Планування аудиторської перевірки

1.1 Знайомство з бізнесом клієнта:
Загальні економічні фактори і умови в галузі, що впливають на бізнес СУ-612.
Будівельний комплекс складається з таких основних блоків: виробництво будівельних матеріалів; власне будівництво; будівельне машинобудування; проектно-конструкторські та дослідні роботи в галузі будівництва. Частка будівельного комплексу в народному господарстві досить значна. В Україні питома вага в ВВП тільки будівництва становить 8%. Комплекс охоплює майже 10% усіх зайнятих в народному господарстві, з них 6%- в будівництві.
Будівництво- дуже чутливий показник стану економіки країни. Так, фаза підйому в економіці найперше відчувається саме у будівництві, бо швидко збільшуються капіталовкладення в основні фонди. Водночас будівництво може стати важливим регулятором розвитку економіки.
Будівельний комплекс тісно пов”язаний з іншими галузями народного господарства. Насамперед, за його участю створюється значна частина основних фондів. З іншого боку, комплекс є споживачем продукції багатьох галузей. Так, будівництво використовує 10% продукції машинобудування, 20% прокату чорних металів, 40% лісоматеріалів. Воно споживає також вироби хімічної промисловості. Для продукування будівельних матеріалів потрібна велика кількість палива, а іноді й води. Будівельні матеріали, конструкції є важливою складовою вантажообігу транспорту. Транспортні витрати в собівартості будівництва складають близько 25%.
Будівництво- головна ланка комплексу, воно створює основні фонди народного господарства. Будівництво має специфічні особливості, що відрізняють його від інших галузей народного господарства: його продукція нерухома, великогабаритна; виробничий процес має переривчастий характер, відбувається протягом довгого часу, на відкритому повітрі. Природно, що будівництво орієнтується тільки на споживача. Це обумовлює територіальну мобільність робочої сили в будівництві. Часто буває так, що будівельні бригади переміщуються не тільки в межах одного міста, а від”їздять до інших міст і регіонів.
Велике будівництво може стати важливим місто утворюючим фактором.
Залежно від призначення будівництво розподіляється на промислове, гідротехнічне, енергетичне, транспортне, сільське, житлове. СУ- 612 відноситься до гідротехнічного. Капітальні вкладення в економіці України дорівнюють 12,1 млн.грн.., вартість будівельних та монтажних робіт- 6,9 млн.грн..
Важливі характеристики суб”єкта, його бізнесу, результати
фінансово-господарської діяльності.
Дочірнє підприємство “Івано-Франківське спеціалізоване управління №612” закритого акціонерного товариства-фірми “Укргідроспецбуд”- підприємство з більш ніж п”ятдесятирічним досвідом роботи над найскладнішими об”єктами національного значення від запруд і систем водопостачання до ліквідації наслідків Чорнобильської аварії.
Мета та предмет діяльності Управління:
Виконання будівельних, спеціальних будівельних, будівельно-монтажних та ремонтних робіт, дорожніх та мостобудівних робіт
Контроль якості виконуваних робіт
Будівництво гідротехнічних споруд
Земляні роботи
Розчищення грунту
Створення полотна автострад
Будівництво залізниць
Маркування і фарбування шосе
Будівництво опускних колодязів
Будівництво об”єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами.
“Укргідроспецбуд” сьогодні- одна з небагатьох будівельних фірм в Україні, що працює за генеральним підрядом, тобто виконує комплексні будівельні роботи “під ключ”.
У портфелі “Укргідроспецбуд” – низка унікальних технологій. Серед них- кесонний метод зведення опор мостів.
Майно Управління складають основні фонди, обігові кошти, а також інші цінності, вартість яких відображена на самостійному балансі.
Статутний фонд Управління, створений внеском засновника, становить 141000 гривень.
Прибуток Управління є сумою доходів від реалізації продукції та позареалізаційних операцій, зменшених на суму поточних витрат на виконання робіт і використовується для оплати передбачених законодавством платежів до бюджету.
Прибуток, що залишився після сплати платежів до бюджету, спрямовується:
На розвиток виробництва- 30%
До резервного фонду- 5%
На фінансування цільових програм засновника- частину прибутку, встановлену рішенням Правління Засновника.
Виконавчим органом Управління є одноосібно Начальник- Салига О.В., який здійснює оперативне керівництво поточною діяльністю Управління у відповідності з рішеннями Засновника та нормами чинного законодавства.
Управління веде оперативний, бухгалтерський, податковий та статистичний облік про свою діяльність перед Засновником та відповідними державними органами згідно чинного законодавства. Відповідальність за стан обліку та своєчасне надання звітності покладається на начальника і головного бухгалтера.
Перелік основних нормативних документів, що регулюють
діяльність суб”єкта та встановлюють правила ведення
бухгалтерського обліку та відображення у фінансовій звітності
об”єкта аудиту.
Для складання фінансової звітності у відповідності до діючих нормативних актів та надання її користувачам керівництво підприємства формує облікову політику: обирає принципи, методи і процедури обліку
Правові засади регулювання, організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України від 16.07.99. № 996- 14 “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Цей закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно- правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб”єктів господарської діяльності, які зобов”язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність згідно із законодавством.
Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Украй здійснюється з метою:
- створення єдиних правил бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності які є обов'язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтерес користувачів
- удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Державну політику у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні реалізують Міністерство фінансів України, Національний банк України, Державне казначейство України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади в межах повноважень, передбачених законодавством . Найбільші повноваження у сфері державного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності належать Міністерству фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно- правові акти щодо ведення бухгалтерської обліку і складання фінансової звітності.
Ще одним нормативним документом, що регулює діяльність підприємста є національні стандарти бухгалтерського обліку.
Національні положення бухгалтерського обліку- це нормативний документ, затверджений Міністерством фінансів України, який визначає принципи і методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам бухгалтерського обліку.
Важливим інструментом регламентації бухгалтерського обліку є План рахунків.
План рахунків- це систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, необхідних для відображення діяльності підприємства. В Україні застосовуються чотири плани рахунків, а саме:
План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов”язань і господарських операцій підприємств
План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ
План рахунків бухгалтерського обліку НБУ
План рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України.
СУ- 612 використовує План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов”язань і господарських операцій. Цей План рахунків зорієнтований у першу чергу на забезпечення складання фінансової та внутрішньої звітності. Тому структура Плану рахунків узгоджена зі структурою фінансових звітів, яка встановлена відповідними П(С)БО.
Залишки рахунків класів 1-3 наводяться у розділах Активу, а залишки рахунк класів 4-6 (крім дебетових залишків )- у розділах Пасиву Балансу. За даними рахунків класів 7-9 без додаткових вибірок може бути складений Звіт про фінансові результати .
Рахунки класу 0 надають інформацію, розкриття якої передбачене у Примітках до фінансових звітів . Крім того, аналітичний облік у межах рахунків запасів ,витрат доходів дає можливість здійснювати калькулювання собівартості продукції (товарів робіт, послуг), контроль витрат і визначати результати діяльності за централ відповідальності інформаційними потребами зовнішніх і внутрішніх користувачів.
У Плані рахункі використано децимальну систему кодування , за якою кожна цифра у коді рахунків визначає відповідну складову частину (клас , рахунок, субрахунок). Цеж означає, шо максимально можлива кількість рахунків у Плані дорівнює 99, а кожний рахунок має включати до 9 субрахунків (рахунків другого порядку).
На сьогодні План рахунків містить 80 синтетичних рахунків, 73 з яких призначені для всіх видів діяльності.
Інструкція із застосування Плану рахунків містить коротку характеристику призначення синтетичних рахунків і субрахунків, типову схему кореспонденції рахунків.
При цьому слід мати на увазі, що кореспонденція рахунків, наведена в інструкції, не є вичерпною, а ведення за балансових рахунків здійснюється простою системою ( без застосування методу подвійного запису ).
Загальний рівень компетентності керівництва.
Керівником СУ- 612 є Салига О.В. Він закінчив Технічний університет “Нафти і газу”. До того, як став начальником Івано- Франківського СУ- 612 працював у Києві, займався будівництвом житлових будинків. Салига О.В. людина дуже відповідальна і працьовита. Він дбає, щоб діяльність його підприємства відповідала чинному законодавству, готова продукція щоб була високоякісною і прирівнювалася до міжнародних стандартів. Працівники у нього висококваліфіковані і відповідальні за свою ділянку роботи.
Керівник підприємства Салига О.В. створив необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечив неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.
Бухгалтерія підприємства забезпечена необхідними нормативними документами, бланками первинних бухгалтерських документів, регістрами і звітами. У СУ-612 наявний графік здачі матеріально відповідальними особами підрозділів всіх необхідних бухгалтерських документів, звітів і регістрів.
Головним бухгалтером СУ- 612 є Боднар Я.Я. Закінчила Тернопільський фінансово- економічний інститут.
Бондар Я.Я. забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності. Бере участь в оформленні матеріалів, пов”язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства. Організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій. Забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.
1.2 Розуміння системи бухгалтерського обліку та внутрішнього
контролю:
1.2.1 Оцінка роботи бухгалтерської служби підприємства
У відповідності до статуту підприємства розробляється його структура, визначається штатний склад та штатна кількість, що оформлюється спеціальним документом, на підставі якого складається штатний розклад підприємства.
У штатному розкладі зазначається посадовий та кількісний оклад організації із зазначенням фонду заробітної плити. До функції цього документа, які визначають його важливість, відносять: фіксування структури управління підприємством, нормативну кількість працівників, регулювання співвідношення головних, старших, та рядових спеціалістів, контроль за дотриманням рівня адміністративно-управлінських витрат, порівняння працівником свого фактичного навантаження з нормативним, виконання профспілкою підприємства захисних функцій.
Планово- фінансовий відділ ДП “Івано-Франківське СУ-612” ЗАТ-фірми “Укргідроспецбуд” складається із:
Головного бухгалтера- Боднар Я.Я.
Бухгалтер 1 категорії- Саранчук Н.С.
Бухгалтер 2 категорії- Ковальчук Л.Б.
Головний бухгалтер виконує такі основні функції:
забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності
бере участь в оформленні матеріалів, пов”язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства
організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій
забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.
Основними обов”язками бухгалтера 1 категорії є ведення обліку матеріалів. Він стежить, щоб усі первинні документи, які пов”язані з рухом матеріалів вчасно і в повному обсязі були відображені в обліку.
Бухгалтер 2 категорії займається нарахуванням зарабітньої плати працівникам на підприємстві.
Керівник підприємства Салига О.В. створив необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечив неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.
Бухгалтерія підприємства забезпечена необхідними нормативними документами, бланками первинних бухгалтерських документів, регістрами і звітами. У СУ-612 наявний графік здачі матеріально відповідальними особами підрозділів всіх необхідних бухгалтерських документів, звітів і регістрів.
На даному підприємстві чітко і правильно розподілені обов”язки між всіма обліковими працівниками відповідно до посад та кваліфікації. Для них розроблені посадові інструкції, що визначають їх обов”язки та відповідальність за доручену ділянку роботи. У посадовій інструкції розкривають функціональну структуру діяльності посадової особи як комплексу елементів: цілей, завдання і програм; функцій, форм і методів управління; інформації, технічних засобів управління.
Сукупність документів, в яких зафіксовані етапи трудової діяльності працівників, називається документацією по особовому складу (кадрах, персоналу) або кадровою документацією.
1.2.2 Попереднє ознайомлення із системою внутрішнього контролю СУ-
612.
Внутрішньогосподарський контроль представляє собою незалежну оцінку відповідності діяльності СУ- 612єж поставленим завданням. Необхідність у внутрішньогосподарському контролі зумовлюється тим, що вищі органи управління безпосередньо не займаються контролем повсякденної діяльності. Зважаючи на це, йому необхідна інформація про діяльність нижчих рівнів управління або підтвердження достовірності звітів керівників нижчих рівнів.
Контроль є важливим інструментом управління, оскільки дозволяє надавати керівництву інформацію, зібрану на основі аналізу та оцінки об”єктів, що перевіряються, а також рекомендації, поради стосовно цих об”єктів, допомагає реально оцінити діяльність з багатьох сторін, визначає напрями майбутнього розвитку, сприяє прийняттю правильних управлінських рішень.
Організація внутрішньогосподарського контролю відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” покладена на керівника СУ- 612. На підставі затвердженого плану та відповідно до посадових інструкцій працівники, зайняті управлінням, здійснюють систематичний поточний та оперативний контроль за діяльністю підрозділів СУ- 612. За результатами контрольних перевірок керівництво даного підприємства приймає рішення щодо усунення причин, що негативно впливають на діяльність СУ- 612.
Важливими особливостями внутрішньогосподарського контролю є:
здійснення функцій контролю особами, які представляють інтереси
СУ-612
охоплення усіх видів контролю, який здійснюється представниками підприємства
забезпечення не тільки зворотнього, але й прямого зв”язку між структурними підрозділами СУ- 612, між керованою і керуючою системами, між лінійними і функціональними підрозділами.
Завдання, що виконуються в системі внутрішньогосподарського контролю, наступні:
надання інформації про процеси, що відбуваються
надання допомоги в прийнятті найбільш доцільних управлінських рішень
оцінка правильності прийнятих рішень, своєчасності і результативності їх виконання
своєчасне виявлення та усунення умов і факторів, які заважають ефективному здійсненню виробництва
коригування діяльності суб”єкта господарювання та його структурних підрозділів
Внутрішньогосподарський контроль охоплює всі стадії відтворення- постачання, виробництво, збут і всі види діяльності СУ- 612, пов”язані з господарським процесом.
При організації системи внутрішньогосподарського контролю СУ- 612 взяло до уваги основні принципи її ефективності ( відповідності, збалансованості, інтеграції, постійності, комплексності, розподілу обов”язків, дозволу і схвалення), дотримання яких є ключовою умовою успішного функціонування системи.
Внутрішньогосподарський контроль у СУ- 612 здійснює керівник і співробітники відділів управління підприємства, а також посадові особи інших підрозділів відповідно до покладених на них службових обов”язків.
До функцій управлінського персоналу та спеціалістів відносять попередній, поточний і наступний контроль, здійснення яких нормативно зафіксоване в посадових інструкціях.
На правління СУ- 612 покладено наступні основні контрольні функції:
забезпечення прибуткової діяльності підприємства
затвердження поточних планів діяльності товариства та заходів, необхідних для успішного їх виконання
розробка та реалізація бізнес- планів та інших програм фінансово- господарської діяльності підприємства
затвердження щорічних кошторисів
забезпечення ведення та зберігання документів
вживання всіх можливих заходів щодо збереження комерційної таємниці посадовими особами
погодження проектів договорів про передачу в заставу, оренду, продаж та відчуження іншим особам майна, балансова вартість якого перевищує певний розмір відсотків підсумку балансу товариств.
В найбільш загальному вигляді об”єкти контролю включають ресурси, господарські процеси та їх результати. При цьому під об”єктом контролю розуміють все те, на що направлена контрольна діяльність суб”акта контролю. Так об”єктами внутрішньогосподарського контролю є дії, події, господарські операції, діяльність центрів відповідальності.
У СУ- 612 затверджені правила здійснення внутрішньогосподарського контролю, які відповідають таким вимогам:
загальні питання, пов”язані з первинним оформленням, реєстрацією і контролем господарських операцій, не можуть виконуватись від початку і до кінця одним працівником
контроль кожної окремої господарської операції повинен здійснюватись за етапами
кожен працівник може здійснювати контроль лише окремого етапу
кожна операція, виконана одним працівником, повинна бути перевірена іншим
повинні бути чітко встановлені обсяг діяльності і відповідальність кожного співробітника, який здійснює контроль господарських операцій.
1.2.3 Облікова політика СУ-612
Документом, в якому фіксуються положення облікової політики, є Наказ керівника, що складається на кожен наступний рік.
Наказ про облікову політику- це внутрішній нормативний документ з організації та порядку ведення обліку на підприємстві, який містить сукупність способів та процедур організації і ведення обліку, що використовуються з метою підготовки, складання та подання фінансової звітності.
З метою співставлення даних при веденні бухгалтерського обліку підприємство повинно забезпечити незмінність протягом поточного року прийнятої методики відображення окремих господарських операцій та оцінки майна. Зміна положень облікової політики на наступний звітний рік повинна бути відображена у Примітках до річної фінансової звітності.
У СУ-612 дотримується порядок оформлення Наказу про облікову політику, наявні необхідні внутрішні документи, положення, інструкції, які затверджуються одночасно з Наказом про облікову політику. У обліковій політиці повно розкриті способи ведення бухгалтерського обліку. Керівником затверджені: робочий план рахунків, форми первинних документів, порядок проведення інвентаризації, правила документообігу і технологія обробки облікової інформації.
Всі господарські операції оформлені первинними документами. На підприємстві час від часу проводиться інвентаризація майна і забов”язань, але керівником порядок і терміни її проведення не затверджені.
У наказі про облікову політику СУ-612 передбачений варіант організації та ведення бухгалтерського обліку.
В обліку підприємства відображені всі факти господарського життя, що мали місце.
Усі конкретні аспекти облікової політики визначаються в Україні відповідними П(С)БО. Так, П(С)БО 3 встановлює загальну облікову політику щодо визнання доходів, а П(С)БО 15 конкретизує її до щодо кожного виду доходів.
У П(С)БО 1 викладені принципи підготовки фінансових звітів, один з яких- принцип послідовності- передбачає постійне з року в рік застосування підприємством обраної облікової політики .Указано, що зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності.
П(С)БО 6 як раз і визначає ті обставини, за яких облікова політика може змінюватися. До них належать :
зміна вимог законодавства ;
зміна вимог органу, який затверджує положення (стандарти ) бухгалтерського обліку, або
забезпечення у такий спосіб достовірного відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.
Не може вважатися зміною облікової політики для :
подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій;
подій або операцій, які відбулися раніше.
Активи і зобов’язання відображаються в балансі тільки тоді, коли вони відповідають таким критеріям:
існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх економічних
вигод;
їх оцінка може бути достовірно визначена;
Відповідно до облікової політики бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться за групами:
права користування майном;
права та знаки для товарів і послуг;
права на об’єкти промислової власності;
інші нематеріальні активи;
При зарахуванні на баланс нематеріальний актив оцінюють за собівартістю відповідно до П (С)БО №8, за кожним нематеріальним активом визначається термін корисного використання. Ліквідаційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля.
При вибутті запасів застосовується метод ФІФО- собівартості перших за часом надходження.
Дебіторська заборгованість за продукцію і товари відображається в балансі за чистою реалізаційною вартістю на дату балансу, що дорівнює сумі дебіторської заборгованості за продукцію і товари за вирахуванням резерву сумнівних боргів. Резерв сумнівних боргів по дебіторській заборгованості за продукцію і товари встановлюється у розмірі 4% від загальної суми такої заборгованості.
Амортизація нематеріальних активів і основних засобів нараховується із застосуванням прямолінійного методу.
У кінці звітного року переглядається :
- терміни використання нематеріальних активів;
- методи амортизації нематеріальних активів;
оцінка нематеріальних активів .
Одиницею запасів в цілях бухгалтерського обліку вважається вид запасів.
Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключаються зі складу активів.
У випадку якщо балансова вартість будь-якого нематеріального активу істотно відрізняється від справедливої вартості на дату балансу переоцінюється такий актив до справедливої вартості. Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням норм і методів передбаченого податковим законодавством. амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів нараховується в першому місяці використання об’єкта 100% його вартості.
Придбані ( створені ) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат ,пов’язаних із поліпшенням, що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод. Первісна вартість основних засобів зменшується у зв’язку з частковою ліквідацією об’єктів основних засобів
Одиницею запасів в цілях бухгалтерського обліку вважається вид запасів.
Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключаються зі складу активів.
1.3 Ризик і суттєвість
1.3.1 Оцінка аудиторського ризику та його складових властивого ризику
та ризику контролю.
Національні та вітчизняні нормативи з аудиту передбачають наявність аудиторського ризику, який полягає в можливості складання позитивного висновку щодо звітності клієнта в той час, як ця звітність містить суттєві помилки.
Аудиторський ризик- це ризик того, що аудитор може висловити неадекватну думку у тих випадках, коли в документах бухгалтерської звітності існують суттєві перекручення, інакше кажучи, за невірно підготовленою звітністю буде представлено аудиторський висновок без зауважень.
Ймовірність того, що висновок про відсутність помилки в кожній із статей звітності буде правильним, залежить від трьох факторів:
бухгалтерського обліку підприємства
надійності системи контролю
аудиторських процедур
В залежності від цих факторів та природи господарських операцій і їх відображення виділяють такі складові аудиторського ризику:
властивий ризик
ризик, пов”язаний з невідповідністю функціонування внутрішнього контролю
ризик не виявлення помилок та перекручень
Властивий ризик- це здатність залишку по певному бухгалтерському рахунку або певній категорії операції до суттєвих перекручень, або здатність до перекручень по цих показниках у комплексі з перекрученнями по інших рахунках чи операціях, з припущенням, що до них не застосовувалися заходи внутрішнього контролю СУ- 612.
Під час розробки загального плану перевірки слід оцінити властивий ризик на рівні фінансової звітності. Тобто порівняти дану попередню оцінку розміру властивого ризику з найсуттєвішими залишками по бухгалтерських рахунках і певних категоріях операцій. У разі неналежного виконання співробітниками СУ- 612 цього аналізу або їх повного ігнорування потрібно визначити у загальному плані перевірки високий розмір властивого ризику.
Ризик пов”язаний з невідповідністю функціонування системи внутрішнього контролю- це ризик неефективності внутрішнього контролю. Він полягає в тому, що системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю не завжди можуть функціонувати настільки ефективно, щоб помилки, які можуть трапитися у залишку по певному бухгалтерському рахунку або у певній категорії операцій, могли бути своєчасно попереджені, викриті та своєчасно виправлені персоналом СУ- 612. Такі помилки можуть бути суттєвими по кожному залишку або у загальній сукупності з перекрученнями чи операціях.
Попередня оцінка ризику невідповідності внутрішнього контролю- це оцінка ефективності систем обліку і внутрішнього контролю підприємства, що дає змогу співробітникам підприємства відвернути, виявити і виправити суттєві перекручення та помилки. Ризик невідповідності внутрішнього контролю завжди існує і його уникнути неможливо.
При формуванні думки про ступінь ризику потрібно спиратися на аналіз наступних даних:
результатів аудиту минулих періодів
результатів дослідження у вигляді спеціальних питань, які були поставлені аудитором працівникам організації на етапі попереднього планування.
Ризик контролю- це ступінь довіри аудитора до внутрішнього контролю організації за формуванням економічних показників.
Ризик контролю полягає в не виявлення помилок системою внутрішнього контролю СУ- 612 і повністю залежить від діяльності адміністрації.
Кінцева впевненість щодо величини ризику внутрішнього контролю досягається його тестуванням, яке включає:
перевірку документів, які підтверджують функціонування внутрішнього контролю, наприклад, перевірку документів на наявність необхідних підписів
опитування і нагляд за контрольними процедурами, які не знаходять письмового підтвердження, з метою визначення їх фактичного існування і виявлення осіб, які їх проводять
повторення процедур контролю, наприклад, порівняння аудитором записів по банківському рахунку з виписками банку.
Чим вищий рівень надійності внутрішнього контролю, тим нижчий ризик аудитора. В той же час ніколи не потрібно у повній мірі покладатися на систему внутрішнього контролю.
Ризик невиявлення- це суб”єктивна ймовірність того, що процедури, які застосовуються аудитором в процесі перевірки, не дозволять виявити існуючі в організації суттєві порушення.
Значення ризику не виявлення або ризику аудиторських процедур визначається величиною ризиків обліку і контролю.
Ризик невиявлення- це та частка похибки у проведенні аудиторської перевірки, яку аудитор може собі дозволити при існуючих у клієнта системах обліку і внутрішнього контролю, при додержанні умови якості проведення робіт і відповідності їх встановлення аудиторським нормативам.
Ризик контролю і власний ризик не залежать від аудитора.
Правильна оцінка ризику не виявлення є показником ефективності і якості роботи аудитора.
Розрахунок аудиторського ризику:
AR= IR* CR* DR
DR= AR: ( CR* IR)
AR- прийнятний аудиторський ризик
IR- внутрішньо властивий ризик
CR- ризик контролю
DR- ризик невиявлення
IR= 66,15%
CRв= 76,4%
CRз= 67,7%
AR= 6%
DR= 6%: (66,15%* 76,4%* 67,7%)= 18%
1.3.2 Встановлення рівнів суттєвості для цілей аудиту
Вступ
Важливою ділянкою діяльності аудитора є перевірка стану організації і ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. Ефективна організація обліку має велике значення для управління виробництвом і збереження майна.
Метою аудиту системи бухгалтерського обліку є визначення повноти бухгалтерського обліку, своєчасності надання достовірної інформації про активи, зобов”язання, фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Завдання аудиту системи бухгалтерського обліку наступні:
вивчення наявності посадових інструкцій розподілу функціональних обов”язків та їх дотримання працівниками бухгалтерії підприємства
встановлення наявності системи внутрішніх документів, якими оформлюється обрана облікова політика
дослідження організації документообігу та встановлення якості оформлення документів
перевірка правильності документального оформлення здійснених господарських операцій, повноти і своєчасності їх відображення на відповідних рахунках бухгалтерського обліку, у регістрах аналітичного і синтетичного обліку
встановлення затвердженої комісії по проведенню інвентаризації, наявності протоколів засідань комісії, правильності обліку активів, проведення їх інвентаризації до вимог законодавства.
Предметом аудиту системи бухгалтерського обліку є виявлення ефективної діючої системи організації та ведення бухгалтерського обліку. Об”єктами дослідження виступають: Статут та інші установчі документи СУ- 612, Наказ про облікову політику, інструкції, положення та інші внутрішні і зовнішні нормативні акти, на підставі яких вивчаються: структура бухгалтерської служби, облікова політика та принципи ведення бухгалтерського обліку, відповідність обліку чинним нормативним документам, організація документообігу, порядок відображення господарських операцій в облікових регістрах та методи узагальнення даних, порядок підготовки бухгалтерської звітності, організація використання комп”ютерної техніки в обліковому процесі, ділянки обліку з підвищеним ризиком виникнення помилок або викривлень, а також засоби контролю, передбачені обліковою системою. Джерелами інформації аудиту системи обліку є: наказ про облікову політику, регістри обліку, дані складського обліку, особові справи працівників, первинні документи, звітність підприємства.
Велике значення мають проектні матеріали з організації бухгалтерського обліку, серед них- графіки документообігу, план організації бухгалтерського обліку, робочі проекти автоматизованого ведення обліку, посадові інструкції. Мета їх видання- оформити порядок застосування тих чи інших способів ведення обліку, обраних підприємством, визначити, як технічно повинні використовуватися різні елементи облікової політики.
При вивченні системи бухгалтерського обліку необхідно дослідити наступні питання:
вивчення організації облікової політики підприємства
вивчення організації діловодства
вивчення організації документообігу
перевірка обґрунтованості планів роботи бухгалтерії підприємства
перевірка планування та організації праці працівників бухгалтерії
перевірка стану оперативного обліку
перевірка організації архіву облікової інформації.
Аналіз фінансового стану підприємства та змін його фінансових показників за звітний період
Стаття балансу | Код рядка | Абсолютне значення | Питома вага, % | Зміни
На початок | На кінець | На початок | На кінець | Абсо-лютне значе-ння | Пито-ма вага | % до величини на поча-ток | % зміни суми балан-су
Основні засоби | 30 | 120,90 | 115,80 | 17,21 | 15,96 | -5,10 | -1,26 | -4,22 | -21,89
Фінансові інвестиції | 45 | 1,00 | 1,00 | 0,14 | 0,14 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00
Запаси | 100 | 97,60 | 113,10 | 13,90 | 15,59 | 15,50 | 1,69 | 15,88 | 66,52
Дебіторська заборгованість за послуги | 160 | 307,80 | 450,10 | 43,83 | 62,03 | 142,30 | 18,20 | 46,23 | 610,73
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом | 170 | 8,10 | 8,00 | 1,15 | 1,10 | -0,10 | -0,05 | -1,23 | -0,43
із внутрішніх розрахунків | 200 | 7,70 | 0,00 | 1,10 | 0,00 | -7,70 | -1,10 | -100,00 | -33,05
Інша поточна дебіторська заборгованість | 210 | 4,80 | 4,00 | 0,68 | 0,55 | -0,80 | -0,13 | -16,67 | -3,43
Грошові кошти | 230 | 127,90 | 7,10 | 18,21 | 0,98 | -120,80 | -17,23 | -94,45 | -518,45
Витрати майбутніх періодів | 270 | 26,50 | 26,50 | 3,77 | 3,65 | 0,00 | -0,12 | 0,00 | 0,00
Статутний капітал | 300 | 2,10 | 2,10 | 0,30 | 0,29 | 0,00 | -0,01 | 0,00 | 0,00
Додатковий капітал | 320 | 138,90 | 138,90 | 19,78 | 19,14 | 0,00 | -0,64 | 0,00 | 0,00
Інший додатковий капітал | 330 | 102,90 | 102,90 | 14,65 | 14,18 | 0,00 | -0,47 | 0,00 | 0,00
Нерозподілений прибуток | 350 | 222,40 | 196,20 | 31,67 | 27,04 | -26,20 | -4,63 | -11,78 | -112,45
Інші довгострокові зобов"язання | 470 | 18,60 | 17,20 | 2,65 | 2,37 | -1,40 | -0,28 | -7,53 | -6,01
Кредиторська заборгованість | 530 | 104,10 | 115,30 | 14,82 | 15,89 | 11,20 | 1,07 | 10,76 | 48,07
Поточні зобов"язання за розрахунками
з бюджетом | 550 | 60,20 | 41,90 | 8,57 | 5,77 | -18,30 | -2,80 | -30,40 | -78,54
з позабюджетних платежів | 560 | 2,20 | 2,20 | 0,31 | 0,30 | 0,00 | -0,01 | 0,00 | 0,00
зі страхування | 570 | 7,40 | 12,30 | 1,05 | 1,70 | 4,90 | 0,64 | 66,22 | 21,03
з оплати праці | 580 | 16,70 | 25,20 | 2,38 | 3,47 | 8,50 | 1,10 | 50,90 | 36,48
з учасниками | 590 | 10,10 | 10,00 | 1,44 | 1,38 | -0,10 | -0,06 | -0,99 | -0,43
з внутрішніх розрахунків | 600 | 0,00 | 4,60 | 0,00 | 0,63 | 4,60 | 0,63 | 0,00 | 19,74
Інші поточні зобов"язання | 610 | 16,70 | 56,70 | 2,38 | 7,81 | 40,00 | 5,44 | 239,52 | 171,67
Висновки
Величина основних засобів зменшилась в абсолютному значенні на 5,10 тис. грн.., в питомій вазі зменшилась на 1,26%. Зміна величини основних засобів на кінець періоду складає 4,22% по відношенню до величини на початок періоду.
Величина запасів збільшилась в абсолютному значенні на 15,5 тис. грн.., в питомій вазі збільшилась на 1,69%. Зміна величини запасів на кінець періоду складає 15,88% по відношенню до величини на початок періоду.
Величина дебіторської заборгованості за послуги збільшилась в абсолютному значенні на 142,3 тис. грн.., в питомій вазі збільшилась на 18,2%. Зміна величини дебіторської заборгованості за послуги на кінець періоду складає 46,23% по відношенню до величини на початок періоду.
Величина дебіторської заборгованості за розрахунками з бюджетом зменшилась в абсолютному значенні на 0,1 тис. грн.., в питомій вазі зменшилась на 0,05%. Зміна величини дебіторської заборгованості за розрахунками з бюджетом на кінець періоду складає 1,23% по відношенню до величини на початок періоду.
Величина дебіторської заборгованості за внутрішніми розрахунками зменшилась в абсолютному значенні на 7,7 тис. грн.., в питомій вазі зменшилась на 1,1%. Зміна величини дебіторської заборгованості за внутрішніми розрахунками на кінець періоду складає 100% по відношенню до величини на початок періоду
Величина іншої поточної дебіторської заборгованості зменшилась в абсолютному значенні на 0,8 тис. грн.., в питомій вазі зменшилась на 0,13%. Зміна величини іншої поточної дебіторської заборгованості на кінець періоду складає 16,67% по відношенню до величини на початок періоду
Величина грошових коштів зменшилась в абсолютному значенні на 120,8 тис. грн.., в питомій вазі зменшилась на 17,23%. Зміна величини грошових коштів на кінець періоду складає 94,45% по відношенню до величини на початок періоду
Величина витрат майбутніх періодів не змінилася в абсолютному значенні ,в питомій вазі зменшилась на 0,12%. Величина витрат майбутніх періодів на кінець періоду складає по відношенню до величини на початок періоду не змінилася.
Величина статутного капіталу не змінилася в абсолютному значенні, в питомій вазі зменшилась на 0,01%. Величина статутного капіталу на кінець періоду по відношенню до величини на початок періоду не змінилася.
Величина додаткового капіталу не змінилася в абсолютному значенні, в питомій вазі зменшилась на 0,64%. Величина додаткового капіталу на кінець періоду по відношенню до величини на початок періоду не змінилася.
Величина іншого додаткового капіталу не змінилася в абсолютному значенні, в питомій вазі зменшилась на 0,47%. Величина іншого додаткового капіталу на кінець періоду по відношенню до величини на початок періоду не змінилася.
Величина нерозподіленого прибутку зменшилась в абсолютному значенні на 26,2 тис. грн.., в питомій вазі зменшилась на 4,63%. Зміна величини нерозподіленого прибутку на кінець періоду складає 11,78% по відношенню до величини на початок періоду
Величина інших довгострокових зобов”язань зменшилась в абсолютному значенні на 1,4 тис. грн.., в питомій вазі зменшилась на 0,28%. Зміна величини інших довгострокових зобов”язань на кінець періоду складає 7,53% по відношенню до величини на початок періоду
Величина кредиторської заборгованості збільшилась в абсолютному значенні на 11,2 тис. грн.., в питомій вазі збільшилась на 1,07%. Зміна величини кредиторської заборгованості на кінець періоду складає 10,76% по відношенню до величини на початок періоду
Величина поточної заборгованості за розрахунками з бюджетом зменшилась в абсолютному значенні на 18,3 тис. грн.., в питомій вазі зменшилась на 2,8%. Зміна величини поточної заборгованості за розрахунками з бюджетом на кінець періоду складає 30,4% по відношенню до величини на початок періоду
Величина поточної заборгованості за розрахунками з позабюджетними платежами в абсолютному значенні не змінилася, в питомій вазі зменшилась на 0,01%. Зміна величини поточної заборгованості за розрахунками з позабюджетними платежами на кінець періоду по відношенню до величини на початок періоду не змінилася.
Величина поточної заборгованості за розрахунками з страхуванням збільшилась в абсолютному значенні на 4,9тис. грн.., в питомій вазі збільшилась на 0,64%. Зміна величини поточної заборгованості за розрахунками з страхуванням на кінець періоду складає 66,22% по відношенню до величини на початок періоду.
Величина поточної заборгованості за розрахунками з оплати праці збільшилась в абсолютному значенні на 8,5 тис. грн.., в питомій вазі збільшилась на 1,1%. Зміна величини поточної заборгованості за розрахунками з оплати праці на кінець періоду складає 50,90% по відношенню до величини на початок періоду.
Величина поточної заборгованості за розрахунками з учасниками зменшилась в абсолютному значенні на 0,1 тис. грн.., в питомій вазі зменшилась на 0,06%. Зміна величини поточної заборгованості за розрахунками з учасниками на кінець періоду складає 0,99% по відношенню до величини на початок періоду
Величина поточної заборгованості за внутрішніми розрахунками збільшилась в абсолютному значенні на 4,6 тис. грн.., в питомій вазі збільшилась на 0,63%. Величина поточної заборгованості за внутрішніми розрахунками на кінець періоду по відношенню до величини на початок періоду не змінилася.
Величина іншої поточної заборгованості збільшилась в абсолютному значенні на 40 тис. грн.., в питомій вазі збільшилась на 5,44%. Зміна величини іншої поточної заборгованості на кінець періоду складає 239,52 по відношенню до величини на початок періоду .

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать