахунків з оплати праці, страхування і стипендій.
Після розрахункової обробки первинних документів по обліку виробітку, відпрацьованого часу та іншої вихідної інформації для розрахунків по оплаті праці, складаються розрахункові відомості, які узагальнюють статистичні дані по розрахунках з робітниками та службовцями.
Наступним етапом розрахункової роботи по розрахунках з робітниками та службовцями є формування даних синтетичного обліку розрахунків та звітності. Для обліку розрахунків по оплаті праці застосовується рахунок 66 “Розрахунки з оплати праці”. Цей рахунок пасивний, балансовий, розрахунковий. На рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці” ведеться узагальнення інформації про розрахунки з персоналом, який відноситься як до облікового, так і до не облікового складу підприємства, - з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), а також розрахунки за не одержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами).
Рахунок 66 “Розрахунки з оплати праці “ має такі субрахунки:
661 – “Розрахунки за заробітною платою”
662 – “Розрахунки з депонентами”
При нарахуванні заробітної плати кредитується рахунок «Розрахунки з оплати праці» й дебетуються рахунки в залежності від видів виробництв (основного, допоміжного), де виконувались роботи, характер цих робіт, категорії робітників, а також від виду заробітної плати (основна, додаткова). Тому за кредитом рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці” відображається нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога за тимчасовою непрацездатністю, інші нарахування, за дебетом – виплата заробітної плати, премії, допомоги тощо, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів у рахунок заробітної плати та інші утримання із сум оплати праці персоналу.
Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений строк (через нез’явлення одержувачів) суми з оплати праці, відображаються за дебетом субрахунку 661 “Розрахунки за заробітною платою” та кредитом субрахунку 662 ”Розрахунки з депонентами”.
Вилучені з банку грошові кошти на видачу вказаної заробітної плати, але не виплачені у встановлений термін повертаються у банк, який видає їх потім на першу вимогу підприємства (організації).
Аналітичний облік депонованої заробітної плати ведеться у книзі (картках) обліку депонованих сум або безпосередньо в реєстрах невиданої заробітної плати, які складаються касиром.
При розрахунках із працюючими при ручному способі обробки документів суми вносять у розрахункові відомості або розрахунково-платіжні відомості. Розрахункові відомості по заробітній платі працюючих за місяць складаються з розділів «Нарахування заробітної плати», «Відраховано, передано, внесено, виплачено», «Належить на 1 число сума до виплати».
Розрахунково-платіжні відомості виконують подвійну функцію: по-перше, за їх допомогою виконуються розрахунки з працюючими, по-друге, вони є формою аналітичного обліку рахунка 66 “Розрахунки з оплати праці”.
Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться за кожним працівником, видами виплат та утримань. Сума всіх нарахувань заробітної плати по кожному аналітичному рахунку (тобто по кожному працівникові) дорівнює кредитовому обороту синтетичного рахунка 66 за звітній місяць, тобто сумі нарахованої заробітної плати по цеху, відділу та підприємству у цілому. Сума усіх утримань по аналітичних рахунках дорівнює дебетовому обороту синтетичного рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці”.
По кредиту субрахунку 661 “Розрахунки за заробітною платою” відображається нарахована заробітна плата працівникам за звітній місяць. При утворенні у встановленому порядку резерву на оплату відпусток працівникам і винагород на вислугу років (які виплачуються один раз на рік) нараховані в рахунок цього резерву суми відносяться з кредиту субрахунку 661 “Розрахунки за заробітною платою” у дебет рахунка 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів ”.
При нарахуванні заробітної плати за час відпустки слід мати на увазі, що відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 323 суми коштів, нараховані за щорічні і додаткові відпустки, включаються до фонду оплати праці звітного місяця тільки в сумі, яка припадає на дні відпустки у звітному місяці. Суми, які припадають на дні відпустки в наступному місяці, включаються до фонду оплати праці в наступному місяці. Крім того, необхідно мати на увазі, що відповідно до пункту “в” пункту 9.4 Інструкції № 12 із суми відпускних, які припадають на неповний наступний місяць, при виході у відпустку прибутковий податок не утримується. Прибутковий податок із цих сум утримується після повернення з відпустки за сукупністю із заробітком за повний місяць у загальному порядку.
Таким чином, заробітна плата за чергові і додаткові відпустки відображається в поточному місяці по кредиту субрахунку 661 і дебету рахунків з обліку затрат на виробництво або робіт тільки в сумі, яка припадає на дні відпустки у даному звітному місяці. Заробітна плата, нарахована за чергові додаткові відпустки, які припадають на дні відпустки наступного місяця, по кредиту субрахунку 661 повинна відображатись в наступному місяці, а у звітному місяці на виплачені з каси підприємства суми відпускних виплат здійснюється лише запис по дебету субрахунку 661 і кредиту рахунка 30 “Каса”.
Суми допомоги, які нараховуються з тимчасової непрацездатності, та інші суми, що виплачуються за рахунок відрахувань на соціальне страхування, відносяться з кредиту субрахунку 661 у дебет рахунка 65 “Розрахунки за страхуванням”.
Підприємства роблять утримання за державне соціальне страхування у встановлених відсотках до заробітної плати.
В бухгалтерському обліку це відображається по кредиту рахунка 65 “Розрахунки за страхуванням”, по відповідних субрахунках в кореспонденції з рахунками витрат підприємства, на які була віднесена нарахована заробітна плата робітникам підприємства.
Кожного місяця робляться утримання з нарахованої заробітної плати 1% (до 150 грн.), та 2% (більше 150 грн.) до Пенсійного фонду, відображається це в бухгалтерському обліку записом дебет 65 “Розрахунки за страхуванням” субрахунок 1 “За пенсійним забезпеченням” та кредиту рахунка 66 “Розрахунки по оплаті праці”.
Частина державних страхових засобів використовується безпосередньо на підприємствах під контролем місцевих профспілок, а друга частина – через відповідні державні органи.
В залежності від характеру використання засобів соцзабезпечення та соцстрахування передбачено наступний порядок їх обліку.
На підприємствах найбільш поширеним видом використання засобів соціального страхування є оплата лікарняних непрацездатності. Нарахування допомог робітникам тимчасової непрацездатності (у зв’язку з хворобою, вагітністю та ін.) робиться за рахунок засобів фонду соціального страхування та в обліку відображається записом – дебет рахунку 651 “За пенсійним забезпеченням” та кредит рахунку 66 “Розрахунки по оплаті праці”.
Виплати допомог одночасного характеру (у зв’язку з народженням дитини чи похованням) відображаються по дебету рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням” у кореспонденції з рахунком 30 “Каса”.
Якщо підприємство допустило порушення в області охорони праці, то потерпілий робітник отримує допомогу не з засобів фонду соціального страхування, а за рахунок засобів підприємства. Ці витрати відносять на витрати підприємства, а в обліку відображають записом дебет рахунку 92 “Адміністративні втирати” кредит рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням”, а виплату допомоги робітнику – дебет рахунку 66 , кредит рахунку 30 “Каса”.
2.Облік доходів і видатків спеціального фонду.
Для обліку доходів спеціального фонду використовується рахунок 71 “Доходи спеціального фонду”, який має субрахунки:
711 “Доходи по спеціальним коштам” на якому відображаються надходження коштів від платників фондів.
712 “Доходи по іншим власним надходженням” де відображаються власні надходження.
713 “Доходи по іншим коштам” на якому відображаються доходи по іншим надходженням
714 “Кошти батьків за надані послуги” де відображаються кошти, які надійшли від батьків на надані послуги.
715 “Доходи, направлені на покриття дефіциту загального фонду”
716 “Доходи по видаткам наступних періодів”
Страховики з дотриманням вимог законодавства розробляють нормативно-правові акти про порядок складання і виконання бюджету, здійсненні платежів, проведенні бухгалтерського обліку і звітності й інші документи, що стосуються їхні діяльності.
Страховики складають звіти про результати своєї діяльності і представляють їх Кабінету Міністрів чи України уповноваженим органу і доводять до відома застрахованих облич через засоби масової інформації.
З ініціативи органа державного нагляду за діяльністю страховиків може призначатися проведення аудиторської перевірки діяльності фондів по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Для обліку видатків спеціального фонду використовується рахунок 81 “Видатки спеціального фонду”, який має такі субрахунки:
811 “Видатки по спеціальним коштам” на якому відображаються кошти, яки були виплачені згідно законодавства особам, які мають право на отримання цих коштів.
812 “Видатки по іншим власним надходженням” де відображаються видатки яки були затрачені по власним надходженням.
813 “Видатки по іншим коштам”.
По загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню надаються наступні види соціальних послуг і матеріального забезпечення:
1) пенсійне страхування:
пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не зв'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
пенсії в зв'язку з утратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті;
медичні профілактично-реабілітаційні заходи;
посібник на поховання пенсіонерів;
2) медичне страхування:
діагностика й амбулаторне лікування;
стаціонарне лікування;
надання готових лікувальних засобів і виробів медичного призначення;
профілактичні й освітні заходи;
забезпечення медичної реабілітації особи, яки пере-несли особливо важкі чи операції що мають і захворювання. Обсяг послуг, наданих за рахунок засобів обов'язкового медичного страхування, визначається базовою і територіальною програмами обов'язкового медичного страхування, що затверджуються в порядку, установленому законодавством;
3) страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням:
посібник по тимчасовій непрацездатності (включаючи відхід за хворою дитиною);
посібник по вагітності і родам;
посібник при народженні дитини і по відходу за ним;
посібник на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних і обличчя, що вмерли від нещасливого випадку на виробництві);
забезпечення оздоровчих заходів;
4) страхування від нещасливого випадку на виробництві і професійному захворюванні:
профілактичні заходи щодо запобігання нещасливих випадків на виробництві і професійних захворюваннях;
відновлення здоров'я і працездатності потерпілого;
посібник по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасливого випадку на чи виробництві професійного захворювання;
відшкодування збитків, заподіяних працівнику чи каліцтвом іншим ушкодженням здоров'я, зв'язаним з виконанням їм своїх трудових обов'язків;
пенсія по інвалідності внаслідок нещасливого випадку на чи виробництві професійного захворювання;
пенсія в зв'язку з втратою годувальника, що вмер унаслідок нещасливого випадку на чи виробництві професійного захворювання;
допомога на поховання осіб, що вмерли внаслідок нещасливого випадку на чи виробництві професійного захворювання;
5) страхування від безробіття:
посібник по безробіттю;
відшкодування витрат, зв'язаних із професійною чи підготовкою перепідготовкою і профорієнтацією;
матеріальна допомога безробітному і членам його родини;
дотація роботодавцю для створення робочих місць;
посібник на поховання безробітного.
У випадку прийняття законів по нових видах загальнообов'язкового державного соціального чи страхування внесення змін у закони України по окремих видах загальнообов'язкового державного соціального страхування одночасно вносяться зміни в дійсні Основи.
Доповнення переліку матеріального забезпечення і соціальних послуг, що надаються обличчям по загальнообов'язковому державний соціальному страхуванню, можуть здійснюватися законами України по окремих видах загальнообов'язкового державного соціального страхування.
3.Облік бартерних операцій.
Низька платоспроможність підприємств викликає створення великих обсягів дебіторської заборгованості.
На сьогоднішній день в Україні розповсюджений такий вид розрахунків, як бартерні операції.
Товарообмінна (бартерна) операція-це господарська операція суб'єкта підприємницької діяльності, яка передбачає розрахунок за продану продукцію (товари, роботи, послуги) в іншій, ніж грошовій формі, включаючи різні види погашення (заліку) взаємозаборгованості між сторонами господарської операції без проведення грошових розрахунків, тобто розрахунок між суб'єктами товарообмінної операції передбачає еквівалентний за вартістю обмін одних товарів (робіт, послуг) на інші.
Операції називаються товарними, якщо мова йде про оплату продукції (яка має натурально-речову форму), робіт та послуг. Тобто товарна дебіторська заборгованість виникає внаслідок звичайної операційної діяльності підприємства, яка може передбачати продаж товарів, виконання робіт чи (та) надання послуг.
Розрахунки з покупцями та замовниками відносяться до товарних у відповідності до визначення.
Покупці - це фізичні або юридичні особи, які купують товари (роботи, послуги).
Замовники - це учасники договору, на підставі замовлення яких виготовляється конкретна продукція, надаються послуги, виконуються роботи іншим учасником договору.
Товарна дебіторська заборгованість відноситься до короткострокової (поточної).
Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає під час нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти-місяців з дати балансу.
За строками платежу дебіторська заборгованість класифікується на відстрочену (строк здійснення обов'язків по якій ще не настав) і прострочену (строк здійснення обов'язків по якій вже настав).
Безнадійна дебіторська заборгованість також відноситься до поточної дебіторської заборгованості (п. 4 П(С)БО 10).
Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і оцінюється за первісною вартістю (п. 6 П(С)БО 10).
Для обліку товарної дебіторської заборгованості використовується рахунок 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками".
По дебету рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів і включені до вартості реалізації, по кредиту - сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, в касу та інші види розрахунків Сальдо рахунку дебетове і відображає заборгованість покупців та замовників за одержану продукцію (роботи, послуги).
При здійсненні товарообмінних (бартерних) операцій сторони укладають договори, в яких визначають строки взаємних поставок товарів, обов'язки сторін по виконанню умов договору та відповідальність сторін у випадку порушення прийнятих зобов'язань.
На суми оплати за відвантажену продукцію, виконані роботи та надані послуги підприємство надає розрахункові документи покупцю або замовнику При відвантаженні товару (виконанні робіт, наданні послуг) по бартерному обміну в обов'язковому порядку складають рахунки-фактури, накладні, акти тощо, в яких зазначається окремим рядком сума податку на додану вартість, дата складання, найменування і адреса постачальника та покупця.
Побудова аналітичного обліку повинна забезпечити отримання даних про заборгованість, строк сплати по якій ще не настав, а також заборгованість не сплачену в строк.
Аналітичний облік розрахунків з покупцями і замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником, за кожним пред'явленим до сплати рахунком. На субрахунку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями", крім того, аналітичний облік ведеться в гривнях та валюті, обумовленій договором.
4.Облік інвестиційний операцій в банку.
Для обліку інвестиційних операцій в банку використовується рахунок 14 "Довгострокові фінансові інвестиції"" - балансовий, активний, призначений для обліку господарських засобів, узагальнення інформації про наявність та рух довгострокових інвестицій (вкладень) у цінні папери інших підприємств, облігації державних та місцевих позик, статутний капітал інших підприємств, створених на території країни та за кордоном.
На рахунку 14 відображаються фінансові інвестиції на період більш одного року, а також всі інвестиції, які неможливо вільно реалізувати в будь який момент.
Рахунок 14 має такі субрахунки.
141 "Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі капіталі";
142 "Інші інвестиції пов'язаним сторонам";
143 "Інвестиції непов'язаним сторонам".
По дебету рахунку 14 відображається вартість довгострокових інвестицій, по кредиту - їх вибуття (списання) чи зменшення вартості, а також одержання дивідендів від об'єкта інвестування, якщо облік інвестицій ведеться за методом участі в капіталі тощо. Сплата за придбані акції може проводитись не тільки перерахуванням грошових коштів, але й матеріальними цінностями, нематеріальними активами, основними засобами, що повинно бути обумовлено в договорі. Підставою для здійснення відповідних записів є документи, які підтверджують факт передачі об'єктів інвестором (акт приймання-передачі основних засобів, накладна на відпуск матеріалів на сторону тощо).
По кожному пакету придбаних цінних паперів в 2-х примірниках складається реєстр, який повинен мати наступні обов'язкові реквізити: найменування емітенту; номінальну вартість цінного паперу; купівельну вартість; номер, серію тощо; загальну кількість; дату купівлі; дату продажу. Всі цінні папери описуються в Книзі обліку цінних паперів, яка повинна бути зброшурована, скріплена печаткою підприємства та підписами керівника і головного бухгалтера, сторінки пронумеровані. Виправлення в Книгу можуть вноситися лише з дозволу керівника та головного бухгалтера із зазначенням дати виправлень.
На розрахунок премії або дисконту складається довідка бухгалтерії. Переоцінка інвестицій, облік яких ведеться за справедливою вартістю, відображається наступними записами:
Д-т 14 "Довгострокові фінансові інвестиції", К-т 746 "Інші доходи від звичайної діяльності" - віднесено суму дооцінки до складу інших доходів по інвестиціях;
Д-т 975 "Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій", К-т 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" - Віднесено різницю між первинною і справедливою вартістю на витрати від іншої діяльності за інвестиціями.
Списання таких витрат на фінансові результати здійснюється за допомогою запису:
Д-т рах. 793 "Результат іншої звичайної діяльності" - К-т рах. 975 "Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій".
У разі якщо на дату балансу ринкова вартість, то зазначене перевищення над первісною вартістю або попередньою балансовою вартістю відображається у складі інших доходів і спричинює збільшення вартості інвестиції. У бухгалтерському обліку ця переоцінка відображається таким чином:
Д-т рах. 143 "Інвестиції непов'язаним сторонам", К-т рах. 746 "Інші доходи від звичайної діяльності".
Списання цих доходів на фінансові результати здійснюється таким записом:
Д-т рах. 746 "Інші доходи від звичайної діяльності", К-т рах. 793 "Результат іншої звичайної діяльності".
5.Загальні принципи калькулювання у будівництві.
Собівартість будівельно-монтажних робіт — це витрати будівельної організації, пов'язані з виконан-ням будівельно-монтажних робіт із використанням у процесі будівельного виробництва машин, механізмів, устаткування, матеріальних, трудових та інших виробничих ресурсів.
Собівартість будівельно-монтажних робіт будівель-ної організації, що має статус юридичної особи, скла-дається з витрат, пов'язаних з виконанням на свій ри-зик власними силами будівельно-монтажних робіт відособленими структурними підрозділами, які входять до її складу.
Собівартість будівельно-монтажних робіт відособле-ного структурного підрозділу будівельної організації складається з витрат цього підрозділу, пов'язаних з ви-конанням на свій ризик власними силами будівельно-монтажних робіт.
До витрат, що включаються у собівартість будівель-но-монтажних робіт, належать витрати, передбачені
ПБО 16 "Витрати" (з урахуванням змін і доповнень до нього) та ПБО 18 "Будівельні контракти", затвердже-ними наказами Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 та від 28 квітня 2001 року № 205 відповідно, а також витрати, пов'язані з особливостями технології, організації та управління буді-вельним виробництвом, контролю за виробничими процесами та якістю будівництва.
Собівартість будівельно-монтажних робіт може бути: — плановою, яка включає витрати на виконання будівельно-монтажних робіт, що визначаються на під-ставі техніко-економічних розрахунків з використанням економічно обґрунтованих норм і нормативів затрат на виконання будівельно-монтажних робіт за умови нор-мальної потужності будівельної організації та дотримання планових термінів будівництва, раціонального та ефективного використання виробничих ресурсів та вимог до якості будівництва, а також інженерних роз-рахунків щодо підвищення організаційно-технічного рівня будівельного виробництва внаслідок впрова дження заходів з нової техніки та технології, удоскона-лення його організації і управління, інших техніко-економічних чинників;—
фактичною, яка включає фактичні витрати буді-вельної організації на виконання будівельно-монтаж-них робіт, що визначаються відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку та цих Методич-них рекомендацій.
Планування та бухгалтерський облік витрат, що включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт, здійснюється за об'єктами витрат.
Об'єктом витрату будівництві можуть бути:—
окремі види будівельно-монтажних робіт;—
об'єкт будівництва;—
будівельний контракт.
Відповідно до об'єктів витрат розрізняють:—
собівартість окремих видів будівельно-мон-тажних робіт - це витрати будівельної організації, по-в'язані з виконанням на свій ризик і власними силами окремих видів будівельно-монтажних робіт на одному або декількох об'єктах будівництва, за одним або де-кількома будівельними контрактами;—
собівартість об'єкта будівництва — це витрати не будівельної організації, пов'язані з виконанням на свій ризик і власними силами будівельно-монтажних робіт на конкретному об'єкті будівництва за весь період його будівництва;—
собівартість будівельно-монтажних робіт за будівельним контрактом — це витрати будівельної організації, пов'язані з виконанням будівельно-мон-тажних робіт, передбачених контрактом на будівницт-во, від дати укладання контракту до остаточного завер-шення контракту.
Класифікація витрат будівельної організації
1. Класифікація витрат будівельної організації здійснюється з метою організації планування, бухгал-терського обліку, калькулювання та аналізу собівар-тості будівельно-монтажних робіт.
Витрати класифікуються за такими ознаками:—
види діяльності будівельної організації;—
місце виникнення витрат;—
подібність складу витрат;—
способи включення витрат у собівартість буді-вельно-монтажних робіт;—
доцільність витрачання;—
відношення до вартості будівельного контракту (будівельно-монтажних робіт).
Класифікація витрат за видами діяльності:—
витрати основної діяльності;—
витрати операційної діяльності;—
витрати звичайної діяльності.
Витрати основної діяльності — це витрати буді-вельної організації, пов'язані з виконанням або реалі-зацією будівельно-монтажних робіт.
Витрати операційної діяльності включають витра-ти основної діяльності та інших видів діяльності буді-вельної організації, які не є інвестиційною чи фінансо-вою діяльністю.
Витрати звичайної діяльності включають витрати операційної, фінансової та інвестиційної діяльності.
Класифікація витрат за місцем їх виникнен-ня:—
витрати основного виробництва;—
витрати допоміжного виробництва;—
витрати другорядних виробництв.



Список використаної літератури.
1.Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / за ред. проф.. Ф.Ф.Бутинця. 3-є вид., перероб. і доп. – Житомир: ЖІТІ, 2001. –672с.
2.Бутинець Ф.Ф, Жиглей І.В, Пархоменко В.М.; за ред. Проф.. Бутинця Ф.Ф. Облік і аналіз ЗЕД. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. 2-е вид.,доп. і перероб. – Житомир: ПП “Рута”, 2001. – 544с.
3.Бухгалтерський облік в торгівлі. Підручник / За ред. Проф.. Ф.Ф. Бутинця та доц.. Н.М. Малюги. – Житомир: ПП “Рута”, 2002 – 576с.
4.Бутинець Ф.Ф, Жиглей І.В, Облік і аналіз ЗЕД. Практикум. – Житомир: ПП “Рута”, 2001. – 224с.
5.Облік в галузях економічної діяльності: торгівля, автотранспорт, будівництво. Збірник задач і вправ / За ред. Проф.. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ПП “Рута”, 2001 – 288с.
7.С.Н. Ткаченко «Основи бухгалтерського обліку» Київ 1996 рік. 311с.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать