Вступ
Ефективність науки – це складний комплекс різноманітних оцінок результатів наукової роботи. В залежності від впливу результатів наукової роботи на розвиток суспільства існують такі види ефективності наук, як:
– інтелектуальна ефективність;
– соціально-культурна ефективність;
– економічна ефективність науки.
Під час проведення науково-дослідної роботи використовувався сітьовий метод планування. Сутність цієї системи у тому, що при плануванні та проведенні складних робіт використовуються сітьові моделі.
Сітьова модель – це інструмент, завдяки якому ведуться планування та оптимізація, контроль та керівництво комплексів робіт. Сітьова модель дозволяє розраховувати оптимальний план виконання комплексу робіт і сконцентрувати вплив керівників на виконання найбільш важливих і складних серед них.
1. Побудова сітьової моделі
Таблиця 1 – вихідні параметри сітьового графіку, враховуючи практику
| № роботи | № попередньої роботи | Зміст роботи | Тривалість, днів |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | – | Аналітичний огляд | 6 |
| 2 | 1 | Використовування домішок | 7 |
| 3 | 2 | Різниця між домішками | 7 |
| 4 | 3 | Методи визначення фріт | 7 |
| 5 | 4 | Основні фізико-хімічні властивості | 3 |
| 6 | 5 | Методика визначення інтервалу плавкості | 1 |
| 7 | 6 | Методика визначення змочувальної здібності | 1 |
| 8 | 7 | Методика визначення міцності сцеплення | 1 |
| 9 | 8 | Методика визначення хімічної стійкості | 1 |
| 10 | 9 | Методика визначення газовиділення | 1 |
| 11 | 5 | Вибір складу ґрунту | 6 |
| 12 | 11 | Експериментальна частина | 9 |
| 13 | 12 | Вибір складу покривної емалі | 4 |
| 14 | 12 | Визначення інтервалу плавкості | 4 |
| 15 | 14 | Визначення змочувальної здібності | 4 |
| 16 | 15 | Визначення міцності сцеплення | 4 |
| 17 | 16 | Визначення хімічної стійкості | 4 |
| 18 | 17 | Визначення газовиділення | 3 |
| 19 | 13 | Розробка складу ґрунту | 2 |
| 20 | 19 | Дослідження КМЦ | 3 |
| 21 | 20 | Дослідження ПФН | 3 |
| 22 | 21 | Дослідження ПВС | 3 |
| 23 | 22 | Дослідження рідкого скла | 3 |
| 24 | 19 | Дослідження міцності слоїв | 3 |
| 25 | 24 | Оптимізація ПФН та ПВС | 2 |
| 26 | 25 | Оптимізація КМЦ та рідкого скла | 2 |
| 27 | 26 | Оптимізація складу добавки | 2 |
| 28 | 24 | Визначення формування 2l/1F | 4 |
| 29 | 28 | Вивчення впливу добавки | 5 |
| 31 | 30 | Дія температури на якість покриття | 1 |
| 32 | 10, 18, 23, 27, 31 | Визначення фізико-хімічних властивостей | 1 |
| 33 | 32 | Підведення підсумків дослідження | 1 |
| 34 | 33 | Побудова плакатів | 7 |
| 35 | 34 | Розрахунок розділу „Охорона праці” | 5 |
| 36 | 35 | Розрахунок економічної ефективності | 7 |
| 37 | 36 | Розрахунок розділу „Цивільна оборона” | 2 |
| 38 | 35, 36, 37 | Захист дипломної роботи | 1 |
Критичний шлях Проходить крізь 0, 1, 2, 3, 4, 5, 11, 12, 13, 19, 24, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38 і складає 89 днів.
Розрахувати параметри сітьового графіку можна за такими формулами:
– ранній початок j‑ї роботи:
де i – індекс попередньої роботи;
j – індекс наступної роботи;
– ранній початок попередньої роботи;
di – тривалість попередньої роботи;
– раннє закінчення роботи:
де dj – тривалістьj‑й роботи;
– пізній початок j‑й роботи :
де Ткр – тривалість критичного шляху;
– раннє закінчення j‑й роботи у зворотньому порядку, тобто рахуючи з кінця;
– пізнє закінчення j‑й роботи :
;
– повний резерв часу сітьового графіку:
;
– вільний резерв часу сітьового графіку:
.
Таблиця 2 – Вихідні характеристики сітьового графіку
| № роботи | Повний резерв часу | Вільний резерв часу |