Соціологічні методи дослідження у педагогіці

Контрольна робота на тему

„Соціологічні методи дослідження у педагогіці”

План

1. Загальні відомості про використання соціологічних методів.

2. Анкета, її значення у дослідженні.

3. Види анкет та їх характеристика.

4. Методи усного опитування (інтерв'ю); їх класифікація та умови використання.

5. Можливості вивчення особистості через оцінювання та самооцінювання.

1. Загальні відомості про використання соціологічних методів

Вже тривалий час соціологи проводять дослідження різноманітних явищ суспільно-політичного життя із залученням значної кількості людей, тобто великих масивів, чи об’ємів вибірки, використовуючи при цьому відповідні методи, які, завдяки простим технікам впровадження та надійним процедурам обробки отриманої інформації, мають велику популярність серед науковців. Зазначені чинники є важливими, оскільки однією з головних проблем організації соціологічних досліджень вважають протиріччя між обмеженими матеріально-технічними можливостями дослідників, з одного боку, та специфікою природи і властивостей виучуваних соціальних процесів і явищ, з іншого. Крім цього, кожний елемент, що підлягає вивченню, визначається множиною ознак: об’єм емпіричної інформації ще більше зростатиме, якщо соціолог спостерігає явища не в статиці, а в динаміці.

Теоретичні основи педагогіки, що є складовою частиною філософії, також націлені на вивчення непростих процесів та явищ, і для цього з успіхом можуть бути використані соціологічні методи, якщо їх адаптувати до відповідних умов. Тому широке застосування при дослідженні проблем навчання та виховання, отримали такі з них: усне й письмове опитування, оцінювання (рейтинг) та самооцінювання. Цей факт підтверджується рядом наукових праць. Зокрема, питання проведення анкетування й інтерв’ю висвітлювалося такими дослідниками, як: В.Коган, П.Парибок, В.Рожин, А.Светницький, В.Ядов та ін. Обгрунтування методу рейтингу здійснювали: Б.Ананьєв, Є.Григорєва, Дж.Гілфорд, Креч, Крачфілд, П.Торндайк, Е.Хаген. Проблему самооцінювання особистості вивчали: Г.Засобіна, С.Зимічова, З.Леонова, С.Галл, Ж.Ліндей, Л.Іванова, М.Розенберг та ін.

Якщо розглядати історичний аспект використання соціологічних методів у педагогіці, то доцільно зазначити, що в 1899 році в США було проведено дослідження, яке базувалося на аналізі більше ніж 600 висловлювань учителів про мотиви своєї діяльності. А в 1911 році статистичній обробці піддавалися дані анкетного опитування близько 14 тисяч педагогів. Й таких прикладів можна навести багато, і це стосується не лише минулого, але й теперішнього часу.

Основними соціологічними методами, що превалюють у педагогічних дослідженнях, можна вважати письмове та усне опитування, тобто анкетування й інтерв’ю. Тому необхідно розглянути деякі аспекти планування й нормування діяльності при їх реалізації.

Загальновідомо, що основою для розробки нормативів будь-якого методу наукового пізнання є виділення його основних структурних елементів, найхарактерніші з яких можуть виступати етапами дослідницької роботи. Для усного й письмового опитування доцільно виділити такі етапи:

1. Окреслення проблеми дослідження; визначення обєкта, предмета пошукової роботи, мети і завдань та їх стилізування й уточнення; розробка робочої гіпотези, а також визначення характеру й об’єму інформації для формулювання запитань. Якщо опитування різнопланове, то уточнюються терміни проведення окремих етапів чи операцій дослідження.

2. Розробка програми дослідження; визначення послідовності реалізації (розв’язання) проблеми, а також техніки й процедури роботи.

3. Розробка документації: складання питальника для анкети або інтерв’ю (коригування запитань) та відповідних інструкцій для роботи (якщо педагог-дослідник залучає до опитування своїх колег чи учнів старших класів).

4. Визначення масиву (популяції або вибірки) залежно від мети й завдань опитування, складності (глобальності) досліджуваної проблеми.

5. Розмноження документів дослідження.

6. Збирання первинної інформації (можливе й пробне опитування) – перевірка, уточнення, шліфування запитань тощо.

7. Обробка отриманого матеріалу.

8. Аналіз результатів обробки й підготовка рекомендацій щодо їх використання.

9. Консервування (зберігання) матеріалів дослідження.

Разом з тим, слід зазначити, що структура й конкретні значення показників соціологічного дослідження залежать від його типу. Визначимо, які з них доцільно використовувати в системі освіти для вивчення громадської думки.

1. Поглиблене дослідження маловивчених проблем, яке пов’язане із розробкою сучасних теорій (зокрема, трудової підготовки), й зорієнтоване на вироблення сукупності практичних рекомендацій щодо їх впровадження у загальноосвітніх школах. Воно характеризується комплексним, багаторівневим вивченням дидактичного процесу, що передбачає використання різноманітних методик одержання й опрацювання інформації при значній кількості (масиві) учасників.

2. Регулярне вивчення вузького спектру науково-методичних проблем; підпорядковане конкретизації та поглибленню окремих освітніх аспектів (наприклад, теоретичних основ трудового навчання і виховання), перевірці й уточненню наявних емпіричних даних про можливі шляхи загальнотехнічної підготовки українських школярів.

3. Зондування громадської думки (попереднє опитування учителів, учнів та батьків пр

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать