Поняття та класифікація управлінських рішень. Конфлікти в організації

1. Поняття управлінського рішення. Класифікація управлінських рішень

Управлінське рішення – результат вибору суб’єктом управління способу дій, спрямованих на вирішення поставленого завдання в існуючій чи спроектованій формі.

Типи управлінських рішень

Класифікаційна ознака	Типи рішень
Функціональне призначення	Планові, організаційні, регулюючі, активізуючи, контрольні
Зміст	Економічні, соціальні, технічні, наукові тощо
Характер дій	Директивні, нормативні, методичні, рекомендаційні, довільні
Час дії	Стратегічні, тактичні, оперативні
Напрям впливу	Внутрішнього спрямування, зовнішнього спрямування
Спосіб прийняття	Індивідуальні, колегіальні, колективні
Рівень прийняття рішень	Організація в цілому, її структурні підрозділи, функціональні служби, окремі працівники
Ступінь ефективності	Оптимальні, раціональні
Методи підготовки	Креативні, евристичні, репродуктивні
Ступінь структурованості	Структуровані, слабоструктуровані, неструктуровані

За функціональним призначенням:

- планові – стосуються планування діяльності організації та її підрозділів;

- організаційні – структурують відносини в організації; визначають повноваження та відповідальність працівників, коло їх обов’язків; використовують для розподілу виробничих завдань;

- регулюючі – регулюють перебіг процесів в організації, усувають відхилення від запланованого;

- активізуючі – спрямовані на активізацію певних дій персоналу, заохочують до кращого виконання роботи;

- контрольні – стосуються вибору засобів і методів контролю за перебігом процесів.

За змістом:

- економічні – спрямовані на вибір ефективних методів управління економічними процесами в організації (встановлення ціни, визначення форм і систем оплати праці, використання прибутку тощо);

- соціальні – зорієнтовані на вибір ефективних методів управління соціальними процесами (управління конфліктами, розвиток персоналу, поліпшення умов праці тощо);

- технічні – пов’язані з функціонуванням технічної складової (вибір технологій, налагодження, регулювання, вдосконалення техпроцесів тощо);

- наукові – стосуються вибору напряму науково-дослідних робіт, впровадження інновацій тощо).

За характером дій:

- директивні – потребують обов’язкового виконання;

- нормативні – служать орієнтиром, стандартом при прийнятті інших рішень у даній сфері;

- методичні – у них дається детальний опис дій, які необхідно виконувати у певній ситуації;

- рекомендаційні – рекомендують, як краще вчинити в певній ситуації, але залишають право вибору іншого рішення;

- дозвільні – дозволяють певні дії.

За часом дії:

- стратегічні – спрямовані на визначення стратегічних цілей та завдань, розрахованих на тривалу перспективу (5–15 років чи більше);

- тактичні – стосуються вибору способів і методів реалізації стратегії, розраховані на 1–2 роки;

- оперативні – визначають конкретні заходи, за якими здійснюється організація і регулювання виробничих процесів).

За напрямом впливу:

- внутрішнього спрямування – спрямовані всередину організації для впливу на стан чи функціонування її внутрішніх складових;

- зовнішнього спрямування – визначають способи й методи взаємодії організації із зовнішнім середовищем.

За способом прийняття:

- індивідуальні – приймаються одноосібно людиною, що має на це повноваження;

- колегіальні – приймаються після досягнення консенсусу групою фахівців;

- колективні – приймаються всім колективом, якого стосується проблема.

За рівнем прийняття рішень:

- організація в цілому – приймаються вищим рівнем менеджменту;

- структурні підрозділи – приймаються лінійними керівниками середніх та низових рівнів;

- функціональні служби – приймаються функціональними менеджерами;

- окремі працівники – приймаються індивідами (наприклад, вибір способу виконання дорученого завдання).

За ступенем ефективності:

- оптимальні – ставлять за мету вибір найкращого рішення;

- раціональні – передбачають вибір рішення, яке дасть змогу ліквідувати проблему, але не є найкращим; приймаються за умов обмеженості ресурсів.

За методами підготовки:

- креатині – використовують творчий підхід для генерування ідей щодо знаходження способів розв’язання проблеми;

- евристичні – прийняття рішення через «осяяння»;

- репродуктивні – використовують відомі й раніше вживані способи розв’язання проблем (відтворюються раніше прийняті рішення).

За ступенем структурованості:

- структуровані;

- слабо структуровані;

- неструктуровані.

Рішення лише тоді принесе користь, коли буде націлене на ефективне використання ресурсів організації і може бути нею організоване. Воно повинно прийматись особою, що має відповідні повноваження, і відповідати чинному законодавству. Прийняте рішення слід формулювати стисло і чітко для його однозначного розуміння. Своєчасно прийняте науково обґрунтоване рішення стимулює розвиток орг

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать