Класифікація платіжних систем - критерії характерні властивості

Кафедра экономической кибернетики

Контрольная работа

по дисциплине: " Платежные системы"

Класифікація платіжних систем: критерії, характерні властивості

Зміст

1. Класифікація за характером здійснюваних платежів

1.1 Системи міжбанківських розрахунків

1.2 Внутрішньобанківські платіжні системи

1.3 Системи "клієнт - банк"

1.4 Системи масових платежів

2. Класифікація платіжних систем за механізмом здійснення платежу

3. Класифікація за технологією здійснення платежу

Список літератури

1. Класифікація за характером здійснюваних платежів

У більшості розвинутих країн платіжна система складається з кількох самостійних систем, кожна з яких задовольняє вимоги окремої платіжної сфери. Такі системи можна класифікувати за різними характеристиками та ознаками.

1.1 Системи міжбанківських розрахунків

Виходячи з того, яку роль відіграють платіжні системи відповідно до характеру здійснюваних платежів, слід розрізняти: системи міжбанківських розрахунків; внутрішньобанківські платіжні системи; системи "клієнт - банк"; системи масових платежів.

Для певних типів платіжних систем характерні певні платіжні операції (рис.1). У свою чергу, в цих великих класах платіжних систем можна виділити окремі підкласи, що займають особливе місце у платіжній сфері.

Рис.1. Взаємозв'язок між характером платіжних операцій та типом платіжних систем

Ці системи призначені для здійснення платіжних трансакцій між банками, обумовлених виконанням платежів їхніх клієнтів або власних зобов'язань одного банку перед іншим.

Для цього використовуються міжбанківські грошові перекази. Залежно від характеру стосунків між учасниками платіжного процесу, існують три основні методи здійснення таких переказів:

з використанням двосторонніх кореспондентських стосунків;

з використанням рахунків у банку-посереднику, який відіграє роль агента з розрахунків;

з використанням спеціалізованих розрахункових установ і мереж.

В останньому випадку існує також відмінність між розрахунками на двосторонній або багатосторонній основі. Обробка міжбанківських грошових переказів може здійснюватися з використанням різних операційних, технологічних та організаційних підходів і механізмів.

Коли банком-посередником буде центральний банк країни, при розрахунках за міжбанківськими трансакціями використовуються кошти, які є на рахунках банків - учасників трансакції у центральному банку. Якщо ж посередник - комерційний банк або інша недержавна установа, розрахунки виконуються згідно з приватними угодами, укладеними між комерційними банками, а участь у процесі розрахунків центральних фінансових установ обмежується загальним наглядом. Очевидно, що комерційні банки повинні нести відповідальність за надання послуг щодо ведення рахунків населення і пов'язаних з цим спеціальних платіжних послуг. Однак, немає єдиної думки щодо ролі, яку повинен виконувати центральний банк у забезпеченні міжбанківських платіжних послуг або експлуатації різних складових фізичної інфраструктури платіжної системи. Ця роль у кожній країні відрізняється і багато в чому залежить від умов, що склалися історично.

У міжбанківських системах грошових переказів може існувати певна регіональна сегментація. Це пов'язано з потенційною економією на витратах за умови обробки трансакцій там, де вони виконуються. Таким чином, банки, що діють у загальнонаціональних масштабах, можуть здійснювати кліринг та розрахунки за значною частиною своїх платежів через місцеві структури. Згадана сегментація є розповсюдженим явищем там, де використовується технологія, що включає фізичний обмін платіжними документами на паперових або магнітних носіях.

1.2 Внутрішньобанківські платіжні системи

Важливим фактором, що має вплив на структуру сукупної платіжної системи, є існування різних типів банківських установ, наприклад - ощадних, кооперативних банків, високий рівень розвитку та домінуюча позиція великих комерційних банківських структур, ступінь концентрації банківської системи, який може бути різним у різних географічних регіонах та у різних ринкових секторах. Банківські структури можуть створювати внутрішньобанківські платіжні системи грошових переказів, щоб забезпечити найбільш сприятливі умови щодо проходження платежів між установами, які належать до однієї групи. При цьому відповідна структура зберігає за собою право розпоряджатися коштами, поки платіж перебуває у процесі виконання (так звані кошти у розрахунках).

У такому випадку розрахунки виконуються через систему кореспондентських рахунків у центральній установі, яка виступає як банк банків відповідної структури. Всередині структури може також створюватися єдиний центр для виконання клірингу та розрахунків. За багатьма основними параметрами внутрішньобанківські платіжні системи подібні до міжбанківських. Важливою умовою їх ефективного та надійного функціонування є тісна співпраця з міжбанківськими системами.

Залежно від стану відповідної банківської установи чи структури на ринку, рівня розвитку її внутрішньої інфраструктури та інших характеристик внутрішньобанківські платіжні системи можуть визначатися різним ступенем досконалості, надавати різноманітний спектр платіжних послуг клієнтам та мати більш чи менш обмежену сферу діяльності. Це,

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать