Аудиторський договір

Реферат

з предмету ауд ит

на тему:

„Аудиторський договір”

КИЇВ 2004

Аудиторські послуги щодо проведення аудиту надаються будь – якому господарюючому суб’єкту незалежно від його організаційно – правової форми і форми власності. Побудова будь – яких взаємовідносин між суб’єктами підприємництва починається із звернення до переддоговірного перепису. Тобто, дана сторона звертається з проханням надати їй визначені послуги, а друга сторона висловлює згоду, згоду на надання таких послуг або відмовляє в їх наданні. Після одержання згоди аудиторської фірми, укладається договір про проведення аудиту. Такий договір є офіційним документом, який регламентує взаємовідносини аудитора (аудиторської фірми) з клієнтом. Згідно з договором про надання аудиторських послуг аудитор зобов’язується надати послуги (тобто провести аудит, а замовник клієнт – отримати ці послуги). Цей документ підтверджує і фіксує офіційно, юридичну згоду інтересів економічного договору.

В умовах ринкової конкуренції ділова репутація фірми иає велике значення. Характер роботи аудиторських фірм передбачає глибоке вивчення і розуміння діяльності клієнта. Міжнародний стандарт аудиту №250, в якому йде мова про подібні ситуації, визначає, що у разі виявлення порушення аудитор мусить повідомити керівництво клієнта (принаймні на один рівень ви­щий за той, на якому було виявлено порушення) та власників підприємства-клієнта. У стандарті зазначено, що, вирішуючи пи­тання про повідомлення контролюючих та правоохоронних орга­нів, необхідно виходити з вимог законодавства відповідної країни.

Обов'язок аудитора щодо конфіденційності, як правило, забо­роняє повідомляти будь-яку третю сторону про виявлені факти недотримання існуючих вимог та правил. Проте за певних обста­вин цим обов'язком можна знехтувати відповідно до закону чи рішення суду (наприклад, у деяких країнах аудитор зобов'язаний повідомляти органи контролю про виявлені порушення у фінан­сових установах). За таких умов у аудитора може виникнути по­треба отримати юридичну консультацію, з тим щоб якнайкраще виконати свій обов'язок служити громадським інтересам.

Наступний параграф цього стандарту визначає право аудитора припинити надання послуг (виконання проекту), якщо подальша робота з таким клієнтом може завдати шкоди аудиторові. Проте і в цьому разі зазначається, що в таких випадках контролю необ­хідно звернутися за юридичною консультацією. Таким чином, рішення про те, чи повідомляти правоохоронні та контролюючі органи про виявлені порушення, фактично має прийняти сам ау­дитор. Ціна цього рішення надзвичайно висока, оскільки аудитор поділяє ризики зі своїм клієнтом, і за такої ситуації може дуже постраждати його репутація.

Ринок послуг з міжнародного аудиту в Україні ще тільки фо­рмується, і тому небагато підприємств мають досвід співпраці з міжнародними аудиторськими фірмами: наприклад, за неофіцій­ними даними, лише близько 10—12 % комерційних банків Украї­ни щороку проходять міжнародний аудит. Ураховуючи цей факт, інші економічні та юридичні особливості ринку України, а також загальну практику міжнародних аудиторських компаній, відпові­дно до якої зусилля спрямовуються на встановлення багаторічно­го співробітництва, а не на одноразові проекти, процес прийняття нового клієнта є досить складним і важливим для успіху подаль­шої співпраці.

Перш ніж розпочати перевірку аудиторові необхідно вико­нати кілька попередніх дій. Насамперед необхідно установити контакт із потенційним клієнтом, що може відбуватися по-різному. По-перше, ініціатива проведення аудиту може йти від самого аудитора. Якщо підприємство або банк є привабливим з погляду тривалої співпраці, якщо його фінансова позиція, між­народні зв'язки та результати діяльності за минулі роки відповідно до друкованих джерел є сприятливими, а міжнародного аудитора ця компанія ще не має, уповноважений представник аудиторської фірми може сам зв'язатися з представником керів­ництва потенційного клієнта. По-друге, саме підприємство або банк можуть висловити своє бажання пройти міжнародний ау­дит (за свій рахунок).

Для того, щоб визначити, чи варто за наявних умов давати згоду на проведення аудиту фінансової звітності якоїсь компанії (або на участь у тендері на надання аудиторських послуг), ауди­тор повинен виконати певні процедури:

· ознайомитися з галуззю, в якій працює клієнт, та його конк­ретним бізнесом;

· отримати та проаналізувати фінансову інформацію потен­ційного клієнта та інформацію про цього ж клієнта від третіх сторін, таких як банки, юридичні компанії;

· якщо клієнт міняє аудитора, необхідно зв'язатися з попере­днім аудитором, як цього вимагають стандарти аудиту;

· проаналізувати особливі обставини, через які цей проект може вважатися особливо ризикованим;

· оцінити незалежність аудиторської фірми та її здатність за­довольнити потреби клієнта;

· визначити, чи прийняття клієнта не суперечитиме вимогам законів та правил і кодексу професійної поведінки.

Перед тим як прийняти нового клієнта, між ним та аудитором має відбутися зустріч, на якій необхідно визначити сутність май­бутнього проекту та відповідальність кожної зі сторін. Коли йдеться про перший аудит даного клієнта, то треба поінформува­ти про проблеми, пов'язані з «аудитом першого року». Клієнта необхідно поінформувати про сутніст

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать