Методи тестування у дидактичних дослідженнях

Контрольна робота на тему:

„Методи тестування у дидактичних дослідженнях”

1. Загальна характеристика методу тестування

Під сучасну пору великого поширення набуло використання тестів у різних галузях наукового знання: біології, хімії, фізиці, а також соціології, психології і, звичайно, педагогіці. Застосування зазначеного методу бачиться цікавим та ефективним і має перспективу.

Найчастіше використання тестів у теоретичних основах педагогіки пов’язане із вивченням та оцінюванням навчальної роботи шкіл або інших інститутів освіти. Наприклад, за їх допомогою можна порівняти рівень засвоєння знань як окремих учнів (студентів), так і цілих класів (груп).

Тест у дослідженнях виступає вимірювальним інструментом, а тому він повинен відповідати певним, критеріям: конструювання, апробації, застосування, перевірки та обробки. З цих позицій слід підходити до визначення суті, завдань і функцій тестування.

Тест (від англійського t е st - випробування, спроба; дослідження) - це намагання розпізнати, вивчити цікаві явища, факти, а також певні ознаки, особливості й характерні елементи досліджуваних предметів. У такому широкому трактуванні цей термін зустрічається в техніці, природознавстві, соціології тощо. В психолого-педагогічних дослідженнях тести виступають як нормовані за часом виконання й складністю набори завдань, що використовуються для порівняльного аналізу групових та індивідуальних особливостей школярів. Відбір, формулювання, структурування пропонованих завдань (запитань, рекомендацій, графічних зображень та ін.) залежить від того, які аспекти досліджуваної проблеми цікавлять науковця.

Навіть у рамках дидактичного дослідження, тести не можуть розглядатися як універсальний та всеохоплюючий інструмент педагогічного контролю. Кожне завдання окремо і всі разом скеровані на виявлення обмеженого комплексу ознак засвоєння та розуміння. І чим менше ознак включено для перевірки, тим яснішою є можливість інтерпретації наслідків, й тим краще тест виконає свою функцію. Оптимальним є варіант, коли завдання виявляє (вивчає) одну ознаку, наприклад засвоєння школярем певного технічного поняття.

Як і всі інші методики дослідницької та практичної роботи, тест має свої переваги і недоліки.

До його переваг можна віднести те, що попередньо обдумані, експериментально перевірені завдання розкривають систематично і в комплексі, за короткий проміжок часу досліджувані ознаки іспитників (знання школярів у певній галузі наук та розуміння ними предметів і явищ). У цьому розумінні тест переважає будь-який інший спосіб перевірки знань і розуміння навчальної інформації.

Наступною перевагою слід вважати об’єктивність. Тест, який проводиться в різних групах при строгому дотриманні певних умов, дає більшу впевненість в адекватності здобутої інформації, ніж наприклад, бесіда із школярами. Існують такі області вивчення, в яких саме тести є найбільш зручним та об’єктивним методом. Зокрема, це: порівняння ефективності викладання за різноманітними методиками, різними підручниками; аналіз певних знань в окремих школах та інше.

2. Види тестових завдань

У тестах усунуті всі недоліки емпіричного контролю. Він складається із завдання на діяльність певного рівня (З ) та еталону (Е ) , тобто зразка повного і правильного виконання дії. За еталоном легко визначається число (р) суттєвих операцій, які необхідні для розв'язання теста. Порівняння відповіді студента з еталоном за числом правильно виконаних операцій (а) тесту дає можливість визначити коефіцієнт засвоєння: Ка. Ка = а/р.

Визначення Ка є операцією вимірювання якості засвоєння.

Коефіцієнт засвоєння піддається нормуванню (0£<Ка£1), легко зіставляється з будь-якою шкалою оцінки, а вся процедура контролю засвоєння просто автоматизується.

За коефіцієнтом засвоєння судять про завершення процесу навчання. Із проведених досліджень випливає, що при Ка>0,7 процес навчання можна вважати завершеним. У подальшій діяльності студент здатний у ході самонавчання удосконалювати свої знання. При засвоєнні знань з коефіцієнтом Ка<0,7, студент у подальшій діяльності систематично допускає помилки і не здатний до їх виправлення через невміння їх знаходити. Припинення навчального процесу до досягнення учнями цього значення коефіцієнта засвоєння та перехід до нового навчального матеріалу означає масову підготовку "неуків".

Тестами першого рівня (а₁ ) є тести на пізнання, розрізнення або класифікацію вивчених об'єктів. У цих тестах від учня (студента) вимагається дізнатись раніше вивчену інформацію при повторному її сприйнятті (дія з підказкою).

Тест пізнання. Завдання (запитання ): чи є навчальна програма інформаційною моделлю педагогічної системи? Еталон: "так". Число операцій для розв'язання цього теста (р) дорівнює 1: вибір із альтернативи "так - ні".

Тест на розрізнення. Завдання: зазначте найповнішу інформаційну модель педагогічної системи: а) навчальний план; б) навчальна програма; в) навчаюча програма; г) підручник. Еталон: а) ні; б) ні; в) так; г) так; р=4 (чотири розв'язки: "так - ні")

Тест на класифікацію. <