Методи вивчення психіки тварин і людей

Тема: Методи вивчення психіки тварин і людини

Предмет: Зоопсихологія

Зміст

Вступ................................................................................................................ 3

1. Методи вивчення психіки людей................................................................ 4

2. Методи вивчення психіки тварин.............................................................. 10

Висновки........................................................................................................ 15

Список використаної літератури.................................................................. 16

Вступ

Перед вченими давно вже стоїть питання визначити, чим у принципі відрізняється тварина від людини. Однак поки що, крім зовнішньої несхожості, наука не може дати вичерпної і ґрунтовної відповіді стосовно цього питання. Особливо важко піддається науковому аналізу внутрішня сфера індивідів. В окремих випадках спостереження за тваринами, особливо такими як дельфіни, собаки, мавпи, складається враження, що вони думають і відчувають точно так же, як люди. Спеціально для розв’язання даної проблеми була створена така галузь психології як порівняльна психологія – це розділ психології, вивчаючий схожість і відмінності в поведінці і психіці між тваринами і людиною.

Здається, що для вирішення задач даної галузі слід мати спеціальні методи дослідження. Однак, як показує практика, неможливо мати однакові методи як для дослідження психіки людини, так і для дослідження психіки тварини, тому прийнято розрізняти ці методи і вивчати їх в межах різних наукових дисциплін – в психології людини і зоопсихології.

1. Методи вивчення психіки людей

Відповідно до етапів психологічного дослідження доцільно розрізняти чотири групи методів вивчення психіки людей: організаційні, емпіричні, методи обробки даних та інтерпретаційні методи [3; с. 25].

Організаційні методи включають: порівняльний метод, який реалізується зіставленням груп піддослідних, що відрізняються за віком, видом діяльності тощо; лонгітюдний метод, який виявляється у багаторазових дослідженнях тих самих осіб протягом тривалого часу; комплексний метод, коли той самий об’єкт вичається різними засобами й представниками різних наук, що дає змогу з різних боків характеризувати особистість.

На етапі збирання фактичних даних використовуються емпіричні методи: спостереження, самоспостереження, експериментальні методи; психодіагностичні методи (тести, анкети, опитувальники, соціометрія, референтометрія, інтерв'ю, бесіда); аналіз продуктів діяльності; біографічний метод; трудовий метод [3; с. 31].

Методи обробки даних – це кількісні та якісні методи. До кількісних методів належать, наприклад, визначення середніх величин та міри розсіювання, коефіцієнтів кореляції, факторний аналіз, побудова графіків, гістограм, схем, таблиць, матриць тощо. Якісний метод передбачає аналіз і синтез отриманих даних, їх систематизацію та порівняння з результатами інших досліджень.

До інтерпретаційних методів належать генетичний метод аналізу психологічних даних у процесі розвитку – з виділенням стадій, критичних моментів, суперечностей тощо, а також структурний, системний метод, який передбачає встановлення зв’язків між усіма психічними якостями індивіда. Останній полягає у реалізації особистісного підходу, коли всі психічні властивості розглядаються у цілісній системі.

Спостереження. Одним із основних емпіричних методів психологічного дослідження є спостереження, яке полягає в умисному, систематичному та цілеспрямованому сприйнятті психічних явищ з метою вивчення їхніх специфічних проявів у конкретних умовах та з'ясуванні смислу цих явищ, який не може бути даний безпосередньо. Спостереження використовується у процесі дослідження явищ, що підлягають безпосередньому сприйманню, і як метод наукового пізнання змістовно відрізняється від спостереження як засобу пізнання в буденному житті. Психологічне спостереження – це "метод наукового пізнання, спрямований на аналіз зовнішніх проявів індивідуального світу «Я» людини (предмета психології) у безпосередній сенсорно-перцептивній взаємодії з ним" [4; с. 153].

Самоспостереження, тобто суб'єктивне (внутрішнє) спостереження, являє собою процес споглядальної взаємодії з власними внутрішніми психічними процессами. Однією з форм зовнішніх виявів результатів самоспостереження (інтроспекції) є метод словесного звіту, чітка організація та структуралізація якого дає змогу узагальнити та "об'єктивувати»" зміст даних, отриманих у результаті дослідження.

Лабораторний і природний експеримент. У психології експеримент – один із основних, поряд зі спостереженням методів. Експеримент відрізняється від спостереження можливістю активного втручання в ситуацію дослідника, який здійснює планомірні маніпуляції однією або декількома змінними (факторами) та реєструє зміни, що відбуваються з досліджуваним явищем.

Бесіда, інтерв'ю, анкетування. Бесіда в психології – емпіричний метод одержання інформації на основі вербальної (словесної) комунікації. Цей метод досить широко використовується в різних сферах психології: соціальній, медичній, дитячій та ін. В окремих випадках бесіда виступає основним засобом отримання фактичних даних, застосовується також як спосіб введення піддослідного в ситуацію психологічного експериментування: від чіткої інструкції до вільного