Ревізія як елемент методу економічного контролю

Зміст
1. Ревізія як елемент методу економічного контролю
2. Ревізія надходження товарно-матеріальних цінностей
Список використаної літератури

1. Ревізія, як елемент методу економічного контролю
Передумови та основні принципи контролю
Головне завдання контролю – забезпечення законності виконання операцій, збереження коштів та цінностей. Зважаючи на це та напрямки контролю, головною передумовою контролю є запобігання протиправним, незаконним та невірно оформленим документами операціям, які надалі призводять до викривлення даних наступної підсумкової інформації, яка значно впливає на фінансову та господарську діяльність банку. Викривлення підсумкової інформації впливає на прийняття управлінських рішень керівництва банку.
Викриття причин виявлених порушень та правил здійснення операцій, ведення бухгалтерського обліку, забезпечує дійовість заходів з боку керівництва та персоналу для усунення виявлених недоліків. Внутрішній контроль дозволяє в подальшому уникнути появи нових помилок і недоліків ведення фінансової діяльності.
Контроль за дотриманням банківського законодавства, статуту банку, інструкцій та інших нормативних документів з питань діяльності банку дозволить уникнути конфліктних ситуацій з вищими контролюючими організаціями, а також збереже престижність банку, високий рівень довіри клієнтів.
Все це є основними передумовами проведення як внутрішньобанківського контролю, так і контролю небанківськими органами, які здійснюють контроль.
Основні завдання ревізії. Широкий діапазон економічних функцій та величезний обсяг операцій, направлених на їх здійснення, вимагають від банків чіткого дотримання законодавчих і нормативних актів, інструкцій та положень Національного банку України та Головного банку. Від них вимагається дотримання законності, правил та своєчасності проведення операцій і, разом з тим, забезпечення стабільної роботи з метою отримання прибутку та розширення своєї діяльності. Досягається це, з одного боку, організацією роботи в банках та чіткістю бухгалтерського обліку та звітності, з іншого – регулярним контролем у процесі їх діяльності, що проводиться в різних формах та різноманітними методами.
Контроль в банках має загальноприйняті форми – попередній, поточний, наступний – та методи – економічний аналіз, перевірки та ревізії.
Основними принципами контролю є:
1. Повсюдність, тобто контроль не є виключенням для якогось регіону, а здійснюється в усіх економічних регіонах, областях, містах та районах.
2. Загальність, тобто перевіркою повинні бути охоплені усі сторони роботи банку.
3. Універсальність, яка проявляється з трьох сторін:
- як функція управління;
- як профілактичний засіб, що запобігає порушенням та зловживанням;
- як засіб забезпечення економічного та раціонального використання усіх ресурсів.
4. Всенародність, тобто масовість, контролю.
5. Раптовість, тобто про початок перевірки не повинні знати працівники організацій та установ, що перевіряються. Дотримання цього принципу забезпечує найбільшу об'єктивність в оцінці виробничої, господарсько-фінансової діяльності та обґрунтованості дій службових осіб.
6. Безперервність, тобто перевірка не має сезонного характеру, а здійснюється постійно.
7. Системність, тобто здійснюється не стихійно, а в плановому організованому порядку, з дотриманням певної методики перевірки з /використанням ефективних способів, методів та засобів обчислювальної техніки. Також до числа принципів контролю можна віднести:
1. Доповнення самоконтролю виконавців контролем спеціальних працівників-контролерів.
2. Презумпція провинності працівників, які виконують свою ділянку роботи (за недостовірність рахунку, викривлення первинних даних).
3. Рівноправність учасників контролю в здійсненні контрольної діяльності.
4. Забезпечення поєднання інтересів учасників банківської діяльності в контрольному акті, передачі документації, будь-яких грошових або матеріальних цінностей від одного працівника іншому і забезпечення єдності їх інтересів у досягненні кінцевої мети.
5. Поєднання взаємоконтролю та взаємодопомоги учасників фінансової діяльності.
6. Самостійність контролю.
Достовірність даних первинного обліку забезпечується за допомогою самоконтролю, зіставленням даних вихідного контролю (контроль з боку працівника, який виконує дану операцію) з даними вхідного контролю (це може бути і контроль працівника, який в подальшому аналізує ці операції – завідуючий касою, бухгалтер, і контроль з боку самого клієнта).
Методом наступного контролю є інвентаризація основних засобів, готівкових коштів, бланків суворої звітності, резервних фондів, документальний та логічний контроль тощо.
Принцип презумпції провинності працівника-виконавця за недостовірність даних передбачає припущення вини цього працівника.
Всі неправильні дії виконавця даної операції повинні бути неодноразово перевірені й у випадку вини працівника банку (нестача грошових коштів при здачі касиром готівки, навмисне зменшення або збільшення ставки процентів, розповсюдження комерційної інформації конкурентам) застосовані штрафні санкції, догани, звільнення з посади. При виявленні у касирів або працівників операціоністів навмисної нестачі готівки здійснюється віднесення нестачі на заробітну плату працівника банку (рахунок 3552 «Нестачі та інші нарахування на працівників банку»).
Всі інші припущення повинні бути доказані винуватцями на основі юридичне оформлених матеріалів. Учасники контролю повинні мати рівні права у здійсненні контрольної діяльності, брати участь в обговоренні конфліктних ситуацій і доведенні вини (невинності). Якщо в процесі контролю будуть встановлені дефекти в документах або незаконність відображених в них операцій, то документи не приймаються до виконання.
Ще одним із основних принципів контролю є обов'язкове виправлення і відображення в обліку помилок, що були непомічені в процесі поточного контролю, але потім виявлені та усунені; вони реєструються з метою посилення контролю, а також обговорюються серед працівників банку.
Особлива увага звертається на осіб, які припустилися помилок: їм дають необхідні вказівки, а якщо недоліки були наслідком недбайливого або несумлінного ставлення до дорученої роботи – накладаються стягнення.
Поточний внутрішньобанківський контроль не приводить до оформлення його результатів окремим документом, а результати внутрішньобанківських наступних перевірок реєструються в спеціальній книзі, в якій зазначається, за якими рахунками балансу перевіряється аналітичний облік, за які дні, яким способом (вибірковим, суцільним) перевіряються меморіальні, касові та інші документи.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать полную версию