Податковий кредит - офіційний спосіб мінімізації податків

Визначення поняття «податковий кредит» щодо податку з доходів фізосіб наведено у п. 1.16 Закону України від 22.05.2003 р. N 889 «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі - Закон про доходи): податковий кредит - це сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року. Треба запам'ятати: податковий кредит щодо податку з доходів фізичних осіб - це сума витрат, на повернення податку з яких можна розраховувати , а не сума податку для повернення. А податок, який повертається, розраховується за іншим механізмом. Ідея податкового кредиту проста - є перелік витрат, з яких держава повертає утриманий ПДФО. Через це теоретично виникає ситуація, ніби отриманий дохід і не обкладався податком з доходів фізичних осіб. Розглянемо умови, процедуру та обмеження податкового кредиту.

За 2005 рік податковий кредит надавався за 4-ма підставами з 6-ти

Порядок та випадки надання податкового кредиту платнику ПДФО наведено у ст. 5 Закону про доходи. Процедура повернення сплаченого ПДФО, крім ст. 5 Закону про доходи, регламентована в Інструкції про порядок нарахування платником податку податкового кредиту щодо податку з доходів фізичних осіб, затвердженій наказом ДПАУ від 22.09.2003 р. N 442 (далі - Інструкція про податковий кредит). Бланки розрахунків для повернення податку та процедуру (у2006 році наведено в листі ДПАУ від 28.12.2005 р. N 25941/7/17-2127 «Щодо організації роботи по декларуванню доходів, одержаних фізичними особами протягом 2005 року» (далі - лист). Видів витрат, щодо яких можна розраховувати на податковий кредит у 2005 році, - чотири (а всього - шість):

1) сума коштів або вартість майна, переданих у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує 2%, але не більше 5% суми загального оподатковуваного доходу звітного року (пп. 5.3.2 ст. 5 Закону про доходи);

2) сума коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення, але не більше 630 грн на місяць за кожний повний чи неповний місяць навчання (пп. 5.3.3 Закону про доходи);

3) сума витрат на сплату за власний кошт страхових внесків, страхових премій та пенсійних внесків страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, установі банку за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади як платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення з обмеженням 630 грн при страхуванні власне платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку або на банківський пенсійний депозитний рахунок чи за їх сукупністю або за сумою 315 грн на місяць щодо члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення (пп. 5.3.5 ст. 5 Закону про доходи);

4) суми витрат із штучного запліднення, незалежно від того, чи перебуває платник податку у шлюбі з донором, а також оплата вартості державних послуг, включаючи сплату державного мита, пов'язаних з усиновленням дитини (пп. 5.3.6 ст. 5 Закону про доходи).

Дві підстави для повернення податку в 2005 році не застосовуються. Це пп. 5.3.1 щодо частини суми процентів за іпотечним кредитом, яка розраховується за правилами, визначеними згідно із ст. 10 Закону про доходи. Це пояснюється тим, що відповідно до пп. 22.1.1 Прикінцевих положень пп. 5.3.1 ст. 5 та ст. 10 Закону про доходи набирають чинності після набрання чинності законом, що регулює питання іпотеки, але не раніше 1 січня 2006 року. Тобто у 2005 році цей підпункт не діяв.

Не діє і пп. 5.3.4 ст. 5 щодо сум власних коштів, сплачених на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування: відповідно до пп. 22.1.2 Прикінцевих положень пп. 5.3.4 ст. 5 набирає чинності з початку податкового року, наступного за роком, в якому набере чинності закон про загальнообов'язкове медичне страхування. А це досі лише законопроект.

Обмеження в отриманні податкового кредиту

Офіційні обмеження (їх З) наведено в п. 5.4 ст. 5 Закону про доходи, хоча насправді їх більше.

Обмеження перше. Згідно з пп.5.4.1 ст. 5 податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер. Таким чином, релігійні люди, які відмовилися від отримання ідентифікаційного номера, не мають права на податковий кредит, навіть за наявності відміток у паспортах. Вихід - податковий кредит за навчання можуть взяти родичі першого ступеня споріднення, які мають код та зарплату.

Обмеження друге. Згідно з пп.5.4.2 ст. 5 загальна сума нарахованого кредиту не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу, одержаного протягом звітного року як з