Психологія управління

"Психологія управління"

1. Визначте, що таке психологія менеджменту, яка основна мета та предмет дисципліни

а) Психологія управління – міждисциплінарний науково-практичний напрямок, що розробляє психологічне забезпечення вирішення проблем організації в умовах ринкової системи господарювання.Метою є сприяння формуванню у менеджерів відповідних психологічних якостей як необхідних умов їх повсякденної діяльності, удосконалення психологічних механізмів ділового спілкування.Предмет дисципліни становить психологічні явища організацій. Вивчає традиційні соціально-психологічні явища (соціально-психологічний клімат, спілкування та ін.), психологічні стосунки та поведінку людей в організації (згуртованість, лідерство), психологію праці (функціональні психічні стани), психологічні закономірності управлінської діяльності (особливості прийняття індивідуальних та групових рішень, проблеми мотивації). +

б) Психологія управління –це постійні регулятори діяльності, що виникають у відповідь на подразники, які діють в даний момент часу (відчуття, сприймання), або ті, які були в минулому досвіді (пам'ять), узагальнюючи ці виливи і передбачаючи результати, до яких вони приведуть (мислення, уява), підсилюючі чи послаблюючі, взагалі активізуючи діяльність під впливом одних чинників і гальмуючі її під впливом інших (почуття, воля), виявляючи відмінність в поведінці людей (темперамент, характер, здібності).Метою є пояснити психічні явища це означає розкрити їх взаємні зв'язки, залежність їх від життєвих умов, що їх породжують, з'ясувати ці закономірності, яким вони підлягають. Предмет дисципліни психічні явища.

в) Психологія управління – це сукупність скоординованих заходів, спрямованих на досягнення визначеної мети.Метою є інформація у формі рішень, розпоряджень та інших документів, необхідних для функціонування системи управління і її розвитку. Предмет дисципліни (засоби управління) – усе, що сприяє здійсненню операцій з управлінською інформацією: оргтехніка, обчислювальна техніка, що забезпечують механізацію і автоматизацію управління,канцелярські приналежності, офісні меблі, а також органи людського тіла.

г) Психологія управління –це специфічний різновид трудової діяльності. Воно відноситься до категорії розумової праці, що здійснюється людиною і складається зі слухання,читання, спостереження, мислення, говоріння, комунікацій.Метою є уміння домагатися поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей. Предмет дисципліни теорія керівництва, мистецтво управління і практика управління.

2. Визначте, що таке конфлікт, його позитивні та негативні функції

А)Конфлікт –пошук протиріч, що, у свою чергу, сприятиме суспільному розвитку

Б) Конфлікт –цілісна, порівняно стійка система методів, засобів впливу керівника освітньої установи на колектив з метою виконання управлінських функцій, яка характеризується певними індивідуально-типологічними особливостями.

В) Конфлікт — ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони. +

Г)Конфлікт –особливості акцентуації типів характеру.До негативних (деструктивних) функцій конфлікту належать такі. У галузі внутрішньо-особистісних конфліктів такий конфлікт призводить до психологічного дискомфорту особистості, її емоційної нестабільності, нервозності, невпевненості в собі, відсутності позитивної життєвої програми, перспективної лінії життя і навіть до "ламання" особистості в цілому.Проте конфлікту як психологічному феномену притаманні й інші, позитивні (конструктивні) функції. На цей момент слід звернути особливу увагу, оскільки аналіз лише негативних функцій не вичерпує суті багатьох конфліктів.

3. Сформулюйте основні принципи безконфліктної поведінки

а) раціональне переконання (використання фактів і логіки для підтвердження своєї позиції); натиск (вимоги, накази, погрози); апеляція до влади;

б) намагайтесь адекватно оцінити власну поведінку в конфліктній ситуації, подивіться на проблемну ситуацію очима іншої людини,уникайте суджень щодо дій та висловлювань іншої людини. контролюйте свої емоції. +

в) дружелюбна поведінка (створення в опонента враження про наявність у нього позитивних якостей); коаліційна тактика (прохання про підтримку, пропозиції про союз);введення опонента в стан тривоги, розгубленості.

г)управління його увагою; створення ефекту несподіванки.

4. Опишіть основні чотири стратегії вирішення конфліктів. Обґрунтуйте, яка з них найбільш конструктивна і чому?

1) попередження розвитку і накопичення відмінностей у оцінках, поглядах, цілях членів колективу — доцільне на ранніх стадіях розвитку конфлікту, коли протиборство виявляється ще не відкрито, а в непрямій, потайній формі (наприклад, "Чому я повинен працювати за інших?", "Нащо нам ці додаткові проблеми?" та ін.);

2) досягнення взаєморозуміння — передбачає в основному вплив на розум учасників, коли протиборство вже є очевидним, а кожна сторона прагне навести аргументи на свій захист, вибірково трактуючи ті чи інші факти. Учасників слід спонукати до "стратегії переговорів": розкласти конфлікт на складові, що дозволить знайти елементи збігу оцінок чи перспективної мети. Спочатку згода досягається лише у найбільш загальних чи навіть зовсім часткових моментах, що не є принциповими та болючими для учасників конфлікту, а потім поширюється на інші питання;