Правове становище товарної біржі

Тема: Правове становище товарної біржі.

Вступ.

1. Поняття та види товарних бірж.

2. Організаційно-правова форма товарної біржі.

3. Порядок створення й реєстрації товарної біржі.

4. Функції. Права й обов’язки товарної біржі.

5. Господарсько-правова відповідальність товарної біржі.

Висновок.

Список використаної літератури.

Вступ.

У сучасній економіці особливе місце належить діяльності товарних бірж, що впливає на розвиток національного й регіонального товарно-фінансового обороту. При цьому конкурентна основа функціонування товарних бірж об'єктивно передбачає прояв певних закономірностей, пов'язаних як зі змістом цієї діяльності,, так і з формами її організації.

Метою здійснення торгово-біржової діяльності є організація й регулювання торгівлі, шляхом надання послуг суб'єктам господарювання в здійсненні ними торгівельних операцій, спеціально створеною господарською організацією — товарною біржею.

Саме така постановка мети в зазначених нормативно-правових актах, є підставою для того, щоб розглядати торгово-біржову діяльність як певний вид господарської діяльності, призначений для досягнення конкретного соціально значимого результату в сфері матеріального виробництва.

Такий результат виражається в створенні товарною біржею певних умов для організованої торгівлі, які дозволяють задовольнити економічні інтереси суб'єктів господарювання, які беруть участь у біржовій торгівлі. Насамперед діяльність товарної біржі дає можливість отримувати високі прибутки учасникам біржової торгівлі при скороченні власних витрат під час купівлі або продажу продукції на біржових торгах. Торгово-біржова діяльність дозволяє домогтися зниження цінового ризику за рахунок страхування від несприятливих змін кон'юнктури ринку. Крім цього, результатом діяльності товарних бірж виступає й прискорення обороту капіталів на біржовому ринку, і проведення біржею офіційного котирування цін.

1. Поняття й види товарних бірж

Поняття «біржа» досить давно є предметом дослідження філологів, економістів, юристів. Відповідно до однієї з версій, його джерела лежать у латинському слові «bursa», (нім. «borse) — шкіряний гаманець. Подібність однокореневих слів простежується у французькій й італійській мовах. Існує також версія, пов'язана з ім'ям бельгійського купця Van der Burse, що жив у місті Брюгге й мав на фасаді свого будинку зображення трьох гаманців. Місце знаходження його будинку було зручним місцем для зборів торговців. Тут у Брюгге затвердився тип біржових зборів, і вперше встановилися деякі види біржових угод.

У тлумачному словнику В. Даля щодо біржі є такі пояснення: будова, або місце, де в певний час збираються купці з торгівельних питань; самі збори; місце збори купців.

О. Штиллих відзначав той факт, що істотні ознаки особливого роду виду ринку, називаного «біржею», на жаль ще не досить установлені наукою. Жодне з визначень, запропонованих дотепер економістами, не виявилося цілком переконливим. Найчастіше дослідники розглядають біржу як постійно діючий організований оптовий ринок, на якому здійснюється торгівля біржовими товарами (сировиною, продуктами харчування, промисловими товарами, цінними паперами й т.д.). Всі теоретики згодні між собою лише в тому, що всяка біржова торгівля представляє торгівлю замінними цінностями й, що в біржовому залі немає ні товарів, ні грошей. При цьому автор підкреслює, що «біржа — це організація, що має за мету не тільки торгівлю замінними цінностями, але також і встановлення цін. Установлення цін на біржі відбувається регулярно й під загальним контролем, тобто покривається авторитетом усіх зборів або його правління. Де такого офіційного котирування цін нема, там немає й біржі. Утворення цін, це велика функція торгівлі, служить центральним завданням біржі. З вищевикладеного видно, що біржа є організований ринок для замінних цінностей, на якому процес утворення цін протікає під суспільним контролем. У цих пунктах: ринок для замінних цінностей, організація й офіційне котирування цін — полягає вся сутність біржі».

Відомий юрист Г. Ф. Шершеневич указував, що зі словом «біржа» поєднуються три різних подання. Під цим ім'ям розуміються: 1) сукупність торгуючих людей, які збираються постійно в певному місці для взаємних зносин - таке визначення «багатолюдна біржа»; 2) саме місце зборів, наприклад, у вислові «московська біржа на Ільїнці»; 3) сукупність угод, укладених у цьому місці, наприклад у виразі «вчорашня біржа пройшла тихо»/

Такий підхід одержав певний розвиток й у сучасних умовах ринкових відносин. Так, В. С Щербина вказує, що терміном «біржа» визначаються: сукупність осіб, які в певному місці здійснюють торгівельні операції; місце їхніх зборів; сукупність угод, які укладаються в цьому місці. Є.Н. Сохацька, розглядаючи питання економічної природи біржі, робить висновок, що біржа — це постійно діючий ринок масових замінних цінностей, що функціонує за певними правилами, у конкретному місці, і в призначений час. В.В. Хахулін визначає біржу як постійно діючий організований оптовий ринок, на якому здійснюється торгівля біржовими товарами (сировиною, продуктами харчування, промисловими товарами, цінними паперами й т.д.).

Розкриваючи зміст поняття «біржа», варто враховувати, що та або інша позиція дослідників багато в чому ґрунтується на певних історичних традиціях, що склалася в праві. Так, у російському законодавстві XI