Проблемно-пошуковий метод при вивченні історії

1. Охарактеризуйте проблемно-пошуковий метод.

Метод (буквально шлях до чогось) означає спосіб досягнення мети, певним чином упорядковану діяльність.

Методом навчання називають спосіб упорядкованої взаємозв’язаної діяльності викладача, направленої на рішення завдань виховання і розвитку навчаємих в процесі навчання.

Методи навчання є одним з найважливіших компонентів навчального процесу. Без відповідних методів діяльності неможливо реалізувати мету і завдання навчання, досягнути засвоєння навчаємими певного змісту навчального матеріалу.

Проблемно-пошукові методи застосовуються в ході проблемного навчання. Слід зауважити, що під проблемною ситуацією треба вважати невідповідність між тим, що вивчається і вже вивченим. При використанні проблемно-пошукових методів навчання викладач використовує такі прийоми: створює проблемну ситуацію (ставить питання, пропонує задачу, експериментальне завдання), організує колективне обговорення можливих підходів до рішення проблемної ситуації, стимулює висування гіпотез, тощо. Учні або студенти роблять припущення про шляхи вирішення проблемної ситуації, узагальнюють раніше набуті знання, виявляють причини явищ, пояснюють їхнє походження, вибирають найбільш раціональний варіант вирішення проблемної ситуації. Викладач обов'язково керує цим процесом на всіх етапах, а також за допомогою запитань-підказок.

Проблемно-пошукові методи навчання дуже ефективні для дистанційного навчання. В зв'язку з цим прийнято говорити про методи проблемного викладання навчального матеріалу, про проблемні і евристичні бесіди, про застосування наочних методів проблемно-пошукового типу, про проведення проблемно-пошукових практичних робіт дослідницього виду. Цей вид методів включає в себе такі його окремі випадки, як метод проблемного викладання, частково-пошуковий, або евристичний, дослідницьний методи навчання. Окремими випадками проблемно-пошукового методу частково є запропоновані М.І. Махмутовим бінарні методи: пояснювально-спонукальний і частково-пошуковий, спонукальний і пошуковий.

Проблемно-пошукові методи в навчанні застосовуються здебільшого з метою розвитку навиків творчої навчально-пізнавальної діяльності, вони сприяють більш осмисленому і самостійному оволодінню знаннями. Особливо ефективно застосовуються ці методи в тих випадках, коли у студентів або учнів сформована культура пізнавальної діяльності, інтересів і здібностей, а також глибокі і міцні знання.

2. Визначте основні методи і прийоми роботи вчителя для реалізації завдань розвитку учнів в процесі навчання історії

Основи розвиваючих технологій навчання історії

Створення уроків творчості, співробітництва - це копіткий, важкий і тривалий процес перебудови мислення учнів зі схеми "почув - запам'ятав - переказав" до схеми: "пізнав (шляхом пошуку разом із вчителем і однокласниками) - осмислив - сказав - запам'ятав". Не менш складні такі уроки і для вчителя. Уроки такого роду не завжди методично бездоганні, красиві, відповіді учнів на таких уроках - менш відшліфовані, чим відповіді - переказ. Питання і завдання вчителя на творчому уроці не завжди супроводжуються "лісом" рук, оскільки розумовий процес не завершується блискавично й одночасно в усіх. На „творчих” уроках не почуєш тиші. Такі уроки частіше запам'ятовуються школярам, вони більш результативні для їхнього просування в особистісному розвитку. Останнім часом усі частіше вчитель звертається до літератури про розвиваюче навчанні - це потреба часу. Незважаючи на те, що розвиваюче навчання, як система, розроблена в теоретичних дослідженнях, багато вчителів активно впроваджують її в безпосередню практику у всіх ланках школи.

Система розвиваючого навчання розробляється на основі синтезу досягнень педагогіки і психології. Розвиваючий ефект у ній розглядається не побічним (як склалося в традиційній системі), а прямим результатом. Цей тип навчання орієнтований не тільки на розвиток пізнавальних функцій (мислення, сприйняття, пам'ять і ін.), але більшою мірою – на процес становлення дитини як суб'єкта різноманітних видів і форм людської діяльності, у тому числі і навчальної. Формування і розвиток інтелектуального потенціалу відбувається в результаті аналітико-синтетичної діяльності суб'єкта, що пізнає. Цей процес має визначену послідовність, що включає етапи:

а) сприйняття навчального матеріалу,

б) його осмислення, доведене до розуміння внутрішніх зв'язків і протиріч,

в) запам'ятовування і збереження в пам'яті,

г) застосування засвоєного в практичній діяльності.

Що ж мається на увазі під системою розвиваючого навчання? Що розвивати вчителю історії? За допомогою чого розвивати? Як розвивати? Як при цьому будувати урок? От основні питання, що хвилюють учителя, що зацікавився перспективою розвитку школярів на уроках історії.

Розвиваюче навчання - це спеціально організоване, відповідно до законів психічного розвитку школярів, навчання. Система розвиваючого навчання являє собою комплекс взаємозалежних і взаємообумовлених дидактичних умов і специфіки психічних процесів у школярів на різних етапах навчання.

Метою розвиваючого навчання позначене формування людини, здатної самостійно ставити перед собою ті чи інші задачі, знаходити оптимальні засоби і способи їхнього вирішення. Кінцева мета розвиваючого навчання - забезпечення умов становлення дитини, як суб'єкта навчальної дія

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать