Нові комп’ютерні технології обробки та класифікації інформації у контрольно-аудиторському процесі

Нові комп'ютерні технології обробки та класифікації інформації у контрольно-аудиторському процесі

Розвиток суспільства за останні десятиліття характеризується такими стадіями науково-технічного прогресу, як індустріалізація, комп'ютеризація та інформатизація.

Стадію індустріалізації (пріоритети віддавалися паливно-енергетичним ресурсам, матеріалознавству, потім розвитку технології та інтелекту) пройшли всі промислове розвинені країни. Як результат було закладено підвалини для розвитку й удосконалення елементної бази засобів обчислювальної техніки й створення на цій основі ЕОМ.

Стадію комп'ютеризації (пріоритети розвитку матеріалознавства, технології виробництва ЕОМ та інтелектуальних ресурсів) пройшли найбільш розвинені країни Заходу, а також окремі країни третього світу, держави ж Східної Європи, включаючи й Україну, тільки вступили в цю фазу розвитку, і відставання їх від США і Японії за обсягом і якістю ЕОМ (особливо суперЕОМ і персональних ЕОМ, розвитком комунікаційних систем) значне. Це відставання пояснюється упередженим ставленням до кібернетики у комуністичний період як лженауки, таким чином стримувався розвиток технічної бази, яка сприяла б переходу до стадії інформатизації.

У загальному розумінні інформатизація (пріоритети віддаються інтелектуальній інформаційним технологіям) характеризує перехід суспільства в новий якісний стан - інформаційне суспільство. Останнє відзначається бурхливим розвитком космонавтики, ядерної енергетики та робототехніки з якісно новим технологічним забезпеченням, що ґрунтується на комп'ютеризованих засобах праці й інформаційних технологіях і потребує якісно нового інформаційного середовища - сукупності ЕОМ, систем комп'ютерних комунікацій, баз даних, а також програмних комплексів і лінгвістичної однозначності.

Нові інформаційні технології (НІТ) - це сукупність принципово нових засобів і методів обробки інформації, передавання, зберігання та відображення інформаційного продукту (даних) з найменшими витратами згідно із закономірностями того соціального середовища, де розвиваються НІТ.

Технічну основу НІТ становлять оснащені периферійним обладнанням ПЕОМ, апаратура та канали зв'язку, що реалізують інформаційні комунікації, а також апаратура управління мережами.

Програмною основою НІТ є спеціально розроблені для ПЕОМ операційні системи, пакети прикладних і функціональних програм, транслятори з алгоритмічних мов.

Інформаційну основу НІТ становить сукупність локальних баз даних, які реалізуються в потужній ЕОМ або суперЕОМ.

Основними принципами створення НІТ є такі:

· персоналізація використання обчислювальної системи, тобто забезпечення аудитора робочим місцем, обладнаним ПЕОМ або терміналом, увімкнення в локальну обчислювальну мережу;

· інтелектуалізація АРМ, обладнаних ПЕОМ, які мають експертну систему забезпечення управлінських рішень, та інтелектуальним інтерфейсом, що дає змогу вести діалог розмовною або близькою до неї мовою спілкування;

· реалізація інформаційних комунікацій між всіма АРМ, що входять до складу системи та із зовнішніми споживачами.

За такими принципами працюють НІТ у великих універсамах, універмагах, де створені обчислювальні мережі з розвиненою комунікаційною інформаційною структурою, починаючи з апаратури зчитування штрихових кодів, проданих товарів, агрегованих з контрольно-касовими апаратами, АРМ складів, бухгалтерії до видачі інформаційного продукту споживачам, включаючи ревізорів і аудиторів.

На якість прийняття рішень у контрольно-аудиторському процесі і підвищення інформаційного забезпечення впливають такі обставини:

· збільшення кількості факторів, які мають враховуватися аудитором при дослідженні ситуації;

· поглиблення аналізу господарських операцій, що вивчаються аудитором;

· підвищення обґрунтованості висновків завдяки застосуванню економіко-математичних методів і модульних досліджень;

· чітке і обґрунтоване формулювання висновків аудитора.

Забезпечення цих вимог потребує комплексності технологій, що реалізується в НІТ, а впровадження електронної системи застосування мегаміні-ЕОМ і потужних ПЕОМ, яких поки що виробляється в Україні недостатньо. Тому виправданим є застосування ПЕОМ на робочих місцях, створення АРМ різного призначення, тобто поєднання персоналізації та централізованої обробки даних, створення локальних і розподілених інформаційно-обчислювальних мереж з використанням сучасних засобів зв'язку, автоматизація документообміну та діловодства, створення електронної пошти.

Інформаційна сумісність різних рівнів контролю та управління народним господарством забезпечується за допомогою класифікаторів техніко-економічної інформації, в яких об'єкти систематизують за певними класифікаційними групами, їхніми ознаками і кодовими позначеннями. Такі класифікатори використовуються у контрольно-аудиторському процесі для декодування підконтрольних об'єктів, відображених в АСОІ кодовими позначеннями. Структурна побудова класифікатора, який застосовується в АСОІ, залежить від задач, які розв'язує ЕОМ.

Класифікатори в АСОІ надають техніко-економічним номенклатурам однозначності за допомогою кодів і спрощують декодування інформації для користувачів, до яких належать ревізори, аудитори. За допомогою додаткових ознак, закладених у класифікатор, виконуються логічні й арифметичні процедури над певною сукупністю техніко-економічних даних в АСОІ. У класифікаторах за