Сприяння адвокатом механізму реалізації прав і обов'язків

Зміст

Вступ

Сприяння адвокатом механізму реалізації прав і обов’язків громадян України

Висновок

Література

Вступ

Відповідно до Закону України «Про адвокатуру», адвокатура України є добровільним професійним громадським об’єднанням, покликаним, згідно з Конституцією України, сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу. Адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, який склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Тут виникає проблема, яка не знайшла поки що свого вирішення в юридичній практиці в Україні. Відповідно до закону, адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, службі безпеки, державному управлінню. Закон не забороняє адвокатові працювати на підприємствах (скажімо, юрисконсультом). Не забороняє закон адвокатові реєструватись як суб’єкту підприємницької діяльності. Питання в тому, чи може адвокат, який працює на підприємстві (займає посаду юрисконсульта, чи якусь іншу посаду) реалізувати професійні права адвоката і чи зв’язаний він у цьому випадку обов’язками, покладеними на адвоката законодавством ?

Безсумнівно, проблему має бути вирішено на законодавчому рівні. До Закону України «Про адвокатуру» слід внести зміни, що конкретизували б порядок здійснення адвокатської діяльності.

Сприяння адвокатом механізму реалізації прав і обов’язків громадян України

Правова держава передусім має чітко визначити права і свободи своїх співгромадян, закріпити це визначення у дусі визнаних прав світового співтовариства, надати цим правам і свободам форму конкретних правових зобов’язань. Адвокатура у цій системі зв’язків є об’єктом, що сам підпадає під таке унормування, і водночас - суб’єктом, який в інтересах суспільства здійснює індивідуалізацію проголошених прав і обов’язків. Через адвокатуру як інститут суспільства правова держава забезпечує своїм громадянам можливість реального відчуття їхніх прав і свобод. Крім того, серед інших у правовій українській державі, громадянам гарантується ще й право на юридичну допомогу, реалізація якого здебільшого і здійснюється адвокатурою. Однак остання виступає в цій парадигмі не як інструмент держави, а як соціальний інститут, через який держава реалізує це право своїх членів. В такий спосіб адвокатура урівнює апетити держави і відчуття голоду її громадянами. Правова держава має забезпечити пріоритет прав і свобод людини, незалежність суду як головного механізму гарантій прав і свобод, верховенства Конституції і пріоритет міжнародного права.

Які можливості і призначення у цьому комплексному механізмі має адвокатура? По-перше, має бути законодавчо сформульоване її призначення у державі Законом. Сьогодні воно визначене як сприяння захисту прав та свобод, представництво інтересів громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надання їм юридичної допомоги. Забезпечити пріоритет прав і свобод людини та громадянина неможливо без існування сильної і незалежної адвокатури. Правова держава без висококваліфікованої і незалежної адвокатури - фікція, вона не лише нездатна забезпечити пріоритет прав і свобод людини, але й не в змозі забезпечити собі елементарного існування.

По-друге, незалежний суд як механізм, через який кожним суб’єктом прав і обов’язків реалізується своє право на визначення взаємних зобов’язань, відповідальності за відхилення від визнаних у правовій державі право введень, можливий лише за умови, якщо його функція (правосуддя) здійснюється через універсальну забезпеченість кожному мати вільно обраного захисника (представника) у цьому органі захисту своїх прав. Найбільш професійно підготовленими у теперішній державі для виконання такої місії є саме адвокати як члени вільно обраної і підтримуваної ними адвокатської спільноти.

По-третє, адвокатура у правовій державі має всі можливості долучатися не лише до захисту приватного інтересу, а й забезпечувати пріоритетність Конституції в цілому, адже захист прав особи напряму пов’язаний з повноваженнями адвокатів з забезпечення верховенства Основного Закону. Крім того, головним чином саме через адвокатуру реалізується проголошене у ст. 63 Конституції право на захист підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.

Адвокатура - своєрідний «буфер», який збалансовує інтереси громадянського суспільства з потребами і можливостями держави. Вона, без сумніву, хоч і не є структурованою організацією в Україні, але входить до її громадянського суспільства як інститут (продукт) цього суспільства зі спеціальними покликаннями. Сучасна українська адвокатура - це відносно організована спільність українських адвокатів, яка має своїм призначенням юридичний захист прав і свобод членів українського громадянського суспільства, усіх його суб’єктів, надання правової допомоги у всіх видах життєдіяльності українського суспільства.

Правовий статус адвокатури в Україні визначено у Законі “Про адвокатуру” як «добровільне професійне громадське об’єднання», хоча, по суті, «об’єднанням» (об’єднаною) вона в Україні ніколи не була і не є нині. «Об’єднати» адвокатуру в єдину структуру навряд чи можливо. Приналежність кожного до відчуття «адвок

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать