Поняття конституційного і державного права

Міністерство внутрішніх справ України

Запорізький юридичний інститут ДДУВС

Кафедра теорії та історії держави і права

Контрольна робота

з Конституційного права України

Варіант № 3

Виконала: студентка навчальної

групи № Г 651

Полякова Ю. В.

Перевірив: к.і.н., доцент кафедри,

Чайченко А.П.

Запоріжжя – 2007

Зміст

1. Конституційне право: три визначення терміну, їх зміст та співвідношення понять «Конституційне право» і «Державне право»

2. Предмет і метод конституційного права як галузі права

3. Джерела конституційного права, їх види та юридична сила

4. Суб’єкти та об’єкти конституційно-правових відносин

Список використаних джерел та літератури

Практичне завдання

1. Конституційне право: три визначення терміну, їх зміст. С піввідношення понять «Конституційне право» і «Державне право»

Традиційно конституційне право розглядається у правознавстві як галузь національного права, як наука і як навчальна дисципліна. Спочатку розглянемо конституційне право як галузь національного права.

Отже, Конституційне право України - основна галузь національного права. Воно являє собою сукупність конституційних норм, які регулюють політико-правові суспільні відносини, пов 'язані з взаємовідносинами особи з Українською державою, реалізацією народного волевиявлення, організацією і здійсненням державної влади та місцевого самоврядування, закріпленням соціально-економічних основ владування, а також: з визначенням територіальної організації Української держави,

Приступаючи до вивчення нового суспільного явища звичайно з'ясовується, що саме досліджується і як, яким чином це дослідження здійснюється стосовно правових явищ, зокрема для з'ясування питання щодо критеріїв виділення відповідних норм права у відповідну галузь. Відповідь на перше питання становить предмет правового регулювання, а на друге - метод правового регулювання. Саме предмет і метод правового регулювання становлять зміст конституційного права як галузі права (докладніше у розділі № 2).

Тепер розглянемо конституційне право як науку. Наука конституційного права є складовою частиною наук взагалі, під якою розуміють сукупність ідей, концепцій, теорій про якесь суспільне явище.

У свою чергу складовою суспільних наук є юридична наука, завдання якої - вивчення правових явищ. У кожної з галузей цієї науки є свій особливий предмет. Для будь якої з гілок юридичної науки характерний власний підхід до об'єкта дослідження.

Отже, наука конституційного права являє собою систему ідей, концепцій, теорій про конституційне право як галузь національного права України.

Як відомо зміст науки розкривається через її функції, які визначаються її предметом. Основними функціями науки конституційного права є: політична, методологічна, ідеологічна, евриститично-прогностична, комунікативна, інтегративна і прикладна .

І нарешті роглянемо конституційне право як навчальну дисципліну. Як навчальна дисципліна конституційне право України є певною сукупністю знань, які випливають із системи науки цієї галузі, а також: практики реалізації наукових досягнень.

Конституційне право України як нормативний курс, навчальна дисципліна вивчається у всіх юридичних закладах, а також майже у всіх інших вищих і середніх навчальних закладах. До її змісту входить комплекс знань про поняття, предмет, методи, норми цієї галузі, правовідносини, джерела, систему конституційного права.

Існує багато підходів щодо термінів „конституційне право" і „державне право". Історично відмінність між цими термінами була обумовлена різними концептуальними підходами у ХУШ-ХІХ ст., згідно з якими у якості вихідних ідей визначалися, з одного боку, ідеї, що абсолютизували роль держави (Німеччина), а з другого - ідеї демократії, законності та конституціоналізму (Велика Британія, США, Франція).

Незважаючи на те, що за радянських часів у вузах країни викладався курс державного права, дискусії щодо термінів „конституційне право" і „державне право" були проведені у 1970 та 1972 рр. Більшість учених мотивувала неможливість запровадження терміна „конституційне право" замість „державне право" не лише тим, що введення категорії „конституційне право" обмежувало б межі державного права лише нормами Конституції, а й тим, що це ліквідувало б розподіл між нормами Конституції та іншими нормами.

В дискусії, яка відбулася у 1992 році, висловлювалися різні пропозиції. Одні вчені вважали, що конституційне і державне право не збігаються, оскільки поточне законодавство і підзаконні акти не можна включати до конституційного права, адже зміст останнього становлять лише конституції та конституційні закони. Інші виходили з того, що конституційне регулювання є органічною складовою державно-правового регулювання.

Розв'язання цієї проблеми слід шукати у філософсько-правовому відношенні до тих категорій, які пов'язані з двома основними напрямками юридичної думки - природно-правовим і позитивістським. Перший виходить з того, що першоосновою конституції є людина та її права, тому в країнах, які визнають це положення, існує конституційне право (США, Франція, Росія, Угорщина, Україна та ін.). У тих крінах, що визнають позитивістський напрям, першоосновою конституц

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать